Ухвала суду № 71816072, 24.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24.01.2018

Справа № 910/9814/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»

до

за участю

про

1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

2. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів

Державної казначейської служби України

відшкодування шкоди у розмірі 118 666 130 грн. 99 коп.

Представники:

від Позивача: не з’явились;

від Відповідача - 1: не з’явились;

від Відповідача - 2: не з’явились;

від Третьої особи: не з’явились;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відшкодування шкоди у розмірі 118 666 130 грн. 99 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 02.03.2015 року Міністерством енергетики та вугільної промисловості України було видано Наказ №122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо – технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік». Додатком до вказаного Наказу для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» були затверджені граничні розміри нормативних втрат і виробничо – технологічних витрат у розмірі 20454 тис.куб.м. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 року у справі № 826/15132/15 за позовом газорозподільних організацій до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про скасування наказу № 122 від 02.03.2015 року позов задоволено повністю. Скасовано додаток до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 122 від 02.03.2015 року в частині встановлення, в тому числі для публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік і зобов'язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах газорозподільних підприємств-позивачів на підставі Методики визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595. Як зазначає Позивач, у зв’язку з тим, що тариф на розподіл, який діяв у 2015 році, є економічно необґрунтованим та збитковим для Позивача, він вимушений був придбавати природний газ для потреб ВТВ за власні кошти, не враховані в тарифі на розподіл. Крім того, при встановленні тарифів на розподіл природного газу, що діяли протягом 2015 року, Відповідачем -2 враховувались обсяги ВТВ, передбачені наказом Міністерства палива та енергетики України №122 від 02.03.2015 року. За таких підстав, враховуючи наявність складу для покладення деліктної відповідальності на підставі ст.ст. 1166, 1173, 1175 Цивільного кодексу України, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 118 666 130 грн. 99 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Міністерством енергетики та вугільної промисловості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 року порушено провадження у справі № 910/9814/17, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів – Державну казначейську службу України, судове засідання призначено на 05.07.2017 року.

04.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 19.06.2017 року.

05.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання про витребування доказів.

05.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

05.07.2017 року в судове засідання з’явились представники позивача та відповідачів.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 19.06.2017 року не виконав.

Суд, прийшов до висновку про задоволення клопотання Відповідача-1 про витребування доказів та, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язав Позивача надати детальний обґрунтований розрахунок розміру майнової шкоди, яку заявлено до стягнення.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку – зобов’язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзивів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 року відкладено розгляд справи на 26.07.2017 року, у зв’язку з неявкою представника третьої особи в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

20.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові заперечення на відзиви Відповідачів та детальний розрахунок розміру майнової шкоди на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2017 року.

26.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшли письмові по справі.

26.07.2017 року в судове засідання з’явились представники позивача та відповідачів.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 19.06.2017 року не виконав.

В судовому засіданні представник відповідача-1 подав клопотання про витребування у Позивача детального розрахунку розміру майнової шкоди та доказів, які належним чином підтверджують фактичний обсяг використаного виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу у процесі його транспортування газорозподільними мережами, клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду спору.

Представник позивача зазначив, що всі наявні докази на підтвердження розміру завданої майнової шкоди вже надав.

Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача-1 про витребування доказів та відкладення розгляду справи, з вказаних в ньому підстав.

В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку – зобов’язати Позивача надати письмові пояснення щодо алгоритму розрахунку розміру майнової шкоди з посиланням на належні методики здійснення такого розрахунку.

Також, Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника відповідача-1 про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 07.09.2017 року, у зв’язку з неявкою представника третьої особи в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

06.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення по справі.

06.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, проведення якої доручити Волинському відділенню Львівського науково – дослідного інституту судових експертиз.

07.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача – 1 надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

07.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача – 2 надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

В судовому засіданні 07 вересня 2017 року представник Позивача підтримав подане клопотання про призначення судової економічної експертизи, просив суд його задовольнити. В судовому засіданні представники Відповідачів заперечили проти призначення у справі судової економічної експертизи, просили суд відмовити в задоволенні клопотання Позивача. В судове засідання представник Третьої особи не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 року у справі № 910/9814/17.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Третя особа про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути роз’яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.

Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. (п.1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5)

Відповідно до додатку 1 вказаної Інструкції регіональною зоною обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області є Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

За таких підстав, Суд вважає за необхідне доручити проведення судової експертизи саме Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути роз’яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від07.09.2017 року, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об’єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання Позивача та призначення у справі судової економічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), а провадження у справі № 910/9814/17 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено.

16.11.2017 року на адресу господарського суду міста Києва від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло Клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи №18536/18537/17-45 від 10.11.2017 року. У вказаному клопотанні судові експерти просять надати завірені копії документів за 2015 рік: ПАТ «Волиньгаз»: Наказ про облікову політику, де серед іншого наведено порядок обліку доходів та відповідних витрат, пов'язаних із транспортуванням та постачання природного газу; Регістри бухгалтерського обліку по рахунках 2-го, 7-го, 9-го, 0-го класу, де відображено: доходи та відповідні витрати, пов'язаних із транспортуванням та постачання природного газу, придбання та списання природного газу для виробничо-технологічних витрат, придбання та списання природного газу для власних потреб, що належить до витрат пов'язаних із транспортуванням та постачання природного газу; обсяг природного газу, який транспортувався; Калькуляцію (планову та фактичну) тарифу з транспортування та постачання природного газу; Документи, де відображено результати фактичного контролю та встановлення обсягу виробничо-технологічних витрат природного газу, пов'язаних із наданням послуг транспортування та постачання природного газу; Документи, що обґрунтовують зведений розрахунок планових виробничо - технологічних втрат природного газу, поданий на адресу Міністру енергетики та вугільної промисловості України згідно листа від 29.10.14 №2053/12-08. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України: Економічно обґрунтований розрахунок розміру виробничо-технологічних витрат природного газу для ПАТ «Волиньгаз»; Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг: Економічно обґрунтовані розрахунки розміру тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу для ПАТ «Волиньгаз».

17.11.2017 року Господарським судом міста Києва з метою розгляду вказаного клопотання у Київського науково - дослідного інституту судових експертиз витребувано матеріали справи.

14.12.2017 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/9814/17.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Суд, розглянувши матеріали справи № 910/9814/17, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, дійшов висновку, що вказану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.

Клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання. Після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони витребувалися судом, надсилаються до експертної установи. При цьому господарським судам слід мати на увазі можливість настання передбачених пунктами 1.13 і 4.9 Інструкції наслідків у вигляді повернення матеріалів справи суду, який призначив експертизу, або повідомлення експертом суду про неможливість надання висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

На виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу, Суд вважає за необхідне поновити провадження у справі та призначити підготовче засідання у справі з метою надання документів, необхідних для проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017 року поновлено провадження у справі №910/9814/17, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.01.2018 року.

15.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

15.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача – 2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

15.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача – 1 надійшли пояснення по справі.

В судове засідання 24 січня 2018 року представники Сторін не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 02.01.2018 року, 03.01.2018 року уповноваженим особам ухвали суду від 21.12.2017 року.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Сторони та Третя особа про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з пунктом 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

У господарському судочинстві до таких матеріалів відносяться речові та письмові докази. Отже, судового експерта не наділено повноваженнями для пошуку та витребування речових або письмових доказів. Винятком є випадки, коли у процесі дослідження наданого у встановленому порядку для проведення експертизи об'єкта експерт виявляє інші об'єкти, стосовно яких йому не були поставлені питання або дослідження яких відноситься до компетенції експертів іншої спеціальності (спеціальностей): у такому випадку експерт вправі зафіксувати ці об'єкти, відокремити їх від основного об'єкта (якщо це не пов'язано з пошкодженням або знищенням об'єкта), описати їх у висновку та приєднати їх до матеріалів експертизи.

У разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо) він вправі просити господарський суд про їх надання. Водночас законом не передбачено повноважень судового експерта щодо витребування та одержання додаткових матеріалів безпосередньо від учасників судового процесу. Тому господарський суд не може покладати на останніх обов'язок надавати додаткові матеріали безпосередньо експертові на його вимогу.

Клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання. Після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони витребувалися судом, надсилаються до експертної установи. При цьому господарським судам слід мати на увазі можливість настання передбачених пунктами 1.13 і 4.9 Інструкції наслідків у вигляді повернення матеріалів справи суду, який призначив експертизу, або повідомлення експертом суду про неможливість надання висновку.

Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи №18536/18537/17-45 від 13.11.2017 року та з метою належного проведення експертного дослідження Сторонами були надані матеріали, визначені у клопотанні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

Керуючись ст. ст. 228, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Задовольнити клопотання експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи №18536/18537/17-45 від 13.11.2017 року у справі №910/9814/17.

2. Провадження у справі № 910/9814/17 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.

3. Матеріали справи № 910/9814/17 надіслати до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 24 січня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин