Ухвала суду № 71817140, 18.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.01.2018Справа № 910/20999/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екс-райт»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1.Національний банк України

2.Публічне акціонерне товариство «Уманьавтодор»

3.ОСОБА_8

про визнання правочинів недійсними

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Орел С.С. - за довіреністю;

від відповідача: Маркович В.О. - за довіреністю;

від третьої особи-1: Петроченко С.О. - за довіреністю;

від третьої особи-2: Якимчук А.В. - за довіреністю;

від третьої особи-3: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екс-Райт» про:

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. та зареєстрованого за №248;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. та зареєстрованого за №249;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015 за договором застави рухомого майна (обладнання) №3806-22-10 від 20.07.2010;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015 за договором поруки №3808-22-10 від 20.07.2010;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015 за договором застави товарів в обороті №5005-22-11 від 01.09.2011;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимог від 30.01.2015 за договором застави майнових прав №3729-22-12 від 18.05.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні договори відступлення прав вимоги за договорами забезпечення укладені внаслідок укладення та на виконання договору факторингу, а рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 по справі №910/13192/16 вказаний договір факторингу було визнано недійсним. З огляду на наведене, позивач на підставі ст.216 Цивільного кодексу України стверджує, що договори забезпечення є недійсними у зв'язку з недійсністю договору факторингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/20999/17, залучено до участі у справі Національний банк України, Публічне акціонерне товариство «Уманьавтодор» та ОСОБА_8 третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та призначено розгляд справи на 21.12.2017.

18.12.2017 та 21.12.2017 позивачем подано до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

20.12.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшли клопотання про залишення позову без розгляду та відзив на позовну заяву.

21.12.2017 позивачем подано до канцелярії суду клопотання про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017 вирішено справу № 910/20999/17 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 18.01.2018.

12.01.2018 від третьої особи-1 через відділ діловодства суду надійшли пояснення щодо позову.

16.01.2018 від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, заперечення на заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та відповідь на відзив відповідача.

У судовому засіданні 18.01.2018 представник позивача підтримав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Клопотання мотивовано тим, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.09.2016 №1706 ліквідатору ПАТ «Банк «Київська Русь» було делеговано всі визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку. Враховуючи, що предметом позовної заяви є визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги за договорами забезпечення, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Уманьавтодор» за кредитним договором від 30.07.2010 №3804-22-10 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, рішення у даній справі, за твердженням позивача, може вплинути на права Фонду в частині реалізації активів ПАТ «Банк «Київська Русь», якими є майнові права за вказаним кредитним договором та договорами забезпечення.

Водночас, суд відзначає, що з положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість в результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Причому предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору.

Отже, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

За змістом ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд, зокрема, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Отже, в даному випадку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в силу покладених на нього Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноважень здійснює процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (позивача) як неплатоспроможного банку з ринку шляхом ліквідації.

При цьому, результат вирішення спору у даній справі та встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними (і, як наслідок, вирішення питання про належність банку певних майнових прав за конкретними договорами забезпечення) жодним чином не впливає на обумовлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» взаємні права та обов'язки Фонду (як установи, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб) та позивача (як банку, в якому запроваджено процедуру ліквідації). Тобто правовідносини, що склались між позивачем та Фондом в силу запровадження процедури ліквідації банку, в результаті прийняття судом рішення у даній справі змін не зазнають. З відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екс-райт» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у матеріальних правовідносинах не перебуває.

Отже, заявивши клопотання про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у статусі третьої особи, позивачем не доведено (а судом не встановлено) наявності обставин, які б свідчили, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Фонду щодо однієї із сторін як підстави для залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

За таких обставин, клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи задоволенню не підлягає.

Також, розглянувши у судовому засіданні 18.01.2018 клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як на підставу залишення позову без розгляду, відповідач посилається на винесення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 05.12.2016 у справі № 826/22323/15, якою було задоволено позовні вимоги ОСОБА_9 до Національного банку України, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування Постанови Національного банку України №190 від 19.03.2015 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» та Постанови Національного банку України №460 від 16.07.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».

Вказана постанова була залишена без змін у цій частині постановою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 у справі № К/800/2588516.

З огляду на зазначене, відповідач зазначає, що після скасувань вищевказаних постанов Національного банку України, ПАТ «Банк «Київська Русь» не має статусу неплатоспроможного і не перебуває в процесі ліквідації, а тому у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноваженої особи відсутні повноваження органів управління ПАТ «Банк «Київська Русь», які, зокрема, встановлені ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а отже, в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні права на надання і підписання довіреності представника Орел С.С., на підставі якої і було здійснено подання позовної заяви.

Однак, суд відзначає, що в даному випадку Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснювала свої повноваження на підставі рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а саме рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №138 від 17.07.2015 про початок ліквідації ПАТ «Банк Київська Русь», рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1085 від 23.06.2016 про продовження строків здійснення ліквідації ПАТ «Банк Київська Русь», рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1706 від 01.09.2015 про призначення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Київська Русь» Білої І.В. та делегування їй відповідних повноважень), доказів скасування яких суду не надано.

Згідно інформації про ПАТ «Банк «Київська Русь», наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент розгляду справи керівником позивача значиться Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла Ірина Володимирівна, яка і є підписантом довіреності №151 від 28.09.2017 виданої на ім'я Орла С.С.

За приписами ст. 10 «Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 50, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача відмовити.

2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екс-Райт» про залишення позову без розгляду відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ю.М. Смирнова