Рішення № 71818120, 18.01.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2730/17

Провадження № 2/323/81/18

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

18.01.2018 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головоючого судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання Безштанківській О.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, у якому зазначає, що вироком Орыхывського районного суду Запорізької області від 27.07.2017 по справі 323/1474/17 ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у умисному легкому тілесному ушкодженні. Даним злочином позивачеві було завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях,яких він зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я, від злочину. Фізичний біль полягає у тому болі, який він відчув після того, як кинутий відповідачем камінь влучив у його лівий ліктьовий суглоб, спричинивши крововилив з садном лівого ліктьового суглобу, а також болі, яку він відчував ще декілька днів після спричиненого тілесного ушкодження. Страждання полягає у тому, що він з моменту отримання тілесного ушкодження до цього часу відчуває внутрішні неприємні переживання, а саме: з приводу фізичного болю; з приводу абсолютно безпідставних неправомірних дій відповідача; з приводу поведінки відповідача після вчинення цих неправомірних дій, яка полягає у тому, що відповідач вперто продовжує демонструвати своє цинічне відношення до вчиненого ним злочину та наслідків вчиненого злочину у вигляді спричинення йому тілесного ушкодження; з приводу того, що через неправомірну поведінку відповідача, він змушений звертатися до правоохоронних органів та в суд, витрачати свій особистий час для лікування, для звернення до судово-медичного експерта, для участі у слідчих діях та спілкуванні з прокурором, чекати та приймати участь у судовому розгляді, що є негативними, небажаними змінами його звичного способу життя. Позивач оцінює моральну шкоду у 20000 грн. і просить стягнути її з відповідача.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити, стягнувши з відповідача 20000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка, у відповідності до ст. 92 ЦПК України, позивач підтвердив всі ті обставини, які ним були викладені у позовній заяві з приводу завдання йому відповідачем моральної шкоди, вчиненим злочином.

Суд, заслухавши позивача, його представника та відповідача, пояснення позивача, допитаного в якості свідка, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

29.03.2017 року близько 19 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин з громадянином ОСОБА_1, під час сварки з останнім з приводу недотримання правил добросусідства при користування суміжних земельних ділянок, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не бажаючи при цьому настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, але свідомо допускаючи це, кинув декілька каменів в напрямку ОСОБА_1, який в цей час знаходився на своїй земельній ділянці та висловлював ОСОБА_3 своє невдоволення його поведінкою. Один з кинутих ОСОБА_3 каменів влучив ОСОБА_1 у лівий ліктів суглоб, спричинивши потерпілому крововилив із садном, тобто легке тілесне ушкодження.

Вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 27.07.2017 року по справі 323/1474/17 ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні. Позивача ОСОБА_1 визнано потерпілим.

Відповіднодо ч.3ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як у межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Згідно ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно положень викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року, «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обовязкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад, врахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заподіяння шкоди позивачу протиправними діями відповідача підтверджено вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 27.07.2017 року.

Статтею 23 частинами 1,2 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. зазначається, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

п. 9 цієї ж постанови містить позицію, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд визнає, що внаслідок вчиненого відповідачем злочину позивачеві завдано моральні страждання, які виразились у тому, що у зв’язку з отриманими травмами він відчував душевний біль, тривогу, внаслідок скоєного відповідачем злочину порушився звичний спосіб життя позивача, він був вимушений проходити лікування. Крім того, суд враховує, що позивач не зазначив з чого він виходив оцінюючи заподіяну моральну шкоду, ступінь тяжкості наслідків, тому вважає за необхідне частково задовольнити цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 грн.

З відповідача також підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст.13, 81, 82, 245, 265 ЦПК України, ст.ст.22,386,1166 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. (п’яти тисячі гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в сумі 640 грн. ( отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001,код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Повний текст рішення виготовлений 26.01.2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4