Рішення № 71815119, 22.01.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3611/17

РІШЕННЯ

іменем України

22 січня 2018 рокум. Хмельницький ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України і просить:

- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення без реалізації заяви ОСОБА_2 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії;

- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 03.08.1986 року по 28.04.1988 року він у складі військової частини пп 93992 брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.

При виконанні обов'язків військової служби по наданню інтернаціональної допомоги у Демократичній Республіці Афганістан 27 липня 1987 року внаслідок контузії отримав пошкодження черепа та головного мозку, осколкові поранення лівого передпліччя, правої кисті, лівої та правої голені, лівої стопи, захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивач вважає, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" йому повинні виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Департамент фінансів Міністерства оборони України листом № 248/3/6/3653 від 20.10.2017 року повернув документи позивача без реалізації, обґрунтувавши своє рішення тим, що ОСОБА_2 інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби.

Позивач вважає, що такі дії відповідача є неправомірними та просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначеного розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, та запропоновано відповідачу у 15- ти денний строк з дня вручення йому ухвали суду надати суду відзив на позов.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Третя особа надіслала до суду пояснення на адміністративний позов в яких зазначила, що ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат діяв згідно вимог чинного законодавства України, відзив на позов відповідача підтримує в повному обсязі.

Враховуючи вимоги ст. 263 КАС України, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи адміністративного позову та відзив відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах колишнього СРСР, під час якої з 03.08.1986 року по 28.04.1988 року брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан та отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, контузію головного мозку.

Факт проходження строкової військової служби в період з 03.08.1986 року по 28.04.1988 року під час виконання інтернаціонального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, підтверджується записом у військовому квитку НК № 5465180 від 13.04.1986 року та копією посвідчення інваліда війни серії Є № 016777 від 06.09.2017 року.

Позивач пройшов судово-медичну експертизу, згідно висновку якої у позивача мають місце наслідки множинні вогнепальні осколкові поранення лобної і тім'яної ділянки голови, лівої щоки, лівого передпліччя, правої кисті, лівої та правої голені, лівої стопи (контузія головного мозку у 1987 році) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії, з пірамідно рефлекторним синдромом справа, помірним гідроцефально-гіпертензивним та вираженим вестибуло-атктичним синдромами, помірним когнітивним дефіцитом з порушенням пам'яті, уваги, абстрактного мислення, дифузного кардіосклерозу, синусової аритмії, гіпертонічної хвороби, 2 ступінь, ризик 3, котрі можуть являтись наслідками бойової травми, отриманої у 1987 році.

Згідно з копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2231 від 14.08.2017 року поранення (контузія) колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0901948 від 15.03.2017 року позивачу встановлено III групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, довічно.

Крім того, факт проходження ОСОБА_2 строкової військової служби, в період з 03.08.1986 року по 28.04.1988 року, і виконання інтернаціонального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан не заперечується Міністерством оборони України у відзиві на позов.

Позивач звернувся із заявою до ОСОБА_1 об'єднаного міського військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням третьої групи інвалідності, поранення, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

Листом військового комісара ОСОБА_1 об'єднаного міського військового комісаріату заява позивача з доданими до неї документами надіслана на адресу військового комісара ОСОБА_1 обласного військового комісаріату.

Листом військового комісара ОСОБА_1 обласного військового комісаріату від заява позивача з доданими до неї документами надіслана на адресу директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Заступник директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом № 248/3/6/3653 від 20.10.2017 року повідомив ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат про повернення документів без реалізації, обґрунтувавши своє рішення тим, що ОСОБА_2 інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби.

Вважаючи протиправними вищезазначені дії та рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі за текстом - Порядок № 975).

Згідно з другим абзацом п. 2 цієї Постанови (не Порядку) допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п. 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

За змістом пунктів 12 та 13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється зокрема Міноборони.

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 975, особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Наказом Міністра оборони України від 12.04.2007 р. №168 передбачено створення постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (п.1) та визначено, що голова комісії (заступник Міністра оборони України) повинен забезпечити, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір; роботу зі зверненнями громадян із зазначених питань.

Наведеними вище положеннями чинного законодавства визначено, що Міністерство оборони України, як головний розпорядник коштів, приймає відповідне рішення щодо призначення або відмови у призначенні допомоги після надходження до нього з військового комісаріату документів, необхідних для її призначення.

Судом встановлено, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги відповідного рішення щодо задоволення вимог позивача про призначення спірної одноразової грошової допомоги чи відмови у її призначенні прийнято не було, натомість Департаментом фінансів Міністерства оборони України листом № 248/3/6/3653 від 20.10.2017 року ОСОБА_1 обласному військовому комісаріату було повідомлено про відсутність законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим документи повернуто без реалізації.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача. При цьому, відповідним органом Міністерства оборони України не було прийнято відповідного рішення по суті розгляду питання щодо наявності у позивача підстав для отримання одноразової грошової допомоги, не досліджувалися з цього приводу і надані позивачем документи.

Спосіб, у який розглянуло заяву та документи про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, Законом № 2011-XII та Порядком № 975 не передбачені.

Суд вважає, що заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем не розглянута по суті, що є протиправною бездіяльністю.

Верховний Суд України в постановах від 18 березня 2014 року (справа № 21-11а14) та від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання.

За таких обставин, враховуючи неприйняття відповідачем рішення передбаченого п. 13 Порядку № 975 щодо призначення або відмови у призначенні допомоги ОСОБА_2, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо повернення без реалізації заяви ОСОБА_2 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії та зобов'язання Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, то така не підлягає до задоволення, оскільки передбачає втручання в діяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень (дискреційні повноваження), що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд вважає, що права позивача підлягають поновленню шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання його розглянути заяву позивача відповідно встановленого законодавством порядку.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (вул. Проскурівська, 56, к. 107, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат (вул. Героїв Майдану, 64, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код 08202826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення без реалізації заяви ОСОБА_2 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_3 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3