Рішення № 71816761, 18.01.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/128/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2018 справа № 908/2297/17

м. Запоріжжя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (юридична адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, буд. 110; адреса для листування: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7-а оф. 8-5)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Чуйко Ігоря Вікторовича (АДРЕСА_1)

про стягнення 33598,74 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Трофимов С.О., довіреність № б/н від 05.01.2018

від відповідача: Греков Д.В., довіреність № 1394 від 12.12.2017

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Чуйко Ігоря Вікторовича 25710,00 заборгованості за договором поставки № 09-0416 від 01.04.2016, 2623,83 грн. пені, 937,08 грн. - 3% річних та 4327,83 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 22.11.2017 порушено провадження у справі № 908/229717, присвоєно справі номер провадження 18/128/17, судове засідання призначено на 13.12.2017; у судовому засіданні 13.12.2017, не розпочавши розгляд справи по суті, розгляд справи відкладено на 18.01.2018 за клопотанням позивача.

У судовому засіданні 18.01.2018 суд повідомив, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зважаючи на те, що розгляд справи не було розпочато по суті до набрання чинності новою редакцією ГПК України, суд визначив розгляд в судовому засіданні 18.01.2018 продовжувати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Судове засідання 18.01.2018 здійснювалося із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг", в порядку ст. 222 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в частині стягнення основного боргу та подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 2623,83 грн. пені, 937,08 грн. - 3% річних та 4327,83 грн. інфляційних втрат.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1, 3 ст. 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, якщо позивач відмовився від позову і його відмову прийнято господарським судом, господарський суд закриває провадження у справі.

Встановивши, що заява про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій підписана уповноваженим представником позивача, суд дійшов висновку, що вказана заява не суперечить чинному законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси особи яку він представляє.

Роз'яснивши сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, суд визнав за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 2623,83 грн. пені, 937,08 грн. - 3% річних та 4327,83 грн. інфляційних втрат і в цій частині позовних вимог закрити провадження у справі.

З урахуванням викладеного, судом розглядаються позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" до фізичної особи-підприємця Чуйко Ігоря Вікторовича про стягнення 25710,00 заборгованості за договором поставки № 09-0416 від 01.04.2016.

В позові позивач посилається на договір поставки № 09-0416 від 01.04.2016 та зазначає, що за видатковими накладними відповідачу було поставлено товар на загальну суму 25710,00 грн., вартість якого відповідачем не сплачено, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за Договором в сумі 25710,00 грн. Посилаючись на приписи статей 526, 530, 549,550, 712 ЦК України, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 13.12.2017 подав заяву про визнання позову в частині стягнення 25710,00 основного боргу. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду відповідач не представив.

Згідно із ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 185 ГПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем судом роз'яснено сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевірено, чи не обмежений представник відповідача у повноваженнях на її вчинення.

У підготовчому судовому засіданні 18.01.2018, у зв'язку з визнанням відповідачем позову, з урахуванням прийнятою судом відмови позивача від позову в частині стягнення штрафних санкцій, оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (постачальником, позивачем у справі) 01.04.2016 укладено з фізичною особою-підприємцем Чуйко Ігорем Вікторовичем (покупцем, відповідачем у справі) договір поставки № 09-0416 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця дизельне пальне (товар) на встановлених договором умовах, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Згідно із п. 2.5. Договору протягом 2 (двох) робочих днів з дня поставки партії товару постачальник на підставі відповідних реєстрів відпуску товару складає та направляє покупцю видаткову накладну у двох екземплярах. Протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання видаткової накладної покупець повертає підписаний та скріплений печаткою (у разі наявності) один екземпляр такої накладної постачальнику або у цей же строк направляє постачальнику обґрунтовану письмову відмову від підписання видаткової накладної.

За визначенням п. 3.1 Договору, товар поставляється покупцю за цінами, встановленими постачальником. Ціна товару зазначається у відповідних реєстрах відпуску товару та у видаткових накладних. Підпис уповноваженої у встановленої пунктом 2.2 договору особи в реєстрі відпуску товару свідчить про погодження ціни товару з покупцем.

Пунктом п. 3.2. Договору передбачено, що покупець оплачує товар протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання сторонами відповідної видаткової накладної шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.1 Договору цей договір набирає чинності з дня його укладання та діє до 31.12.2016, а в частині виникнення випадків невиконання зобов'язань за договором - до повного їх виконання.

В період дії Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 25710,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № ГОМК0003724 від 30.06.2016 на суму 5670,00 грн.,

- № ГОМК0003992 від 06.07.2016 на суму 4860,00 грн.,

- № ГОМК0004585 від 25.07.2016 на суму 5670,00 грн.,

- № ГОМК0004966 від 08.08.2016 на суму 2430,00 грн.,

- № ГОМК0006857 від 18.10.2016 на суму 7080,00 грн.

На оплату відповідачу виставлено відповідні рахунки (арк. справи 20-24).

У зв'язку з відсутністю оплати позивачем на адресу відповідача 27.09.2017 направлено претензію з вимогою сплати заборгованість в розмірі 25710,00 грн.

Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами Договору передбачено обов'язок відповідача сплатити вартість отриманого товару протягом трьох банківських днів з дня підписання видаткової накладної.

Факт поставки, кількість та вартість переданого за Договором товару на загальну суму 25710,00 грн. підтверджується видатковими накладними, підписаними без зауважень та скріпленими печатками сторін (арк. справи 15-19).

Вартість отриманого товару відповідачем на момент розгляду справи не оплачено.

Наведені обставини сторонами не заперечуються. Позовні вимоги щодо стягнення 25710,00 грн. заборгованості визнані відповідачем.

Згідно з частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом не встановлено обставин, які би перешкоджали ухваленню рішення за результатами підготовчого провадження, матеріалами справи підтверджено та визнано судом обґрунтованими позовні вимоги позивача в частині стягнення 25710,00 грн. основного боргу.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (з урахуванням прийнятої судом заяви про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій) в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача підлягає до стягнення 1224,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 185, 191, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" від позову в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Чуйко Ігоря Вікторовича 2623,83 грн. пені, 937,08 грн. - 3% річних та 4327,83 грн. інфляційних втрат.

2. Провадження у справі № 908/2297/17 за вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" про стягнення з фізичної особи-підприємця Чуйко Ігоря Вікторовича 2623,83 грн. пені, 937,08 грн. - 3% річних та 4327,83 грн. інфляційних втрат - закрити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Чуйко Ігоря Вікторовича (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області 17.02.1996) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (юридична адреса: 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Енгельса, буд. 110; адреса для листування: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7-а, оф. 8-5; ідентифікаційний код 32276975) 25710,00 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот десять грн. 00 коп.) основного боргу та 1224,00 грн. (одна тисяча двісті двадцять чотири грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 26 січня 2018.

Суддя В.В. Носівець