Рішення № 71817185, 23.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2018

Справа № 910/22434/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Шкурдової Л.М., при секретарі судового засідання Гнідіна М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до відповідача: комунального підприємства “Голосіївжитлосервіс”

про: стягнення 158 319,52 грн.

Представники згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до комунального підприємства “Голосіївжитлосервіс” про стягнення 158 319,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.01.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» та комунальним підприємством “Голосіївжитлосервіс” Голосіївської районної у м.Києві ради, правонаступником якого є комунальне підприємство “Голосіївжитлосервіс”, укладено договір №08103/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні. В порушення умов договору відповідач прострочив виконання зобов’язання, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу водопостачання, який задоволено частково рішенням Господарського суду міста Києва у справі 1/424 від 17.01.2011 р., стягнуто з відповідача 224 972,61 грн – суму основного боргу, 2687,88 грн – пені, 394,49 грн – 3 % річних. У зв’язку з фактичним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за рішенням суду лише 30.11.2016р., позивач нарахування інфляційні втрати в розмірі 144 837,98 грн та 3% річних в розмірі 13 481,54 грн. за період з 01.12.2014 року по 29.11.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року відкрито провадження у справі № 910/22434/17 за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що вимога про сплату інфляційних втрат та 3 % річних була предметом розгляду справи №1/424, такі вимоги можуть бути лише як невід’ємною частиною вимоги про сплату суми основного боргу.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, надав відзив у справі, в зв’язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача. Крім того, суд звертає увагу, що інформацію про дату та час розгляду справи міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що не позбавляє сторін у справі дізнатися дату та час розгляду справи.

У судовому засіданні 23.01.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (позивач) та комунальним підприємством “Голосіївжитлосервіс” Голосіївської районної у м.Києві ради, правонаступником якого є комунальне підприємство “Голосіївжитлосервіс” (відповідач), укладено договір №08103/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні (далі – Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник зобов'язався надати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р., зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (далі-Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 року за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з п. 2.2.1 Договору, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством тане підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Пунктами 2.2.2 та 2.2.3 Договору встановлено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів; оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до установи банку; за згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України; в разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу; а у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи із фактичної кількості спожитих послуг та діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідач зобов’язання з оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення належним чином не виконував, у зв’язку з чим позивач у 2010 році звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 р. у справі №1/424 за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до комунального підприємства “Голосіївжитлосервіс”, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року, позов задоволено частково, стягнуто з КП “Голосіївжитлосервіс” 224 972,61 грн – суму основного боргу, 2687,88 грн – пені, 394,49 грн – 3 % річних, 2280,56 грн – державного мита, 132,16 грн – витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Вказаним рішенням встановлено наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 224 972,61 грн

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 224 972,61 грн має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно з наданою позивачем до матеріалів справи банківською випискою відповідач сплатив заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення, стягнутої рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2011р. у справі №1/424, 30.11.2016 р.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов’язань перед кредитором.

За таких підстав посилання відповідача на те, що вимога про сплату інфляційних втрат та 3 % річних була предметом розгляду справи №1/424, та не може бути заявлена в подальшому окремим позовом за інший період необґрунтовані.

Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за період з 01.12.2014 р. по 29.11.2016 р. в розмірі 144 837,98 грн. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та прийшов до висновку про правильність наданого розрахунку.

Позивачем також здійснено нарахування 3% річних за період з 01.12.2014 р. по 29.11.2016 р. в розмірі 13 481,54 грн. Судом перевірено правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, в зв’язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 13 481,54 грн 3 % річних.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 – 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства “Голосіївжитлосервіс” (03191, м.Київ, вул.В.Касіяна, будинок 8, код ЄДРПОУ 33440974) на користь приватного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 144 837 (сто сорок чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн 98 коп – інфляційні втрати, 13 481 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят одну) грн 54 коп – 3 % річних та 2 374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) грн 80 коп - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.М. Шкурдова

Дата складення повного судового рішення: 24.01.2018р.