Рішення № 71815169, 23.01.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3438/17

РІШЕННЯ

іменем України

23 січня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді Тарновецького І.І. , суддів Салюка П.І. , Лабань Г.В.

за участі:секретаря судового засідання Мазій І.В. позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника третьої особи - Ліщишина О.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність МВС України щодо не розгляду матеріалів та не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати МВС України розглянути відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, подані управлінням МВС України в Хмельницькій області документи стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності;

- зобов'язати МВС України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ має право на отримання одноразової грошової допомоги, як інвалід ІІ групи, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Вказує, що звернувся до ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Листом від 01.11.2017 року №15/2-3932 МВС України повернуло висновок ліквідаційної комісії про призначення допомоги та інші документи як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Вважаючи протиправною бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення відповідно до Закону № 565-ХІІ та Порядку № 850, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач пройшов первинний огляд у МСЕК 22.04.2015 року, а повторний - 15.09.2017 року з перевищенням установленого пунктом 4 Порядку № 850 дворічного строку. Вказує, що Порядок № 850 не передбачає проведення виплати одноразової грошової допомоги у випадках, коли після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років. Вважає, що оскаржуване рішення МВС України є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області зазначив, що МВС повернуло висновок ліквідаційної комісії з доданим документами на підставі пункту 4 Порядку № 850 без прийняття рішення по суті заяви, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково з підстав, викладених нижче.

Суд встановив, що позивач - ОСОБА_1 проходив службу в ОВС України з 31.12.2008 року по 29.04.2015 року. Наказом УМВС в Хмельницькій області від 29.04.2015 року позивач звільнений в запас на підставі пункту 64 "Б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 30.04.2015 року.

Згідно висновку військово-лікарської комісії УМВС України та відповідно до свідоцтва № 109 від 20.04.2015 року, захворювання позивача пов'язане із проходженням служби в ОВС.

22.04.2015 року позивача було обстежено Хмельницькою обласною МСЕК та встановлено ІІІ групу інвалідності пов'язану із проходженням служби в ОВС та видано відповідну довідку серії АВ № 0537778.

У 2016 році, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в ОВС, встановленим військово-лікарською комісією УМВС України в Хмельницькій області (свідоцтво про хворобу № 109 від 20.04.2015 року), позивач отримав одноразову грошову допомогу.

15.09.2017 року в результаті повторного медичного огляду, Хмельницька обласна МСЕК встановила позивачу ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії АГ №0024228.

В подальшому позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Управління МВС України в Хмельницькій області сформувало висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" та направило його разом з поданими позивачем документами до МВС України для прийняття рішення.

Супровідним листом від 01.11.2017 року №15/2-3932 МВС України повернуло вказані документи ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області, як такі, що не відповідають вимогам законодавства. Посилаючись на пункт 4 Порядку № 850, МВС України вказало на відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, врегульовані Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ) .

Закон № 565-ХІІ втратив чинність у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII.

Пунктом 15 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ визначає Порядок № 850.

Згідно п. 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

При цьому згідно п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що обов'язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку - на ліквідаційну комісію УМВС України в Хмельницькій області.

З матеріалів справи встановлено, що отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області, направила висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та документи, перелік яких визначений Порядком № 850, до МВС України для прийняття рішення.

Згідно п. 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Однак, відповідач листом від 01.11.2017 року №15/2-3932 повернув ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Відтак, відповідач всупереч п. 9 Порядку № 850 не прийняв за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги жодного з вищезазначених рішень.

Отже, суд приходить до висновку, що спосіб, у який УМВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.

Що стосується посилання відповідача на відсутність законних підстав для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно п. 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Таким чином, моментом виникнення права працівником міліції на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. При цьому, таке право виникає незалежно, ані від часу встановлення інвалідності, ані від черговості медичного огляду (вперше чи повторний).

Пункт 4 Порядку № 850, на який посилається апелянт як на підставу для повернення документів щодо призначення позивачу допомоги, не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Вказана норма Порядку № 850 регулює лише порядок визначення розміру допомоги, проте не встановлює підстави для її призначення та виплати.

Відтак, зазначена норма Порядку № 850 не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" та підставою для відмови у затвердженні висновку управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про її призначення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність МВС України щодо не розгляду матеріалів та не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов'язання МВС України розглянути відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, подані управлінням МВС України в Хмельницькій області документи стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності належать до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання МВС України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, то така не підлягає до задоволення, оскільки передбачає втручання в діяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень (дискреційні повноваження), що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд вважає, що права позивача підлягають поновленню шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання його розглянути заяву позивача відповідно встановленого законодавством порядку.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 29001, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, Мсп601, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 січня 2018 року

Головуючий суддя Судді/підпис/ /підпис/ /підпис/І.І. Тарновецький П.І. Салюк Г.В. Лабань "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький