Рішення № 71815534, 24.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2018 року № 826/16744/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1до(1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (2) Фонду гарантування вкладів фізичних осібпро визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому, з урахуванням заяви (а.с. 124), просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк «Михайлівський» щодо невключення позивача до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк «Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми, належної до виплати позивачу;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» внести зміни до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, щодо ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) з зазначенням суми до виплати у розмірі 67 071,73 грн.;

- зобов'язати Фонд внести зміни та доповнення до Загальному реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду щодо ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) з зазначенням суми до виплати у розмірі 67 071,73 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що між Банком та позивачем укладено договір № 980-003-000000386 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» від 23.01.2015.

Також, між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір № 980-003-000195360 «Суперкапітал» (Новий) від 26.02.2016 та договір про внесення змін від 11.03.2016 до договору від 26.02.2016 і договір про внесення змін від 18.04.2016 до договору від 26.02.2016, згідно умов якого позивач передає ТОВ «ІРЦ» грошові кошти на 181 день, а ТОВ «ІРЦ» зобов'язується повернути кошти та проценти у розмірі 34,78 річних.

Вказаний договір № 980-003-000195360 «Суперкапітал» (Новий) від 26.02.2016 укладався безпосередньо між позивачем та ТОВ «ІРЦ», без посередництва та участі Банку. Кошти передаються на строк по 25.08.2016. Пунктом 5.4.3. цього договору передбачено право товариства з власної ініціативи у будь-який момент повернути кошти позивачу.

Через Банк на рахунок ТОВ «ІРЦ» було внесено 44 000 грн., що підтверджується квитанціями від 26.02.2016 та від 11.03.2016.

Крім того, 18.04.2016 позивачем було внесено на його поточний рахунок у Банку 20 000 грн., що були передані ТОВ «ІРЦ» та зараховані як збільшення суми, які передаються позивачем за договором від 26.02.2016.

Таким чином, як зазначає позивач, загальна сума коштів, що були передані позивачем до ТОВ «ІРЦ» становить 64 000 грн. Договором передбачено, як зазначає позивач, що товариство повертає кошти та відсотки на рахунок у Банку. Також узгоджена можливість повернення коштів позичальником.

Так, позивач зазначає, що 19.05.2016 ТОВ «ІРЦ» перерахувало зі свого рахунку у Банку на рахунок позивача № НОМЕР_2 у Банку 3071,73 грн. процентів та 64 000 грн., як повернення коштів.

Згідно довідки про стан рахунку на 19.05.2016 вхідний залишок коштів на рахунку, становить 22,25 грн., а вихідний залишок коштів становить 67 094,28 грн.

Між тим, 23.05.2016 на підставі рішення НБУ № 14/БТ про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 про запровадження у Банку тимчасової адміністрації з 23.05.2016 по 22.06.2016.

Надалі, рішенням Правління НБУ від 12.07.2016 № 124-рш у Банка відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати Банк.

Позивач зазначає, що згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12.07.2016 № 1213, розпочато процедуру ліквідації банку.

Позивач зазначає, що з 18.07.2016 Фонд розпочав виплати коштів вкладникам та для отримання коштів слід звертатися до банків-агентів у період з 15.07.2016 по 26.08.2016. Позивачу було визначено гарантовану суму до відшкодування тільки у розмірі 22,55 грн.

18.08.2016 позивач подав Уповноваженій особі Фонду заяву про включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду.

У відповідь було надано повідомлення про нікчемність правочину № ЗГЗ (К) /2725/1 від 14.09.2016. Визнано нікчемними перекази коштів (транзакції) на рахунок позивача від ТОВ «ІРЦ»: 19.05.2016 в сумі 3071,73 грн. щодо оплати процентів за договором від 26.02.2016 та від 19.05.2016 в сумі 64 000 грн. - повернення коштів за договором від 26.02.2016. Пояснена у повідомленні, що ТОВ «ІРЦ» не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості коштів для проведення розрахунків за договором, набуття товариством у розпорядження коштів Банку здійснено на підставі нікчемних договорів в порушення діючого законодавства та всупереч забороні НБУ.

Враховуючи зміни у законодавстві (Закон України № 1736-VIII) позивач звернувся 05.01.2017 до Банку із проханням включити інформацію про нього до переліку вкладників, однак у відділенні банку-агенту 02.08.2017 його проінформували, що до виплати належить 22,55 грн.

30.08.2017 позивач отримав відповідь Уповноваженої особи Фонду від 21.08.2017 про відмову у включенні до переліку, оскільки договір, укладений між позивачем та є двостороннім, і Банк не виступає повіреним ТОВ «ІРЦ» за цим договором.

Загалом позивач вважає дії та рішення відносно визнання угод/транзакцій нікчемними а також відмову у виплаті гарантованої суми відшкодування - протиправними. Позивач наполягає, що повернута на його рахунок сума від ТОВ «ІРЦ» у повній мірі відповідає визначенню вкладу, а він - статусу вкладника, у зв'язку з чим вважає, що має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Враховуючи викладене у позові, позивач просить задовольнити позов.

При цьому, позивач звертає увагу, що договір між ним і Банком нікчемним Відповідачем-1 не визнавався.

Уповноважена особа Фонду, надавши заперечення (а.с. 127), просить у задоволенні позову відмовити. Звертає увагу, що між позивачем та ТОВ «ІРЦ» був укладений договір позики, а не банківського вкладу, а відтак позивач не є вкладником банку, тому позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Зазначається обставини у постанові КААС від 07.08.2017 № 826/15961/16 щодо проведення операцій від ТОВ «ІРЦ», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», ТОВ «ФК «Фінансовий центр» та ТОВ «Дортмунд». Зокрема, звертається увага, що відносно банку діяла постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", у відповідності до якої встановлено факт здійснення ПАТ «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, віднесено ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних, встановлені для ПАТ «Банк Михайлівський» обмеження в діяльності. Відповідно д зазначеної постанови Банк віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів. Запроваджено обмеження: не допускати будь-яких операцій за договорами, за результатом яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів за рахунок відсотків.

Посилаючись на викладене у запереченнях, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб по суті зазначив про передчасність заявлення до нього вимог, оскільки Фонд свої функції здійснює за результатами отримання від Уповноваженої особи Фонду відповідників документів щодо вкладників і у даному випадку відносно позивача таких документів до нього відносно заявленої у позові суми не надходило.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Балась Т.П. від 31.10.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл судових справ від 13.10.2017 року №7972 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Відповідно до ухвали судді Кармазіна О.А. від 24.10.2017 справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.12.2017. У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, сторонами визнається факт укладання позивачем договорів, внесення коштів та їх повернення, як зазначено вище. Крім того, сторонами визнається та не заперечується вчинення регулятором дій щодо банку.

Так, 23.05.2016 на підставі рішення Національного банку України №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016; призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016.

13.06.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 року по 12.07.2018 включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», відсторонено Уповноважену особу Ірклієнка Ю.П. та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. з 05.09.2016.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду № 265 від 24.01.2017 визначено повноваження уповноважених осіб Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до зазначеного рішення з 25.01.2017 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку та повноважень, визначених пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Волкову Олександру Юрійовичу.

Також відповідно до вищезазначеного рішення, з 25.01.2017 Уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» призначено заступника начальника відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь Гриценка Володимира Володимировича. Гриценку В.В. з 25.01.2017 делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону, а саме: організація правової роботи, зокрема, юридичного супроводження діяльності банку та представництва інтересів банку в органах судової влади, органах прокуратури, правоохоронних органах та органах виконавчої служби України; проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз діяльності банку; представництва банку в органах державної влади в межах повноважень, визначених вищезазначеним рішенням.

Листом від 14.09.2016 № ЗГЗ (К)/2725/1 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" було повідомлено позивача про нікчемність вищезгаданих переказів (повернення) коштів від ТОВ «ІРЦ» на рахунок позивача у Банку від 19.05.2016 на підставі п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 вищезгаданого Закону.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктом 4 ч.1 ст.2 наведеного закону визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом (ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч.4 ст.26 зазначеного Закону Фонд не відшкодовує кошти:1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., за винятком вичерпного переліку підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В силу вимог ч.ч.1-3, 5 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У відповідності до ч.ч.1-3, 5 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що набрала чинності з 01.07.2016) уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Відповідно до п.4 р. ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду протягом 10 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку надає до Фонду разом із супровідним листом уточнену інформацію за структурою інформаційного рядка файла, визначеною у додатку 1 до цього Положення, про рахунки: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Згідно п.5 р. ІІ наведеного Положення уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Переліки на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) складаються в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та засвідчуються підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності), в електронному вигляді - у csv-файлах. Дані на паперових носіях та в електронному вигляді повинні бути ідентичними.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду (п.2 р. IІІ Положення).

Таким чином, уповноважена особа Фонду має право подавати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідні зміни та доповнення до переліків про вкладників під час процедури виведення Фондом банку з ринку.

Частинами 2, 4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно з ч.3 ст.38 вказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

В силу вимог ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезгаданий договір № 980-003-000195360 «Суперкапітал» (Новий) від 26.02.2016 був укладений між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

Суд звертає увагу, що даний договір був укладений позивачем не з банком, а з ТОВ «ІРЦ». Договір укладений без участі, без посередництва Банку. Кошти перераховані позивачем на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Повернуті кошти були 19.05.2016 також від вказаного товариства на рахунок позивача у Банку в рамках взаємовідносин позивача з товариством, а не позивача із Банком, чи товариства та Банку.

При цьому, 27.04.2016 постановою Правління НБУ №295/БТ «Про окремі питання діяльності ПАТ «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління НБУ від 22.12.2015 №917/БТ» з огляду на те, що банк виконує заходи, передбачені Планом фінансового оздоровлення, спрямовані на зменшення кредитного ризику та підтримку ліквідності банку, пом'якшено обмеження у діяльності банку, встановлені постановою від 22.12.2015 №917/БТ, зокрема, виключено таке обмеження, як не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Наведені обставини встановлені у постанові КААС від 17.01.2018 по справі 826/1635/17.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктами 1.24, 1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Таким чином, ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016 зі свого поточного рахунку здійснило переказ коштів на рахунок позивача на підставі відповідних договорів, укладених між ними.

В той же час, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Разом з тим, як вже зазначалося, договір був укладений між ТОВ «ІРЦ» та позивачем і відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 саме на умовах цих договорів.

За умовами договору, укладеного між ТОВ «ІРЦ» та позивачем, передбачено можливість дострокового повернення коштів (п.5.4.3.).

Отже, у даному конкретному випадку судом не вбачається обмежень щодо віднесення позивача до категорії вкладників, а сум, які надійшли (повернулися) на його рахунок - до категорії вкладу, оскільки за відносинами між позивачем та ТОВ «ІРЦ» Банк у даному випадку виконував лише розрахунково-касове обслуговування рахунків.

Договір, укладений позивачем з Банком, не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, як і не містить ознак штучного створення зобов'язань Фонду по відшкодуванню вкладів за рахунок Фонду.

Відтак, визнання нікчемним транзакцій (повернення 19.05.2016 коштів на рахунок позивача від ТОВ «ІРЦ») та невнесення позивача до переліку вкладників у даному випадку суд вважає протиправним. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк «Михайлівський» щодо невключення позивача до переліку вкладників.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів прийняття відносно позивача наказу про визнання транзакцій нікчемними, а відтак відсутні перешкоди для реалізації права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Відповідно, з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України щодо права суду вийти за межі позовних для ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Уповноваженої особи Фонду внести додаткову інформацію щодо позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та, крім цього, - зобов'язати відповідача-1 подати зазначену інформацію до відповідача-2.

Водночас, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині, що стосується Фонду з огляду на їх передчасність, оскільки вчинення таких дій належить до дискреційних повноважень Фонду, які можуть бути ним реалізовані лише після отримання відповідних відомостей про позивача як вкладника від Уповноваженої особи, та в даному випадку здійснені ним ще не були.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Вищого адміністративного суду України, викладеними у постановах від 13.09.2017 у справі №822/2605/16, від 02.03.2017 у справі № 826/1202/15.

При цьому, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача-1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/15961/16 як доказ обґрунтованості дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», оскільки в зазначеній справі предметом позову є скасування рішення Правління НБУ від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»; визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 12.07.2016 №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», тоді як предметом даної справи є визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду та Фонду щодо позивача як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, як зазначено вище. Відповідачами вказані висновки суду не спростовані та не доведено зворотне.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Водночас, відносно судового збору, слід зазначити, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 102,42 грн., з яких, враховуючи часткове задоволення позову відносно Уповноваженої особи Фонду, та відмову у задоволенні позову відносно Фонду, у зв'язку з чим сума судового збору, що підлягає відшкодуванню, складає 551,21 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8; код банку по ЄДР 38619024) щодо невнесення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей щодо рахунку № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) із сумою до виплати у розмірі 67 071,73 грн. за договором № 980-003-000000386 від 23.01.2015

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8; код банку по ЄДР 38619024) внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1; адреса: 04080, АДРЕСА_1) за договором № 980-003-000000386 від 23.01.2015 із зазначенням суми до виплати -67 071,73 грн. (шістдесят сім тисяч сімдесят одна гривня 73 копійки) та зобов'язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДР 21708016; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) ці зміни та доповнення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1; адреса: 04080, АДРЕСА_1) 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 копійка) на часткове відшкодування судового збору, сплаченого 26.10.2016 за квитанцією № ПН204881.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін