Ухвала суду № 71812793, 26.01.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1050/16-к

У Х В А Л А

26.01.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, секретар судового засідання В.Ліхтей, за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів заяву прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про відвід судді М.Д.Бак, головуючого у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді М.Д.Бак перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, під час судового слухання якого прокурор заявив про відвід головуючої у справі, оскільки 02.10.2017р. нею безпідставно, на думку прокурора, було виключено з обсягу доказів допит свідків у кримінальному провадженні, не вживаючи при цьому заходів щодо їх примусового приводу в судове засідання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву про відвід головуючої у справі судді М.Д.Бак з підстав, наведених у його заяві; обвинувачений та його захисник у судове засідання не з»явились, проте подали до суду заяву від 15.01.2018р., в якій просили суд відмовити у задоволенні заяви про відвід судді, а справу просили розглянути у їх відсутності, а відтак суд вважає за можливе розглянути питання про відвід судді без їх участі, оскільки їх неявка до суду не перешкоджає розгляду справи по суті; суддя, якій заявлено відвід, при розгляді відводу не була присутння, пояснення не надавала.

Отже, заслухавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження з приводу заяви про відвід суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Обгрунтовуючи свої вимоги щодо відводу головуючого у справі прокурор фактично не погоджується із діями головуючої у справі, однак суд не може погодитись з такими доводами з огляду на наступне.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів (ч.1 ст.319 КПК України). Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження (ч.1 ст.321 КПК).

Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності визначається за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв.

За суб’єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Європейський суд з прав людини ЄСПЛ у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв. За суб’єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об’єктивний критерій, слід з’ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об’єктивно обґрунтованими.

Однак поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з»ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Так, закон покладає на суддю процесуальний обов»язок заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-76 КПК України, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Разом з тим, суд вважає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на обґрунтовані підстави, що зумовлюють його наявність.

Із заяви прокурора про відвід головуючого та в судовому засіданні не встановлено, що головуючий у справі суддя М.Д.Бак виявляє будь-яку упередженість або безсторонність до будь-кого у цій справі, а відтак суд вважає, що головуюча у справі забезпечила відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності.

Суд приходить до переконання, що незгода прокурора з процесуальними діями головуючої у справі, не може бути підставою для сумніву в її безсторонності, не свідчать про те, що суд не є безстороннім, а відтак розцінює їх як безпідставні і немотивовані, а отже заява про відвід судді М.Д.Бак не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.75,76,81,367,371-372 КПК України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про відвід судді М.Д.Бак, головуючої у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_3