Ухвала суду № 71815736, 12.01.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/323/18

6/295/15/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

з участю секретаря судового засідання Савіної Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Сладь Т.П. звернулась до суду з поданням, в якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: Житомирська обл.., АДРЕСА_1 до виконання зобов’язань, покладених на нього зведеним виконавчим провадженням №55471906 про стягнення боргів з приватного підприємства «Вікінг» (315861) на користь юридичних осіб, на загальну суму 820321,81 грн. (з урахуванням виконавчого збору).

В обгрунтування клопотання зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області перебуває ведене виконавче провадження №5547906 про стягнення боргів з приватного підприємства «Вікінг» на користь юридичних осіб, на суму 820321,81 грн. До теперішнього часу рішення суду не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення, що призвело до вжиття відносно нього заходів примусового виконання.

Дослідивши подання та додані документи, суд приходить на наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до частин 1-2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Частина перша ст. 33 Конституції України передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

Пункт 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З наведених положень можна дійти висновку, що обґрунтованою підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України є ухилення боржника від виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, факт ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, подання не підтримав.

Як вбачається зі змісту подання у провадженні державного виконавця перебуває зведене виконавче провадження №55471906, до якого входять виконавчі провадження: №54225013 з примусового виконання наказу №906/292/17 від 16.05.2017 року, виданий Господарським судом Житомирської області, про стягнення з Приватного підприємства «Вікінг» на користь ТОВ «Сінта Трейд» заборгованості на загальну суму 143333,37 грн. (з урахуванням виконавчого збору) та виконавче провадження №54206642 з примусового виконання наказу №906/1097/16 від 31.05.2017 року, виданий Господарським судом Житомирської області, про стягнення з Приватного підприємства «Вікінг» на користь ТОВ «МСС «ТІДІСІ – Дальнобой» на загальну суму 676988,44 грн.

Проте, на підтвердження відкриття виконавчого провадження, об’єднання декількох виконавчих проваджень по яких боржником є приватне підприємство «Вікінг», належних та допустимих доказів не надано, як і не доведено факту умисного ухилення боржника від виконання судового рішення.

За наведених обставин, враховуючи, що боржнику конституційно гарантується свобода пересування та право вільно залишати територію України, з метою недопущення порушення прав останнього та у зв’язку з недоведеністю факту ухилення ним від виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області, протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Чішман