Рішення № 71815878, 26.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2018 року письмове провадження № 826/6045/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особаУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича Фонд гарантування вкладів фізичних осібпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) №012-13504-190215 від 19.02.2015 укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 (зі змінами згідно наказу №836 від 22.09.2015);

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) №012-13504-190215 від 19.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування 200 000грн.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а отже, відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

Позивач зазначає, що договір банківського вкладу не передбачав обов'язку банку здійснити платіж чи передати майно з метою надання окремим кредиторам переваг чи пільг, грошові кошти, які були залучені у вклад, отримав банк, а не окремий кредитор, отже, відповідач безпідставно та необґрунтовано застосував до договору пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Окрім того, позивач зазначає, що при укладенні договору банківського вкладу він покладався на офіційно оприлюднену інформацію, розміщену на офіційних сайтах, тому позивач не знав і не міг знати про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних. В той же час, договір банківського вкладу укладений до визнання ПАТ «Дельта Банк» неплатоспроможним.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, заперечень до суду не надав.

Третя особа, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, представник в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що договір банківського вкладу, який є предметом в даній справі укладено та оформлено з порушенням положень чинних нормативно -правових актів. Зазначивши, що такі договори укладались з метою подрібнення великих вкладів, що обумовлювало в свою чергу перевагу вкладників з великими сумами перед іншими кредиторами Банку.

Представником позивача 07.09.2017 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про здійснення розгляду справи без участі позивача та його представника на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції статті, яка діяла на момент прийняття процесуального рішення про перехід у письмове провадження), розглянувши у письмовому провадженні подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між ОСОБА_1 та ПAT «Дельта банк» укладено договір №012-13504-190215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 19.02.2015, згідно умов якого банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 та приймає від вкладника 6000,00 доларів США зі сплатою 5,5 % річних строком до 05.03.2015.

Відповідно до пункту 1.10 договору банківського вкладу у разі закінчення строку залучення вкладу вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів НОМЕР_3, відкритий на ім'я вкладника в установі Банку.

Згідно з додатковою угодою №1 до договору №012-13504-190215 від 19.02.2015 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 19.02.2015 сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: « 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.

У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №46164328 від 19.02.2015 на рахунок позивача перераховано 6000,00 доларів США, призначення платежу: переказ коштів від ОСОБА_4.

Копією виписки по угоді №012-13504-190215 від 19.02.2015 з 19.02.2015 по 05.03.2015 підтверджується зарахування 6000,00 доларів США 19.02.2015, зазначені кошти було перераховано з поточного рахунку ОСОБА_4 який відкрито в ПАТ «Дельта Банк». З виписки по угоді вбачається, що з суми в розмірі 6000,00 доларів США утримувались податки на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Інформація, розміщена на офіційному сайті Фонду 05.08.2015, свідчить, що з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «Дельта Банк», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №147 від 03.08.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» до 02.10.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова Владислава Володимировича до 02.10.2015 включно.

На адресу позивача надійшов лист №05-3355688 від 14.03.2017 про нікчемність правочину (у тому числі договору) , згідно з яким ПАТ «Дельта Банк» повідомило позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №012-13504-190215 від 19.02.2015, згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У зв'язку із нікчемністю договору банківського вкладу виплату коштів за вкладним рахунком позивача обмежено.

Як визнається сторонами, позивача не включено до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до адміністративного суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оформленого наказом, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною другою та частиною четвертою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зазначена норма передбачає, що перевірку правочинів здійснює саме Фонд безпосередньо, або через уповноважених ним осіб і не може передавати (делегувати) зазначену функцію будь-яким стороннім особам.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

У порушення прямого припису закону, без узгодження з Фондом, якому надані повноваження ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою Фонду створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Дельта Банк». До вказаної комісії включені не посадові особи Фонду - працівники ПАТ «Дельта Банк».

За результатами роботи вказаної Комісії 15.09.2015 складено протокол засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік в яких наведено Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.

З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду Уповноваженою особою Фонду наказом №813 від 16.09.2015(зі змінами згідно наказу №836 від 22.09.2015) визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку, в тому числі договір банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк». При цьому уповноважена особа безпосередньо правочини та юридично значимі документи не вивчала, а керувалася лише висновками Комісії, що суперечить приписам ст. 38 Закону.

Крім встановлених процесуальних порушень, суд вважає не переконливими також і покладені в основу прийнятого рішення доводи.

З матеріалів справи вбачається, що договір визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме, перерахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок для Вкладника від третьої особи.

Суд не погоджується з такими доводами оскільки умови вказаного договору банківського вкладу, укладеного з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Доводи відповідача, викладені в запереченнях щодо отримання певних переваг перед іншими вкладниками не стосуються позивача, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні даної справи. Крім того, ці висновки не базуються на жодних документах, які б могли бути досліджені уповноваженою особою, Фондом при прийнятті оскаржуваного рішення або судом під час судового засідання.

Враховуючи положення статті 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493 кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.

Згідно статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідачем доказів на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_4 щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону не надано. Отже, доводи відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунки позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Крім того, щодо доводів відповідача що позивачем порушено умови публічного договору, оскільки зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається за умовами договору спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладена додаткова угода №1 до Договору №012-13504-190215 від 19.02.2015 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 12.02.2015, згідно якого сторони домовились викласти п. 1.8 договору в такій редакції « 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.

У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».

Суд зазначає, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

В свою чергу, сам факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів відповідачем не заперечується.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України № К/800/46158/15 від 12.01.2016.

Сам факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів, відповідачем не заперечується.

В наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що оспорювана угода укладена після прийняття рішення про визнання ПАТ «Дельта Банк» проблемним, а тому є підстави вважати її укладеною з порушенням вимог, що були встановлені Національним Банком України, у зв'язку з чим і визнано укладений договір нікчемним.

Згідно з частиною 6 статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленим статтею 73 цього Закону.

Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.

Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 346 від 17.08.2012.

Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п 5.1. Положення).

Згідно з пунктами 5.2., 5.3. Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.

Отже, згадуваними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Крім того, як зазначено вище, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Враховуючи, що доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) не знайшли підтвердження під час вирішення справи, отже, наказ №813 від 16.09.2015 (зі змінами згідно наказу №836 від 22.09.2015) в частині визнання нікчемним договору №012-13504-190215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 19.02.2015 є протиправним та підлягає скасуванню, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в даній частині.

Згідно з положенням пункту 6 розділу ІІІ Положення №14 відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.

Враховуючи, що доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) не знайшли підтвердження під час вирішення справи, отже, визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) є безпідставним, сума вкладу в межах гарантованої Фондом суми мала бути включена Уповноваженою особою до переліку вкладників.

В той же час, згідно положень статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виплати гарантованої суми здійснюються Фондом у національній валюті України. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України , що діяв на початок дня, в який запроваджено процедуру виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, офіційний курс Національного банку України станом на 03.03.2015 становив 24,820658 грн./дол. США, а отже, позивачу підлягає відшкодуванню гарантована сума в розмірі 24,820658 грн./дол. США Ч6 000,00 доларів США, що становить 148 923, 95 грн.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору №012-13504-120215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 19.02.2015, укладеного між ОСОБА_1. Степанівною та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 (зі змінами згідно наказу №836 від 22.09.2015).

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором №012-13504-120215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 19.02.2015.

5. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №012-13504-120215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 19.02.2015.

Судові витрати в сумі 1280,00 грн. присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій