Рішення № 71814652, 26.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2018 року письмове провадження № 826/4598/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особаУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича Фонд гарантування вкладів фізичних осібпровизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі по тексту - відповідач - 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відносно невнесення інформації щодо позивача-як вкладника публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору №980-019-000000911 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 09.06.2015, рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 в сумі 100 133,00грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору №980-019-000000911 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 09.06.2015 рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 в сумі 100 133,00грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.06.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки відсутні правові підстави вважати нікчемною операцію з переказу коштів юридичною особою на виконання договору позики на його поточний рахунок.

Від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що операції на банківському рахунку позивача, які мали місце в період з 19.05.2016, мають ознаки нікчемності, про що позивача повідомлено належним чином. Крім того, останнім наголошено на тому, що спірні операції на рахунку позивача збільшили обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки останні здійснені у період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб письмових пояснень по справі не надано в судове засідання представника не направлено, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представником позивача 20.11.2017 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції статті, яка діяла на момент прийняття процесуального рішення про перехід у письмове провадження), розглянувши у письмовому провадженні подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір №980-019-000000911 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) відповідно до умов якого банк за ініціативою клієнта відкриває на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку.

Крім цього, між цими ж сторонами було укладено договір №980-019-000172380 від 06.01.2016, за умовами якого ОСОБА_1 передає ПАТ «Банк Михайлівський» у власність грошові кошти у розмірі 100 000 грн. на строк 42 днів, 25,5 % річних після утримання податку з таких процентів.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір №980-019-000191061 від 17.02.2016, за умовами якого позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цими договорами, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

З виписки банку про стан рахунку НОМЕР_2 вбачається, що 19.05.2016 з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» позивачу перераховано:

- 100 000,00грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-019-000191061 від 17.02.2016»;

- 133,85грн. з призначенням платежу «оплата процентів по договору 980-019-000191061 від 17.02.2016».

У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» №14/БТ від 23.05.2016, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» №812 від 23.05.2016, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016 та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016 включно.

У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» №124-рш від 12.07.2016, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» №1213 від 12.07.2016 згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01.09.2016 повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017 делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду Волкову Олександру Юрійовичу з 25.01.2017 визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Листом №ЗГ1/20038/1 від 15.08.2016 Уповноважена особа повідомила позивача про те, що переказ коштів (транзакція), здійснені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 в сумі 100 000,00грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-019-000191061 від 17.02.2016» та в сумі 133,85грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-019-000191061 від 17.02.2016» на рахунок НОМЕР_2 що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) є нікчемним.

Також наголошено, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю.

Вважаючи на підставі викладеного свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказаний Закон є спеціальним, ним врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника. Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішує виключно Фонд. Отже, правовідносини між Фондом та вкладниками не породжують прав та обов'язків для банку.

Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з пунктами 1.24, 1.30 статті1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про стан рахунку позивача НОМЕР_2 за період з 19.05.2016 по 23.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 зі свого розрахункового рахунку, який відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», ініціював переказ коштів на повернення позик та сплату процентів позивачу на підставі відповідного договору, укладених між ними.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно частин. 1, 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

В пункті 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до частин 2, 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

Згідно частини 3 статті 38 вищевказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Як вбачається з матеріалів справи об'єктом перевірки міг бути правочин, а саме договір №980-019-000191061 від 17.02.2016 укладений між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем

Разом з тим, уповноважена особа Фонду, на яку Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" покладені обов'язки перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком, їх не виконала, а надала оцінку діям працівників банку, які виконували від імені установи договір та здійснювали технічні операції.

Слід також звернути увагу на те, що ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною договору. Договір укладений між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем, а відповідні технічні операції (транзакції) були вчинені 19.05.2016 саме на виконання умов цього договору.

ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, згідно пункту 1.4 глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

Оцінюючи позицію відповідача про те, що операції на банківському рахунку позивача, які мають ознаки нікчемності суд зазначає, що відповідачем відбувається ототожнення понять банківської операції (трансакції) та правочину, що суперечить духу права цивільного.

Трансакція - інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання, що визначено постановою Правління Національного банку України №620 від 10.12.2004.

Поняття правочину визначено статтею 202 Цивільного кодексу України відповідно до якого, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином відповідач мав спочатку встановити, щодо якого правочину виник сумнів, встановити ознаки нікчемного правочину при цьому оцінка банківських операції, що здійснені на виконання такого правочину не може впливати на права та обов'язки сторін правочину.

Відповідно до статті 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, згідно пункту 1.4 глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Законодавчі положення, передбачають додаткові гарантії вкладникам; - до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Виключення з цього правила можуть мати місце у разі, якщо банком було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом.

Таким чином, надані позивачем кошти для ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», через повіреного - ПАТ «Банк Михайлівський», були вкладом, котрий був повернутий на її поточний рахунок із відсотками згідно укладеного договору.

Крім того, невключення відомостей про позивача до переліку вкладників Банку, на думку суду, не є результатом бездіяльності уповноваженої особи Фонду, а є результатом вчинення ним дій спрямованих на перевірку правочинів та встановлення обставин, які впливають на рішення щодо включення осіб до переліку вкладників, які мають право отримати відшкодування (компенсацію) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Враховуючи викладене суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому вона протиправно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. Отже, протиправними є дії уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправною.

Відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення №14 відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Також, даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

За таких обставин, оскільки протиправними діями були порушені гарантовані частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, вимоги позивача про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на рахунку НОМЕР_2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню в цій частині.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» відкритому на ім'я ОСОБА_1.

3.Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судові витрати в сумі 640,00грн. присудити на користь включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій