Рішення № 71813699, 17.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року (о 13 год. 00 хв.)Справа № 808/2700/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради

до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (далі – КП «Бердянськводоканал» БМР, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 05.07.2016 №0021511301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Представник позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічним у заяві про заміни підстави позову (вх. №30815 від 31.10.2016) та відповіді на відзив (вх. №1466 від 16.01.2018). Зокрема, зокрема, зазначає, що оскаржуваним рішенням до позивача застосовано штраф у розмірі 824 842,01 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 23.06.2015 по 31.03.2016, а також пеню у розмірі 68 741,07 грн. Вказує, що позивачем після подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснювалася його оплата, а тому підприємство не допускало несвоєчасної сплати єдиного внеску у вищевказаний період, що також підтверджується висновком судового експерта по даній справі. Факти оплати ЄСВ відповідачем не прийняті до уваги, а також до прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не приймалися рішення про нарахування пені та застосування штрафів, у зв’язку із чим усі оплати ЄСВ не повинні були віднесені відповідачем в рахунок погашення штрафі і пені. Крім того, посилається на приписи п. 4, 5 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 та вважає, що законодавством непередбачено прийняття нового рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску після задоволення скарги платника та скасування раніше оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. На підставі викладеного, вважає спірне рішення протиправним та просить його скасувати.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, із підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх. №1263 від 15.01.2018), зокрема, вказує, що підприємство щомісячно надає до контролюючого орану звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Так, згідно із електронною базою даних та звітів підприємства по ЄСВ у позивача відображено нарахування штрафу та пені за несвоєчасну сплату зобов’язань, при цьому, розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу. Зазначає, що Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізької області на підставі даних інформаційної системи АІС «Податковий блок» відповідно до індивідуальної картки КП «Бердянськводоканал» БМР за кодом 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності», де відображається кожна сплата ЄСВ, з використанням банківського реєстру платіжних доручень, що надходять від банку платника і ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 складено рішення від 05.07.2016 №0021511301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначено до сплати штраф у розмірі 824 842,01 грн. і пені у сумі 68 741,07 грн. Звертає увагу суду, що при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Посилається також на приписи п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 №985, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1440/18735 та пояснює, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов’язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та / або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість або іншого податкового зобов’язання зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суми грошового зобов’язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому п. 3.3 цього розділу. Щодо висновку експертизи вказує, що форма рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №339, таким чином, додаткових реквізитів, як того вимагає експертиза, вищевказаним наказом не встановлено, отже у зв’язку із наявністю та несплатою податкового боргу, податковим органом правомірно та в межах чинного законодавства винесено оскаржуване рішення, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин даної справи, відповідно до ухвали суду від 16.11.2016 в даній адміністративній справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручене Дніпропетровському науково – дослідному інституту судових експертиз (м. Дніпропетровськ, Січеславська набережна (Набережна Леніна)ё 17, офіс 361).

На вирішення експерту поставити наступні запитання:

1.Чи підтверджується документально зазначений в рішенні Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №0021511301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.07.2016, розмір штрафу 824 842,01 грн., за період з 23.06.2015 по 31.03.2016 ?

2.Чи підтверджується документально зазначений в рішенні Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №0021511301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.07.2016, розмір пені 68 741,07 грн.?

Висновок судово-економічної експертизи № 5782/5783-16 від 27.11.2017 надійшов до суду 04.12.2017.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

КП «Бердянськводоканал» БМР (код ЄДРПОУ 37622628) зареєстроване як юридична особа 18.04.2011 та з 18.04.2011 взято на облік як платник єдиного внеску у Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області за №08063614/08063, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі рішення Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.04.2016 №0007871301 на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до позивача застосований штраф у розмірі 825 483,84 грн. за період з 23.06.2015 до 31.03.2016 та нарахована пеня у розмірі 73 212,44 грн. (0,1% від суми недоїмки), в загальна сума рішення 898 696,28 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку звернувшись із відповідною скаргою від 14.04.2016 №1311 на вказане рішення, за результатами розгляду якої ГУ ДФС у Запорізькій області прийняте рішення від 20.05.2016 №1674/10/08-01-10-01-13 про скасування рішення відповідача від 01.04.2016 №0007871301, оскільки в вказаному рішенні податкової інспекції сума надмірно нарахованого штрафу за несвоєчасну сплату ЄСВ складає 641,83 грн., а сума надмірно нарахованої пені становить 4 471,37 грн., зобов’язано відповідача винести нове рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

24.05.2016 податковою інспекцією прийнято рішення №0015631301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 893 583,08 грн., у тому числі штраф у розмірі 824 842,01 грн. за період з 23.06.2015 до 31.03.2016 та пені у розмірі 68 741,07 грн.

Під час розгляду скарги позивача №1790 від 30.05.2016 з’ясовано, що рішення від 24.05.2016 №0007871301, яке є виконавчим документом, винесене не за встановленою Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Міністерством фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953, у зв’язку із чим відповідно до рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.06.2016 №2113/10/08-01-10-01-13 про результати розгляду скарги його було також скасовано та зобов’язано відповідача винести нове рішення згідно із вимогами чинного законодавства.

05.07.2016 відповідачем винесено рішення №0021511301, яким позивачу нараховані штраф у розмірі 824 842,01 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 23.06.2015 по 31.03.2016 та пеня у розмірі 68 741,07 грн. (0,1% уми недоїмки), на загальну суму – 893 583,08 грн.

За результатами розгляду скарги позивача від 14.07.2016 №2498 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято Рішення від 01.08.2016 № 2580/10/08-01-10-01-13, яким рішення Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорозькій області від 05.07.2017 №0021511301 залишене без змін, а скаргу – без задоволення.

Вважаючи рішення від 05.07.2016 №0021511301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним позивач звернувся із позовом до суду про його скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – ОСОБА_2 №2464-VI).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску за приписами пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI є, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до приписів статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів .

При цьому, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Так, частинами десятою та одинадцятою статі 25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, а також за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладає штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Для визначення правомірності винесення відповідачем оскаржуваного рішення та застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та для з'ясування обставин, що мають значення для справи потребують спеціальних знань. У зв'язку із чим, керуючись положеннями статті 81 КАС України судом за клопотанням позивача було призначено судово-економічну експертизу.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Зі змісту висновку експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи №5782/5783-16 за матеріалами справи №808/2700/16 від 27.11.2017 вбачається, що на дослідження надано завірену копію Розрахунку штрафної санкції до рішення №00215113001 від 05.07.2016 в якому міститься інформація по стовбцям регіон, дату операції, документ, кількість днів, відсотки, стовбець без назви, сума, сума всього складає 824 842,01 грн.

При цьому, експерт зазначає, що в Розрахунку штрафних санкцій до рішення №00215113001 від 05.07.2016 відсутня послідовність (черговість) щодо виникнення штрафних санкцій, інформація щодо документу (платіжного доручення інше), до якого застосовано штрафні санкції, зазначено лише код, інформація щодо одиниць виміру.

Також на дослідження надано завірену копію Розрахунку пені КП «Бердянськводоканал» БМР до рішення №0021511301 від 05.07.2016, в якому міститься інформація по стовбцям: регіон, дата операції, документ, відсоток, період пені, сума пені. Експерт зауважує, що в Розрахунку пені не міститься обґрунтованої суми недоїмки, на яку здійснено нарахування пені, у розрізі кожного документу за кожен день несплати пені.

На виконання положень Закону №2464-VI прийнято Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 (далі – Інструкція № 449), відповідно пункту 1 Розділу VII Фінансові санкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Пунктом 2 вказаного Розділу Інструкції №449 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

Крім того, за приписами пункту 5 Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені:

документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду;

документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від'ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; свідоцтво про смерть фізичної особи.

Згідно із висновком експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи №5782/5783-16 в даному розрахунку пені визначено відсоток у розмірі 10%, а в рішенні №0021511301 від 05.07.2016 зазначено нарахувати пеню у розмірі 0,1%. Так як інформація щодо сум недоїмки відсутня у Розрахунку пені КП «Бердянськводоканал» БМР до рішення №0021511301 від 05.07.2016 наданого на дослідження встановити який відсоток застосовано не надається можливим.

У зв’язку із викладеним, за результатами проведеної експертизи судовий експерт дійшов до висновку щодо не можливості підтвердити документально зазначений в рішенні Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №0021511301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.07.2016 розмір штрафу 824842,01 грн. та пені 68 741,07 грн. за період з 23.06.2015 по 31.03.2016.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи висновок експерта за правилами ст.90 КАС України суд вважає його належним та допустимим доказом стосовно обставин, що підлягали встановленню під час розгляду справи. На противагу встановленому у висновку судової експертизи відповідачем не надано жодних доказів, а його пояснення щодо незгоди з висновком експерта суд відхиляє як непереконливі, такі, що ґрунтуються на невірних твердженнях про безпідставне призначення судом економічної експертизи, тобто на невизнанні права суду перевірити обґрунтованість спірних сум за оскарженим рішеннями із застосуванням спеціальних знань.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача та висновки експертизи, а відтак, не довів правомірності своїх дій, правомірність прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Праці, 20, код ЄДРПОУ 39500075) №0021511301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.07.2016.

Присудити на користь Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (71112 Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, 97, код ЄДРПОУ 37622628) суму судового збору у розмірі 13403,75 грн. (тринадцять тисяч чотириста три гривні сімдесят п’ять копійок) та витрати пов’язані з проведенням експертизи у розмірі 14313,00 грн. (чотирнадцять тисяч триста тринадцять гривен) за рахунок бюджетних асигнувань Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений 25.01.2018.

Суддя І.В. Батрак