Рішення № 71813577, 17.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року справа № 813/2335/17

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання до вчинення дій, –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - ГУ ДМС України у Львівській області), в якому просить суд:

- скасувати рішення відповідача №03.01/65 від 01.06.2017 про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, Грузія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон ОВ 012407, видане 10.03.2017 терміном дії до 10.03.2020;

- зобов’язати відповідача поновити дозвіл на імміграцію в Україні, посвідку на постійне проживання особі без громадянства ОСОБА_5 серії ІН №120645 від 23.02.2017 та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон ОВ 012407, видане 10.03.2017 терміном дії до 10.03.2020.

Ухвалою суду від 05.07.2017 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 управління Національної поліції України у м. Києві (далі – ГУ НП у м.Києві).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про те, що дії позивача становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні. Позивач вказує, що в порушення п.п.21-24 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і подання про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983, його не запрошували для надання пояснень при розгляді питання про скасування дозволу на імміграцію в Україну. Тому, позивач не міг заперечити проти такого скасування, висловити свою позицію з вказаного питання.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що оскаржене рішення №03.01/65 від 01.06.2017 про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_5 прийняте за результатами розгляду подання ГУ НП у м.Києві. Зі змісту вказаного подання вбачаться, що дії позивача загрожують національній безпеці України, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України. Відповідач вважає оскаржене рішення таким, що прийняте відповідно до вимог законодавства України з питань імміграції.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ГУ НП у м.Києві, подала до суду письмові пояснення, в яких вказує, що позивач неодноразово затримувався працівниками поліції за порушення правил перебування на території України та був видворений за її межі. Крім того, щодо позивача порушувалась кримінальна справа №25636 за ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України, він перебуває на обліку в Генеральному секретаріаті Інтерполу. Третя особа вважає, що перебування ОСОБА_5 на території України створює загрозу національній безпеці України, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка гне заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

29.11.2016 особа без громадянства ОСОБА_5 звернувся до Буського районного сектору ГУ ДМС України у Львівській області з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.2 ч.3 ст.4Закону України «Про імміграцію», оскільки він є опікуном громадянина України.

За результатами розгляду поданих документів, проведених перевірок, 16.02.2017 завідувач Буського районного сектору ГУ ДМС України у Львівській області видав ОСОБА_5 дозвіл на імміграцію від 16.02.2017 №4621/1.

На підставі вказаного дозволу позивач отримав посвідку на постійне місце проживання серії ІН №120645 від 23.02.2017.

ГУ НП у м.Києві звернулося до ГУ ДМС України у Львівській області з поданням від 25.02.2017 №3432/125/01/14-2017 про скасування дозволу на імміграцію ОСОБА_5 Подання обґрунтоване тим, що дії позивача загрожують національній безпеці України, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України. ОСОБА_5 неодноразово затримувався співробітниками поліції за порушення правил перебування на території України та був видворений. Крім того, ОСОБА_5 перебуває на обліку в базах Інтерполу Грузії та Російської Федерації. Суспільна небезпечність перебування ОСОБА_5 на території України полягає у встановленні ним контролю за протиправною діяльністю організованих злочинних угруповань, які вчиняють тяжкі або особливо тяжкі злочини. Він зберігає і розвиває злочинні традиції, ідеї, погляди з метою залучення до злочинної діяльності молоді. Намагається контролювати лідерів організованих злочинних угруповань, які діють на території одного (кількох) регіонів та збільшувати масштаби діяльності їх злочинної організації. Координує і узгоджує свої дії з лідерами криміногенного середовища.

За результатами розгляду вказаного подання ГУ НП у м.Києві від 25.02.2017 №3432/125/01/14-2017 відповідач прийняв рішення №03.01/65 від 01.06.2017 про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, Грузія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон ОВ 012407, видане 10.03.2017 терміном дії до 10.03.2020.

Не погоджуючись з вказаним рішенням про скасування дозволу на імміграцію в Україну позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання вчинити дії.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України «Про імміграцію».

Відповідно до п.п.2, 3 ст.6 вказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції: організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутності підстав для відмови у його наданні; організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видання копій цих рішень особам, яких вони стосуються.

Згідно з п.п.6, 33 п.4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України (далі – ДМС України) для виконання покладених на неї завдань має право: ініціювати проведення спільних перевірок з правоохоронними органами та іншими центральними органами виконавчої влади у межах повноважень, передбачених законом; здійснює відповідно до закону державний контроль за дотриманням законодавства у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів у передбачених законодавством випадках, притягає порушників до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.7 вказаного Положення ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

Згідно з ст.12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з'ясується, що його надано на підставі завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983 (далі – Порядок №1983).

Відповідно до п.21 Порядку №1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Згідно з п.22 Порядку №1983 для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України “Про імміграцію”, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 вказаного Порядку, для прийняття відповідного рішення вказаним органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України “Про імміграцію”, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Суд встановив, що питання про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_5 розглядалося на підставі подання органу Національної поліції, а саме подання ГУ НП у м.Києві від 25.02.2017 №3432/125/01/14-2017 (а.с.65).

Пунктом 23 Порядку №1983 передбачено, що ДМС України, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

За результатами розгляду подання ГУ НП у м.Києві від 25.02.2017 №3432/125/01/14-2017 головний спеціаліст відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ОСОБА_7 підготував висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну особі без громадянства ОСОБА_5. Вказаний висновок 01.06.2017 затверджений в.о. першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_8.

Рішенням ГУ ДМС у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017 скасовано дозвіл на імміграцію в Україну ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, Грузія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон ОВ 012407, видане 10.03.2017 терміном дії до 10.03.2020.

Як вбачається, з висновку про скасування дозволу на імміграцію в Україну особі без громадянства ОСОБА_5 від 01.06.2017, під час вивчення подання ГУ НП у м.Києві від 25.02.2017 №3432/125/01/14-2017 додаткову інформацію працівники ГУ ДМС у Львівській області в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб не запитували.

Суд наголошує на тому, що позивача не запрошували для надання пояснень з питання скасування його дозволу на імміграцію в Україну. Відповідач не надав доказів того, що позивача повідомляли про розгляд питання щодо скасування його дозволу на імміграцію в Україну чи запрошували його для надання пояснень.

Нормами ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на важливості забезпечення особі права на особисту присутність під час розгляду питання, яке стосується її прав і свобод. Суд нагадує, що принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (рішення «Надточій проти України від 15.05.2008).

Таким чином, суд вважає, що відповідач не здійснив повного, об’єктивного, всебічного розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію в Україну особі без громадянства ОСОБА_5. Також відповідач не забезпечив позивачу можливість надати пояснення щодо підстав скасування його дозволу на імміграцію в Україну, чим порушив його право на участь в розгляді вказаного питання.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття окаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд не бере до уваги відповіді на запит ГУ ДМС у Львівській області від Управління Служби Безпеки України у Львівській області від 01.08.2017 №62/14/3-2220, від Головного управління ДФС у Львівській області від 31.07.2017 №3794/9/13-01-08-01-08, від Красненської селищної ради Буського району Львівської області від 20.07.2017 №329, від управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львіської обасті від 20.07.2017 №07-974, оскільки такі отримані відповідачем вже після прийняття оскарженого рішення.

Суд також зазначає, що згідно з листом ДМС України, адресованим начальникам ГУ (У) ДМС України в областях, АР Крим, в м.Києві та м.Севастополі від 20.12.2013 №8/10178/2.1-13 з метою недопущення в подальшому порушень при прийнятті рішення про скасування дозволів на імміграцію в Україну, матеріали справи про надання дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію, разом з проектами відповідних рішень, необхідно невідкладно надсилати до ДМС України. Такий порядок запроваджено з 01.01.2014.

Відповідач надав суду копію скріншоту повідомлення з назвою «Скасування дозволу ОСОБА_5 проект», направленого 31.05.2017 ним електронною поштою на адресу: arsen.grabchuk@gmail.com, копії chornous@dmsu.gov.ua, lv_suz@dmsu.gov.ua. До вказаного повідомлення додано файл з назвою «Скасування-проект ОСОБА_5doc». Жодних інших відомостей щодо змісту вказаного повідомлення немає.

Суд бере до уваги, що з вказаного скріншоту неможливо встановити: яка саме інформація надсилалася, чи надсилалися матеріали справи про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_5 разом із проектом рішення про скасування дозволу на імміграцію. Крім того, відсутнє підтвердження того, що електронні адреси, на які скеровувалось повідомлення, є офіційними електронними адресами ДМС України.

Суд також враховує те, що відповідач не надав жодних доказів того, що проект рішення ГУ ДМС України у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017 про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_5 отримав належне затвердження ДМС України.

У рішенні від 16.03.2006 у справі «Жданок проти Латвії» Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб гарантувати стабільність та ефективність демократичної системи, від держави може вимагатися вжиття специфічних заходів для самозахисту. Плюралізм і демократія засновані на компромісі, що вимагає різних поступок з боку окремих осіб, які повинні часом бути готовими обмежити деякі зі своїх прав і свобод так, щоб забезпечити більшу стабільність держави в цілому. Однак, щоразу, коли держава має намір послатись на принцип «демократії, здатної себе захистити» для виправдання свого втручання у права людини, вона повинна уважно оцінити обсяг і наслідки такого заходу, щоб був дотриманий баланс між вимогами захисту демократичного суспільства, з одного боку, та захисту прав людини – з іншого.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ДМС України у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017 прийняте з порушенням нормативно встановленого порядку з неповним з’ясуванням всіх обставин справи, а тому, є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача поновити дозвіл на імміграцію в Україні, посвідку на постійне проживання особі без громадянства ОСОБА_5 серії ІН №120645 від 23.02.2017 та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон ОВ 012407, видане 10.03.2017 терміном дії до 10.03.2020, суд зазначає таке.

Вирішення питання про поновлення дозволу на імміграцію в Україні, посвідки на постійне проживання особі без громадянства та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон належить до дискреційних повноважень ГУ ДФС у Львівській області.

Суд не вправі втручатися дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень та давати йому вказівки з приводу вирішення тих чи інших питань.

З огляду на наведене, позовна вимога про зобов’язання відповідача поновити дозвіл на імміграцію в Україні, посвідку на постійне проживання особі без громадянства ОСОБА_5 та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конститувказаною та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_5 до ГУ ДМС України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ГУ НП у м.Києві про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання до вчинення дій необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 640грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області №03.01/65 від 01.06.2017 про скасування дозволу на імміграцію в Україну.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Руданського, 3; ідентифікаційний код: 37831493 на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 26.01.2018.

Суддя А.Г.Гулик