Постанова № 71814914, 25.01.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

25.01.2018р. справа №820/5694/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2295,25 грн., -

встановив:

Суб’єкт владних повноважень, Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, ФОП ОСОБА_1, заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2295,25 грн.

Аргументуючи заявлені вимоги позивач указав, що відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак всупереч закону не оплатив направленої на його адресу вимоги. У зв'язку з викладеним позивач просив стягнути суму заборгованості в судовому порядку. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач письмово своєї правової позиції по суті позову не висловив, представника для участі у судовому засіданні не направив. З огляду на положення ч. 11 ст. 126 КАС України вважається, що про дату, час та місце судового засідання був сповіщений судом належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів., отже, оскільки визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь–якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб’єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов’язковим в силу приписів ч. 2 ст.19 Конституції України, то суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування обліковується в Київському об'єднаному управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

Як з’ясовано судом, заявлена суб’єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії у формі вимоги від 20.09.2017 р. №Ф-73.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що згідно з ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

При цьому, як визначено абз. 2 даної статті, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, і за приписами абз. 3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

Судом досліджена наявна в матеріалах справи копія вимоги від 20.09.2017 р. №Ф-73.

Доказів виконання обов’язку за названою вимогою або доказів відсутності обов’язку виконувати названу вимогу в частині здійснення платежу внаслідок втрати вимогою юридичної сили в процедурі судового чи позасудового оскарження, через дефекти змісту, форми, підстав походження, або доказів направлення згаданої вимоги до органів державної виконавчої служби України чи доказів знаходження згаданої вимоги на виконанні в органах державної виконавчої служби України матеріали справи не містять.

Наявність заборгованості у сумі 2292,25 грн. (221,40 грн. фінансових санкцій та 2070,85 грн. пені) підтверджується приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку.

Таким чином, слід дійти висновку про відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем у спірних правовідносинах обов’язку по здійсненню платежу у сумі 2292,25 грн.

Водночас з цим, існування у відповідача заборгованості в частині розміром 3,00 грн. не знайшло свого підтвердження у ході розгляду справи.

Розглядаючи справу, суд також зважає, що відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року (абз.4 п.7); стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється (абз.5 п.7); на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом (абз.6 п.7).

Матеріали справи не містять фактичних даних, які б засвідчували зміну в установленому чинним законодавством порядку дати виконання відповідачем обов’язку по проведенню платежів на суму 2292,25 грн. у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У ході судового розгляду доказів того, що заявлена суб’єктом владних повноважень щодо стягнення 2295,25 грн. вимога порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача у сфері публічно-правових відносин судом не виявлено, а тому поданий позов належить задовольнити в частині стягнення вказаної суми, відмовивши при цьому в частині стягнення заборгованості розміром 3,00 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

вирішив:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1; місцезнаходження: 61098, м. Харків, вул. В. Гіївська, буд. 131) на користь Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова (код – 41247819; місцезнаходження – 61022, м. Харків, майдан свободи, буд. 5, Держпром, 2 під., 3 пов., р/р – 25602301671631 в філії ХОУ ПАТ ДОБУ, МФО 351823) заборгованість у розмірі 2292 (дві тисячі двісті дев'яносто дві) грн. 25 коп.

У решті вимог позов залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Сліденко А.В.