Рішення № 71815130, 24.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2018 року № 826/16999/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної служби геології та надр Українидо про Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасування постановиВ С Т А Н О В И В:

Державна служба геології та надр України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 у виконавчому провадженні № 52496084. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірною постановою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2016 № 826/6102/16. Вказує, що законність судового рішення, на виконання якого видано виконавчий лист, знаходиться під сумнівом, і у разі його виконання дії Державної служби геології та надр України будуть незаконними. Позивач вважає, що указані обставини унеможливлюють виконання судового рішення, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 у виконавчому провадженні № 52496084 підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02 листопада 2016 року відкрито провадження у даній справі.

Відповідно до ухвали суду від 30 листопада 2017 року адміністративну справу № 826/16999/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено до судового розгляду колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 24 січня 2018 року.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом визнано необгрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене, фіксування судового засідання 24 січня 2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2016 у справі № 826/6102/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" задоволено повністю: визнано протиправним та скасувано рішення Державної служби геології та надр України, яке оформлено листом №5094/13/12-16 від 30.03.2016р. про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за результатами повторного розгляду заяви ТОВ "Нафтогазрембуд-1" від 25.11.2014р.; зобов'язано Державну службу геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16, код ЄДРПОУ 37536031) видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" (код ЄДРПОУ 33799463) спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів на підставі п.п. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615.

19 вересня 2016 року Київським апеляційним адміністративним судом було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" виконавчий лист № 826/6102/16.

4 жовтня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 52496084 з примусового виконання виконавчого листа № 826/6102/16, виданого 19.09.2016 Київським апеляційним адміністративним судом.

Боржником у вказаному виконавчому провадженні є Державна служба геології та надр України.

17 жовтня 2016 року на адресу позивача надійшла указана постанова про відкриття виконавчого провадження, не погодившись з якою 26 жовтня 2016 року останній звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття спірної постанови, далі - Закон N 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 1 частини другої статті 17 Закону N 606-XIV передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палат.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону N 606-XIV у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною третьою статті 18 Закону N 606-XIV встановлено, що виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Закону N 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

28 вересня 2016 року до Міністерства юстиції України надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим листом Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 № 826/6102/16.

29 вересня 2016 року указана заява була скерована на розгляд до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Частиною першою статті 22 Закону N 606-XIV передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону N 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 № 826/6102/16 відповідає вимогам, встановленими статтею 18 Закону N 606-XIV та поданий до виконання в межах строку пред'явлення до виконання, визначеного пунктом 2 частини першої статті 22 Закону N 606-XIV.

Встановлені обставини свідчать про те, що у державного виконавця були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачені статтею 26 Закону N 606-XIV.

Частиною другою статті 25 Закону N 606-XIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закону N 606-XIV копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що остання прийнята відповідачем в установлені Законом N 606-XIV строки, містить вказівку та строк для самостійного виконання боржником рішення суду та була своєчасно направлена учасникам виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 № 52496084 діяв на підставі Закону N 606-XIV та у межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги про скасування постанови від 04.10.2016 є безпідставними.

При цьому, суд не приймає доводи позивача, що законність постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2016 у справі № 826/6102/16, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, перебуває під сумнівом, оскільки такі доводи ґрунтуються виключно на його власних припущеннях та суперечать чинному законодавству .

Суд зазначає, що статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2016 у справі № 826/6102/16 набрала законної сили 12 вересня 2016 року і підлягає виконанню позивачем в незалежності від того, чи згоден останній з рішенням суду.

Так, позивачем було подано касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 826/6102/16, разом з тим на момент прийняття відповідачем спірної постанови судом касаційної інстанції не було зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2016 у зазначеній справі.

Зазначені обставини додатково підтверджують правомірність оскаржуваної постанови.

Суд не приймає до уваги решту доводів позивача в частині незаконності рішень судів у справі № 826/6102/16, оскільки правова оцінка таким доводам може бити надана виключно касаційним судом під час розгляду касаційної скарги позивача.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведена та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш ИВ:

У задоволенні позову Державної служби геології та надр України (вул. Ежена Потьє, 16, м. Київ, 03124) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено у десятиденний строк за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді О.А. Кармазін

Т.О. Скочок