Рішення № 71813421, 24.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/2021/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання – Дюкаревій М.І.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення №0013831311 від 22.08.2017,-

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі ГУ ДФС у Луганській області або відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення від 22.08.2017 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Згідно оскаржуваного рішення до відокремленого підрозділу Луганського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фону соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ГУ ДФС у Луганській області на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 3431,22 грн за період з 05.09.2014 по 31.10.2014 (10% до 01.05.2015) та нараховано пеню у розмірі 0,1% від суми недоїмки у розмірі 416,88 грн, всього на суму 3848,10 грн.

Не погоджуючись з рішенням, комісією з реорганізації 27.09.2017 подано до ДФС України скаргу про скасування рішення за вих. №08-08-1190/СД від 27.09.2017.

Рішенням про результати розгляду скарги від 31.10.2017 за №24767/6/99-99-11-02-02-25 позивачу відмовлено у задоволенні скарги.

Позивач вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Новоайдарська виконавча дирекція була відокремленим підрозділом Луганського обласного відділення Фонду, без права юридичної особи.

Згідно розділу IV Положення про виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.10.2013 №45, саме Луганське обласне відділення Фонду наділене повноваженнями щодо здійснення оперативного розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Луганського обласного Відділення Фонду, здійснення розрахунків по коштах, які направляється на фінансування заходів по соціальному страхуванню та господарську діяльність.

На підставі зазначеного, Луганське обласне відділення Фонду відповідно до затвердженого на рік кошторису отримувало від Виконавчої дирекції Фонду кошти для виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, та забезпечення поточної діяльності і утримання Луганського обласного відділення Фонду та його відокремлених підрозділів, розвитку їх матеріально-технічної бази та сплати відповідних податків та зборів до Державного бюджету України. У подальшому згідно доручень Луганського обласного відділення Фонду вказані кошти розподілялись та спрямовувались на рахунки міських, міжміських дирекції, відкритих у банківських установах, з яких останні сплачували податки в ЄСВ за працюючих осіб.

Крім того, відповідно до положень Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі за текстом - Закон № 2464), на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом, за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Новоайдарська виконавча дирекція розташовувалась у смт.Новоайдар та перебувала на обліку у Новоайдарському відділенні Старобільської ОДПІ ГУ МД у Луганській області.

Згідно додатків до розпорядження КМУ від 30.10.2014 №1053 та від 02.12.2015 №1275-р смт. Новоайдар входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а тому, на думку позивача, Новоайдарська виконавча дирекція є суб’єктом правовідносин, для врегулювання яких необхідно застосовувати розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464.

На підставі викладеного просив суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 22.08.2017 №0013831311 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред’явленому позову та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні. 23.01.2017 представником відповідача надано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено наступне (а.с.52-53).

Позивачем було несвоєчасно сплачено єдиний внесок за період липень-вересень 2014 року, кількість днів затримки сплати, період та сума застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені детально відображені у розрахунку штрафної санкції до рішення ГУ ДФС у Луганській області від 22.08.2017 за № НОМЕР_1. Крім того, несвоєчасна сплата єдиного внеску підтверджується даними інтегрованої картки з єдиного внеску позивача. За таких обставин, на підставі п.п. 2 п. 2 розділу VII Інструкції № 449 ГУ ДФС у Луганській області було застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від своєчасно не сплачених сум на загальну суму 3431 грн 22 коп та нарахована пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу у розмірі 416 грн 88 коп відповідно до п. 5 розділу VII Інструкції.

Законом України № 1669 у Законі 2464 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9- 4) такого змісту: " 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку аб о за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Позивачем не було подано до контролюючого органу заяви про звільнення від сплати єдиного внеску. Крім того, зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8. Виключення вказаної норми із Закону № 1669 дає підстави вважати, на думку відповідача, що положення п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI також втратили чинність з 01 січня 2016 року, оскільки метою внесених змін було позбавлення пільг з єдиного внеску на територіях населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Преамбулою Закону №1669, визначено саме заходи підтримки для суб’єктів господарювання у зв’язку з існуванням надзвичайних та невідворотних обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань у зв’язку з такими обставинами як загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту. Зазначені обставини відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні» є форс-мажорними та відповідно підлягають засвідченню ТПП. Відповідно до ст. 10 Закону №1669, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивачем не було надано контролюючому органу сертифікат щодо наявності форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску у 2014 р.

Отже, на думку відповідача, в період з 14.04.2014 по 31.12.2015 Законом №1669 не скасовувались обов'язки, визначені ч.2 ст. 6 Закону № 2464, а лише надавалась можливість платникам єдиного внеску на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, і, як наслідок, законодавець звільняв позивача від застосування штрафних санкцій і пені з боку фіскальних органів у разі виконання наведених вимог наявності заяви та сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин. Тому вважає, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2464. Відсутність заяви та сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України унеможливлює ідентифікацію осіб, які потребують застосування до них заходів підтримки передбачених Законом №1669, у зв’язку з існуванням надзвичайних та невідворотних обставини, що об’єктивно впливають на виконання зобов’язань у зв’язку з такими обставинами. Таким чином, на думку відповідача, у нього не було законних підстав для звільнення Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від сплати єдиного внеску та не застосування до нього штрафних санкцій та пені у зв’язку з несвоєчасною сплатою зобов’язань.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Луганське обласне відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зареєстровано за адресою: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд.17 та має у своїй структурі відокремлений підрозділ –Новоайдарську міжрайонну виконавчу дирекцію Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с. 11-18).

Рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 22.08.2017 №0013831311 на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застосовано штраф у розмірі 3431,22 грн за період з 05.09.2014 до 31.10.2014 (10% до 01.01.2015) та нараховано пеню у розмірі 416,88 грн, всього 3848,10 грн (а.с.7). Вказане рішення отримано позивачем 18.09.2017.

На виконання п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105 та наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про припинення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, шляхом приєднання, створення комісії з реорганізації Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та затвердження персонального складу цієї комісії» від 22.05.2017 №252-ос, 29.05.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено державну реєстрацію припинення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.25, 26, 79-86).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 03.05.2017 утворено юридичну особу - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, про що до реєстру внесено запис № 13831020000004580, яка є правонаступником Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.23).

Передавальним актом від 11.08.2017 визначено, що правонаступництво щодо майна, усіх прав та обов’язків Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності після його реорганізації шляхом приєднання переходить правонаступнику – управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (а.с.19-22).

Отже, судом встановлено, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області є правонаступником реорганізованого Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Не погодившись з винесеним рішенням, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області надіслало скаргу від 27.09.2017 №08-08-1190/СД на рішення відповідача до Державної фіскальної служби України (а.с.89-90).

Рішенням ДФС України від 31.10.2017 №24767/6/99-99-11-02-02-25 про результати розгляду скарги, рішення ГУ ДФС у Луганській області від 22.08.2017 №0013831311 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.29-30).

При вирішенні спору по суті суд керується такими нормами.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 обумовлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності до частини дванадцятої статті 9 цього Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Приписами статті 25 Закону № 2464 встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. У редакції вказаної норми, що діяла до 01.01.2015, розмір штрафу складав 10 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Як встановлено судом, Новоайдарська виконавча дирекція була відокремленим підрозділом Луганського обласного відділення Фонду без права юридичної особи та у спірний період знаходилася у смт. Новоайдар (а.с.11-18).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено смт.Новоайдар Луганської області.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» смт Новоайдар Луганської області є територією проведення антитерористичної операції.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» 02.09.2014 № 1669-VII (далі Закон № 1669) на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. При цьому, згідно із підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 вказаного Закону виключено. Водночас, оскільки пілпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» було внесено зміни до Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 № 219-VIII пункт 9-3 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено вважати пунктом 9-4.

Таким чином, згідно з пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Щодо посилань відповідача на ту обставину, що платник не звертався до контролюючого органу з відповідною заявою про звільнення від виконання обовязків, передбачених Законом № 1669, слід зазначити, що з такою заявою платник має право звернутися не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення антитерористичної операції. Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, не закінчилася.

Посилання відповідача на ненадання сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин відповідачу суд не бере до уваги з огляду на безумовне звільнення позивача від відповідальності за неналежне виконання податкових зобов'язань в певний період часу, оскільки вимоги Закону № 1669 не передбачають надання заяви та сертифікату ТПП України для звільнення від штрафних санкцій та пені, та таке звільнення передбачене в силу Закону.

З огляду на наведене рішення відповідача від 22.08.2017 №0013831311 про застосування до Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 3848,10 грн прийнято не у відповідності до п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому суд визнає його протиправним та таким, яке слід скасувати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області не виконує жодних публічно-владних управлінських функцій в розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України та звертається до суду як особа, права якої порушено, то на його користь підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення № НОМЕР_1 від 22.08.2017 - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 22.08.2017 №0013831311 про застосування до Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 3848,10 грн (три тисячі вісімсот сорок вісім гривень 10 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, 72) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (код ЄДРПОУ 41313100, 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, просп.Центральний, 17) судовий збір у розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 26 січня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3