Рішення № 71812619, 25.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року справа № 813/4807/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Яворівської міської ради Львівської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Яворівської міської ради Львівської області (далі – позивач) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу від 02.11.2017 ВП №53677016.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається, зокрема, на такі обставини. Згідно з оскаржуваною постановою, станом на 02.11.2017 боржником не виконано рішення суду та у відділі ДВС відсутня будь-яка інформація щодо причин невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року. Однак, позивач стверджує, що на адресу відповідача 12.05.2017 за № 1841 скеровувався лист щодо виконання рішення суду. На вимогу відповідача від 15.09.2017/В-9/ВП № 53677016/11271 надана відповідь листом № 3350 від 22.09.2017 року разом із письмовими поясненнями представника Яворівської міської ради Львівської області, у яких містилась інформація про виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року, а саме про вжиті наступні заходи: прийняття позивачем рішення № 147 від 18.04 2016 року «Про надання дозволу на виготовлення містобудівної документації «Корегування генерального плану міста Яворова» та укладення договору на виготовлення історико-архітектурного опорного плану, визначення історичного ареалу та проекту зон охорони м. Яворів Львівської області від 02 березня 2017 року. Таким чином, позивач вважає, що вина Яворівської міської ради Львівської області щодо невиконання вимог державного виконавця відсутня, а постанова відповідача про накладення штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у справі 813/3408/16 зобов’язано Яворівську міську раду вжити відповідно до вимог чинного законодавства заходів щодо розроблення та погодження науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання історичних ареалів м. Яворів Львівської області та вжити відповідно до вимог чинного законодавства заходів щодо розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, забезпечити проведення робіт з винесення меж історичного ареалу м. Яворова Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення.

На виконання судового рішення, постановами державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження №53676982 від 05.04.2017 року та виконавче провадження №53677016 від 11.04.2017 року.

У зв’язку з виконанням постанови суду в частині зобов’язання Яворівської міської ради вжити відповідно до вимог чинного законодавства заходів щодо розроблення та погодження науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання історичних ареалів м. Яворів Львівської області, відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2017 року ВП №53676982.

Щодо виконання постанови суду від 23.01.2017 року в решті зобов’язань, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області позивачу скеровано вимогу від 15.09.2017/В-9/ВП№53677016/11271.

Постановою від 02.11.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 «за невиконання без поважних причин рішення, за яким боржник зобов’язаний вчинити певні дії» накладено на боржника - Яворівську міську раду Львівської області, штраф у розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

При розгляді оскарженої постанови, суд перевіряє, зокрема, правомірність дій державного виконавця щодо її винесення, керуючись наступним.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно ст. 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положення ч. 1 ст.17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з вимогами ч. 1, 2, 5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Так, як встановлено судом, на виконання зазначених приписів Закону, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень 11.04.2017 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53677016 щодо виконання виконавчого листа №813/3408/16 про зобов’язання Яворівської міської ради вжити відповідно до вимог чинного законодавства заходів щодо розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, забезпечити проведення робіт з винесення меж історичного ареалу м. Яворова Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як підтверджується матеріалами справи, боржнику скеровано вимогу державного виконавця від 15.09.2017/В-9/ВП№53677016/11271, згідно з якою державний виконавець вимагає в строк до 22.09.2017 року надати документальне підтвердження виконання рішення суду, а саме підтвердження вжиття відповідно до вимог чинного законодавства заходів щодо розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, підтвердження забезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу м. Яворова Львівської області та підтвердження закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення. Крім цього, державний виконавець вимагає надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.

В обґрунтування своєї правової позиції, Яворівська міська рада покликається на те, що до моменту відкриття виконавчого провадження фактично виконала постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року і дану обставину підтвердив представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні 31.10.2017 року Львівського окружного адміністративного суду при розгляді адміністративної справи № 813/1597/17, предметом розгляду якої було визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень.

З цього приводу суд зауважує, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року виконана лише в частині зобов’язання Яворівської міської ради вжити відповідно до вимог чинного законодавства заходів щодо розроблення та погодження науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання історичних ареалів м. Яворів Львівської області, про що відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2017 року ВП №53676982. Саме на виконання цієї частини постанови позивачем прийнято рішення № 147 від 18.04 2016 року «Про надання дозволу на виготовлення містобудівної документації «Корегування генерального плану міста Яворова» та укладено договір на виготовлення історико-архітектурного опорного плану, визначення історичного ареалу та проекту зон охорони м. Яворів Львівської області від 02 березня 2017 року.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу, що згаданою постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 року у справі № 813/1597/17 у задоволенні позову Яворівської міської ради Львівської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанов відмовлено повністю. Суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2017 та 11.04.2017 року. Вказана постанова набрала законної сили.

У силу ч.2 ст.63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Керуючись наведеним нормами, 02.11.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про накладення штрафу на боржника.

Таким чином, з наведених вище фактів, підтверджених долученими до справи документами, вбачається, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», а відтак підстав для скасування постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу немає.

Крім цього, суд критично оцінює твердження позивача щодо вжиття заходів, скерованих на виконання рішення суду із посиланням на долучений акт №1 здачі-приймання виконаних робіт до договору №24 від 24.11.2017 року, оскільки цей документ складено значно пізніше винесеної постанови про накладення штрафу від 02.11.2017 року, а саме – 26.12.2017 року, а також цей документ не є підтвердженням виготовлення проекту землеустрою згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року.

Надаючи правову оцінку дій відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що всі дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Проаналізувавши приписи зазначеного законодавства у взаємозв’язку з обставинами даної справи, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними й спростованими долученими до матеріалів справи письмовими доказами. З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 139, 243-246, 255, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч.1 ст.272 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст. 287 КАС України, апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.М.Сакалош