
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2017 року о 17 год. 15 хв.Справа № 808/507/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н. В.
за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про:стягнення штрафних санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (надалі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (надалі – суд) із позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач або ФОП ОСОБА_1О.), в якому просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 22 100 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок порушення вимог Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №515 від 11.07.2013, до відповідача застосовано штраф у сумі 22 100 грн., який ним у добровільному порядку не сплачується, а тому заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку
Представником позивача подано клопотання (вх. №35591 від 13.12.2017), яким він просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. 11.12.2017 надав до суду клопотання (вх. №34999 від 11.12.2017), яким просить зупинити провадження у справі у зв’язку з тим, що на теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території Криму та не має можливості дістатися до м. Запоріжжя щоб прийняти участь у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 13.12.2017 в задоволенні клопотання відмовлено.
Особиста участь позивача в судовому засіданні судом обов’язковою не визнавалася.
В матеріалах справи наявні письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що в приміщенні, в якому позивачем було проведено перевірку, позивач не здійснює свою господарську діяльність, а тому не повинен нести відповідальність за наявність чи відсутність національного знаку відповідності на іграшці, яка на ринку надана не ним.
За приписами частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі доказами.
У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв’язку, встановив такі обставини.
18.07.2016 на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області №22/і-06 від 14.07.2016 та направлення на проведення перевірки №000024/і-06 від 15.07.2016 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області була проведена планова перевірка характеристик продукції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у магазині (Запорізька обл., Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Леніна, 10), за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції №000003 від 18.07.2016.
Перевіркою встановлені порушення а саме введення в обіг продукції дитяча іграшка (пістолет Toys) на якій не нанесено Національний знак відповідності, що зазначено у пункті 1 акту перевірки характеристик продукції № 000003, внаслідок чого було порушено вимоги Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №515.
01 серпня 2016 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винесено постанову про накладення штрафних санкцій №000002, якою на позивача накладено штраф у сумі 22100,00 грн.
У зв’язку з несплатою відповідачем вказаної суми штрафних санкцій у добровільному порядку у встановлений строк ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.
Так, згідно із пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області затвердженого Наказом Держпродспоживслужби №11 від 25.02.2016 (далі - Положення №11) Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вищого рівня та їй підпорядковано. Повноваження ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області поширюються на територію Запорізької області.
Відповідно до ч.ч. 1–2 ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VI від 02.12.2010 (далі – Закон №2735-VI), згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 1 якого державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
А відповідно до ст.24 цього Закону, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: 1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; 2) позапланові: а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію; б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
У випадках, зазначених у підпункті «б» пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом “а” пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту “б” пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.
Згідно з п.п. 4 48 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 515 від 11.07.2013, іграшки повинні надаватися на ринку з нанесеним в установленому порядку національним знаком відповідності.
Національний знак відповідності наноситься лише виробником або його уповноваженим представником. Нанесення виробником або його уповноваженим представником національного знака відповідності є підтвердженням його відповідальності за відповідність іграшки вимогам, установленим у технічних регламентах, що передбачають нанесення національного знака відповідності. Інше, крім національного знака відповідності, маркування може бути нанесене на іграшку за умови, що воно не вплине негативно на видимість, розбірливість та розуміння національного знака відповідності.
Обмежувальні (корегувальні) заходи в разі неналежного застосування національного знака відповідності вживаються в установленому законодавством порядку. Особи, винні в порушенні правил застосування та нанесення національного знака відповідності, притягуються до відповідальності згідно із законом.
Відповідно до п.п. 51-53 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 515 від 11.07.2013, зображення національного знака відповідності виконується відповідно до опису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188).
Національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку, прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування.
Якщо національний знак відповідності є невидимим ззовні крізь пакування іграшки, він наноситься додатково на пакування.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення» №1184 від 30.12.2015, знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів).
Зображення знака відповідності може бути плоским або рельєфним і виконується двома контрастними кольорами. Висота знака відповідності не може бути менш як 5 міліметрів, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. У разі зменшення або збільшення розміру знака відповідності повинні бути дотримані пропорції його форми.
З доданих до матеріалів справи фотознімків з матеріалів перевірки судом не встановлено наявності національного знаку відповідності на дитячій іграшці «пістолет Toys».
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону №2735-VI, суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Відповідно до п. 2 ч. 2 цієї статті, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 ст. 44 Закону №2735-VI, відповідальність за порушення інших вимог цього Закону визначається згідно з законом.
Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів. Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
Відповідач скористався правом, передбаченим частиною 5 статті 44 Закону №2735-VI та оскаржив постанову про накладення штрафних санкцій до суду.
Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 в адміністративній справі №808/3443/16 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування постанови та стягнення моральної шкоди, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2017 у справі №808/3443/16, якою позов задоволено, - скасовано із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції в вказаній постанові зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 не спростовано факту здійснення господарської діяльності у магазині, розташованому за адресою: Запорізька область, смт. Кирилівка, вул. Леніна, буд. 10, а відповідно і введення в обіг спірної продукції, що не відповідає технічним регламентам, а тому постанова про накладення штрафних санкцій від 01 серпня 2016 року № 000002, винесена у відповідності до приписів чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наведеною нормою КАС України встановлено преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Отже, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України (лист Вищого адміністративного суду України «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України» №2379/12/13-12 від 14.11.2012).
Відповідачем не наведено жодної обставини та не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування встановлених преюдиційних фактів.
Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено факт наявності порушень відповідачем законодавства, постанова про накладення штрафних санкцій винесена правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь державного бюджету штрафні санкції у розмірі 22 100 грн. (двадцять дві тисячі сто гривень) на р/р 31110106700003, код платежу 21081100, МФО 813015, одержувач УДКСУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, ЄДПРОУ 38025440.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова
Судове рішення № 71813336, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 13.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/507/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: