Рішення № 71815255, 26.01.2018, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/775/17

провадження № 2/0198/50/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Юр’ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління-служба у справах дітей виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 04.08.2001 року між нею та відповідачем укладений шлюб, який рішенням Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2005 року розірваний. За час шлюбу у них народився син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання між сторонами шлюбу ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою, при цьому відповідач як батько дитини з 2005 року не приймає участі у житті, вихованні, навчанні сина та не надає йому матеріальної допомоги, тобто не виконує встановлені законом батьківські обов’язки.

Крім того, ОСОБА_2 особистою письмовою нотаріально засвідченою заявою надав згоду на позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_3

На підставі викладеного, позивачка змушена звернутись до суду та просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

04 січня 2018 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.01.2018 року.

Представник позивачки адвокат ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з’явилась, однак надала заяву, в якій просила провести судове засідання за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив провести підготовче судове засідання та розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи та з’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 04.08.2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-КИ № 129123, виданим Варварівською сільською радою Юр’ївського району Дніпропетровської області 04.08.2001 року (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-КИ № 200692, виданого виконкомом Варварівської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області 25.02.2003 року, за час шлюбу у подружжя народився син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 29).

17 травня 2005 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії 1-КИ № 001212, видане Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 17.05.2005 року (а.с. 12).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишився проживати разом з позивачкою за адресою: м. Дніпро, вул. Тісна, б. 26, кв. 4. ОСОБА_1 самостійно займалась вихованням, навчанням дитини та утримувала сина, при цьому відповідач до сина не приїздив, не цікавився його життям та не приймав участі у вихованні та навчанні дитини. Вказані обставини підтверджується характеристикою родини, виданою 02.08.2017 року головою квартального комітету № 7 м. Дніпра (а.с. 25).

Крім того, Рішенням Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2005 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі ? частини його заробітку (доходу), але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 28.03.2005 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с 15). Однак, відповідач ухилявся від виконання в повному обсязі судового рішення, в зв’язку з чим станом на 23.10.2006 року мав заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 1 408,07 грн. За письмовою заявою позивачки від 23.10.2006 року на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист повернуто ОСОБА_1 без виконання ( а.с. 16-17).

Згідно з довідкою № 3654, виданою Управлінням соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради 07.08.2017 року, ОСОБА_1 з 01.04.2005 року до 31.03.2009 року перебувала на обліку малозабезпечених сімей та отримувала відповідну допомогу (а.с. 18).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідач після розірвання шлюбу не забезпечував належне матеріальне утримання дитини, чим поставив сина у скрутне матеріальне становище.

З довідки від 01.09.2017 року № 132, виданої комунальним закладом освіти навчально-виховним комплексом № 36 «Спеціалізована середня загальноосвітня школа техніко-економічного профілю-дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради, та довідки від 29.08.2017 року № 1654, виданої комунальним закладом «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 7", встановлено, що ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні, навчанні та лікуванні сина (а.с. 22, 24).

Таким чином, відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов’язками, вихованням сина не займається, не турбується про нього, не піклується про здоров’я, фізичний та моральний розвиток дитини, не надає йому матеріальної допомоги, що об’єктивно підтверджується достовірними та достатніми у справі доказами.

До того ж, відповідач особистою письмовою заявою, посвідченою приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 19.09.2017 року та зареєстрованою в реєстрі за № 1036, дав згоду на позбавлення себе батьківських прав відносно сина (а.с. 23).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, визначає, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року та ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, батьки несуть відповідальність за виховання дитини, її інтереси повинні бути предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Норми цієї статті зобов’язують батьків виховувати у дітей працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до старших.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до сімейного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

З висновку органу опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради від 18.01.2018 року виходить, що орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40).

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов’язків з виховання сина, надав добровільну згоду на позбавлення батьківських прав та визнав позов в повному обсязі, виходячи з інтересів дитини, суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також суд роз’яснює відповідачу норми ст. 169 СК України, за якими мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 141, 200, 211, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: 49009, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2), третя особа Управління-служба у справах дітей виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Пушкіна, буд. 65, ЄДРПОУ 04052488), про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав у відношенні неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: 49009, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 26 січня 2018 року.

Суддя: І.О.Гайдар