Рішення № 71817450, 23.01.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2018р. Справа №914/2477/17

місто Львів

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтенатива" с. Зубра,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоінвестсервіс", с. Зимна Вода, предмет спору:стягнення 531'500,00 грн.

Суддя ОСОБА_1Секретар судового засідання ОСОБА_2

Представники: позивача:ОСОБА_3 – довіреність №8 від 11.12.2017,відповідача:не з'явився.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоінвестсервіс" про стягнення 531'500,00 грн. Ухвалою від 01.12.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.12.2017. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

З огляду на вступ у дію Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, суд в судовому засіданні 26.12.2017 ухвалив продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору б/н від 11.01.2017 про надання поворотної фінансової допомоги не повернув позивачу відповідну суму коштів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 531'500,00 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоч належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи за офіційною адресою, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 10.12.2017: 81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вулиця Яворівська, будинок 22. Відповідач отримував ухвали суду від 01.12.2017, від 13.12.2017, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

До суду електронною поштою 13.12.2017 надійшло клопотання від імені відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на зайнятість повноважного представника в іншому судовому засіданні. Зазначений лист не був підписаний електронним цифровим підписом. Проте з огляду на відсутність представника відповідача судом було відкладено розгляд справи. Отже, відповідачу було відомо про наявність судового провадження у справі про стягнення з нього коштів. Проте протягом усього періоду розгляду справи відповідач не скористався наданим йому правом та не подав до суду документально обгрунтованих заперечень проти позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи.

Між сторонами справи укладено договір б/н від 11.01.2017 (а.с. 36) (надалі – Договір). За умовами цього договору позивач надає відповідачу за його замовленням поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов’язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу 667'500,00 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: №1550 від 11.01.2017 на суму 130'000,00 грн. (а.с. 37); №1578 від 13.01.2017 на суму 77'000,00 грн. (а.с. 38); №1595 від 17.01.2017 на суму 12'000,00 грн. (а.с. 39); №1600 від 20.01.2017 на суму 9'000,00 грн. (а.с. 40); №1601 від 20.01.2017 на суму 92'000,00 грн. (а.с. 41); №1602 від 20.01.2017 на суму 10'000,00 грн. (а.с. 42); №1622 від 25.01.2017 на суму 64'000,00 грн. (а.с. 43); №1691 від 10.02.2017 на суму 200'000,00 грн. (а.с. 44); №1731 від 14.02.2017 на суму 21'000,00 грн. (а.с. 45); №1741 від 17.02.2017 на суму 32'500,00 грн. (а.с. 46); №1743 від 20.02.2017 на суму 20'000,00 грн. (а.с. 47).

Позивач звернувся до відповідача з листом від 06.10.2017 №106 (а.с. 48), яким вимагав повернути поворотну фінансову допомогу в сумі 667'500,00 грн. Зазначений лист скеровано на адресу відповідача 11.10.2017, про що представлено опис вкладення у цінний лист та поштова квитанція (а.с. 49).

Відповідачем частково повернуто поворотну фінансову допомогу, в сумі 196'500,00 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи банківські виписки: від 15.11.2017 на суму 50'000,00 грн. (а.с. 62), від 17.11.2017 на суму 80'000,00 грн. (а.с. 61), від 20.11.2017 на суму 66'500,00 грн. (а.с. 60).

При чому у призначеннях платежу відповідачем вказувалося "повернення фінансової допомоги згідно з договором б/н від 01.11.2017", "повернення фінансової допомоги згідно з договором б/н від 01.11.2016", "повернення фінансової допомоги згідно з договором б/н від 11.01.2017". В судовому засіданні 23.01.2018 представник позивача ствердив, що між сторонами ніколи не укладалися договори про надання фінансової допомоги від 01.11.2017 та від 01.11.2016. Відповідачем не представлено, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази укладення таких договорів (від 01.11.2017 та від 01.11.2016).

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов'язання з позики на підставі укладеного Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пунктів 2.1 та 7.1 Договору поворотна фінансова допомога надається строком на один рік в національній валюті України одноразово або частинами в межах граничної суми 667.500,00 грн. Позивач має право вимагати дострокового повернення наданої фінансової допомоги, письмово попередивши про це відповідача за 15 робочих днів.

Як установлено судом, позивачем виконано пункт 2.1 Договору та надано відповідачу в користування 667'500,00 грн. На підставі пункту 7.1 Договору позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути зазначену суму, проте відповідач виконав цю вимогу частково, в сумі 196'500,00 грн. При цьому суд не бере до уваги посилання в деяких платіжних дорученнях на договори від 01.11.2017 та від 01.11.2016, адже матеріали справи не містять жодних належних доказів укладення таких договорів. А тому суд дійшов висновку, що повернення коштів здійснювалося в межах укладеного між сторонами Договору. Крім цього, часткове повернення коштів було проведено відповідачем після отримання ним 11.10.2017 вимоги позивача про повернення фінансової допомоги. Отже, неповернутою залишається позика в сумі 471'000,00 грн., а тому позов підлягає до задоволення лише в цій частині.

Суду не представлено доказів про те, що відповідач відмовлявся приймати позику (кошти перераховувалися на користь відповідача впродовж 11.01.2017-20.02.2017) чи іншим чином заперечував наявність договірних відносин між сторонами. Відповідач не посилався на жодні обставини, які б могли вплинути на оцінку моменту чи підставності укладення та виконання умов Договору сторонами.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 471'000,00 грн.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 7`065,23 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 11, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоінвестсервіс" (юридична адреса: 81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вулиця Яворівська, будинок 22; ідентифікаційний код 39880486) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" (юридична адреса: 81135, Львівська область, Пустомитівський район, село Зубра, вулиця Стуса, будинок 6б; поштова адреса: 81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вулиця Яворівська, будинок 22; ідентифікаційний код 37582308) 471'000,00 грн. (чотириста сімдесят одна тисяча гривень 00 коп.) основного боргу, 7'065,23 грн. (сім тисяч шістдесят п'ять грн. 23 коп.) відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.01.2018.

Суддя Рим Т.Я.