Рішення № 71812667, 25.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року справа № 813/5035/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) до Самбірської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі – відповідач, Самбірська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області щодо не підготовки та не подання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 25 000,00 грн;

- зобов'язати Самбірську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 22, кв.19) надміру сплаченого транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 серпня 2017 року сплатив транспортний податок за 2015 рік у розмірі 25000 грн. Втім, 29.08.2017 постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2825/17, яку залишену без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, скасовано податкове повідомлення-рішення, яким визначено позивачу зобов’язання по транспортному податку у розмірі 25000 грн. У зв’язку з чим позивач 27 жовтня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 25000 грн. Однак, як стверджує позивач, станом на час звернення до суду відповідач не надав жодної відповіді на заяву та не повернув надміру сплачені кошти, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на те, що Самбірська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надала суду відзив на позов та не повідомила суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Суд встановив, що 22 червня 2015 року Самбірською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №5093-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25000 грн. 00 коп.

31 серпня 2017 року ОСОБА_1 здійснив оплату по транспортному податку у розмірі 25000 грн у відділенні ПриватБанку, що підтверджується копією дубліката квитанції № 980282300. (копія наявна в матеріалах справи).

29 серпня 2017 року постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2825/17 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано, прийняте Самбірською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 22.06.2015 №5093-17.

02 жовтня 2017 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі № 813/2825/17 без змін.

Так, 27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 скерував на адресу Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області заяву про повернення надміру сплаченого транспортного податку за 2015 рік у розмірі 25000 грн. У заяві позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 5093-17 від 22 червня 2017 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» скасоване, у зв’язку з чим позивач просить повернути надміру сплачені кошти.

Втім, як стверджує позивач відповідач не надав відповіді на вказану заяву та не повернув надміру сплачені кошти, у зв’язку з чим позивач звернувся до суд з даним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

За правилами п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до вимог п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Аналогічні вимоги містить Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений Міністерства фінансів України 15.12.2015 №1146 (чинний та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень у їх сукупності дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання платнику податків є наявність таких обставин: подання заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань; строк виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання, про повернення якої просить заявник, не повинен перевищувати 1095 днів; відсутність податкового боргу у такого платника податків, що звернувся із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання.

Як встановив суд, 27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області із заявою про повернення надміру сплаченого транспортного податку за 2015 рік у розмірі 25000 грн.

Вказану заяву Самбірська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області отримала 02 листопада 2017 року, що підтверджується копією опису, квитанції та витягу пересилання поштової кореспонденції.

Втім, як встановив суд, відповідач в порушення вимог статті 43 Податкового кодексу України та пункту 8 Порядку № 1146 в установлені законодавством строки не підготував висновку про повернення надміру сплачених позивачем сум з транспортного податку з фізичних осіб з Державного бюджету України та не подав його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача є правомірними.

Таким чиним, наведене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо не підготовки та не подання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 25 000,00 грн.

Водночас, суд зазначає, що відповідач відзив на позов не надав, а в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача податкового боргу, а відтак ОСОБА_1 має переплату з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 25 000,00 грн.

12 липня 2016 року колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (справа № 826/2184/15) у постанові зазначила, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

У постанові від 07.06.2016 у справі 806/2256/16 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку стосовно суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на те, що порушуються права позивача щодо законного, повного та об’єктивного розгляду його заяви з врахуванням практики Верховного суду, суд вважає підставними вимоги позивача про зобов'язання відповідача підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 25 000,00 грн.

Згідно з ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За викладених обставин, на підставі статті 139 КАС України, з відповідача належить стягнути на користь ОСОБА_1 640, 00 грн сплаченого судового збору за подання даної позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області щодо не підготовки та не подання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 25 000,00 грн.

Зобов'язати Самбірську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) надміру сплаченого транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 25 000,00 грн.

Стягнути з Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Чорновола, 2а, код ЄДРПОУ 39509429) за рахунок його бюджетних асигнувань 640 (шістсот сорок) гривень сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 82000, Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір, вул. Дністрова, 22/19, РНОКПП НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський