Ухвала суду № 71812610, 25.01.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/126/18

Провадження № 1-кс/202/89/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

25 січня 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрієва Р.С.

слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660000349,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12017040660000349від 15.02.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

24 січня 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660000349.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 24 січня 2018 року.

Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_3 вселилась мешкати за адресою: м. Дніпро, вул. Єнісейська, 43 та постійно мешкала з ОСОБА_4 до 05 жовтня 2015 року, коли ОСОБА_4 померла у віці 86 років, при цьому заповіту при житті не залишала, родичів окрім ОСОБА_3 не мала. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Єнісейська, буд. 43.

14 квітня 2016 року державний нотаріус Шостої Дніпропетровської держаної нотаріальної контори видав ОСОБА_3 постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії. В даній постанові нотаріус вказав, що єдиною підставою, по якій ОСОБА_3 не може вступити у спадщину є відсутність встановленого факту проживання єдиною сім’єю з ОСОБА_4

У липні 2016 року ОСОБА_3 стало відомо, що право власності на домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Єнісейська, 43 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі заочного рішення судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2016, відповідно до якого право власності на домоволодіння №43 по вул. Єнісейській в м. Дніпро, визнано за ОСОБА_5 як за спадкоємцем четвертого ступеню за законом.

В матеріалах цивільної справи знаходиться копія договору довічного утримання від 13 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Зі слів ОСОБА_3 підпис у даному договорі не відповідає підпису померлої ОСОБА_4

Відповідно до показань ОСОБА_5, у 2015 році останній познайомився з ОСОБА_7, який допоміг ОСОБА_8 зробити новий паспорт. Крім того ОСОБА_8 разом ОСОБА_7 неодноразово їздили до різних установ, у тому числі до нотаріусів, де підписували невідомі ОСОБА_8 документи. Також останній ніколи не проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та з ОСОБА_4 не укладав ніяких договорів.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 зареєструвала 17.06.2016 право власності на об’єкт житлової нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Єнісейська, 43 на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2016 за ОСОБА_8.

Після чого приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 29.07.2016 зареєструвала право власності на об’єкт житлової нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Єнісейська, 43 у розмірі ? частки за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1217, виданий 29.07.2016 видавник: ОСОБА_10, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Потім 03.08.2016 приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 зареєструвала право власності на об’єкт житлової нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Єнісейська, 43 у розмірі ? частки за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1251, виданий 03.08.2016 видавник: ОСОБА_10

В обгрунтування клопотання слідчим зазначено, що на теперішній час існують достатні підстави вважати, що переоформлення права власності на домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Єнісейська, 43, яке являється предметом злочину і, як наслідок, речовим доказом, здійснювалось з порушенням чинного законодавства України, також особою, яка на теперішній час володіє даною квартирою, може бути здійсненне відчуження нерухомого майна, у зв’язку з чим, виникла необхідність накладення арешту на домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Єнісейська, 43, як на предмет кримінального правопорушення.

Слідчий у судовому засідання у клопотання підтримала та просила задовольнити.

Особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт у судове засідання не з’явилася, про час та місце повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України неприбуття особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя має враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Як на підставу для задоволення клопотання, слідчий посилався на те, що об’єкт житлової нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Єнісейська, 43 є речовим доказом у кримінальному провадженні та є підстави вважати, що існують ризики відчуження зазначеного майна.

Разом з цим, слідчим не надано жодного доказу на підтвердження того, що вищезазначений об’єкт нерухомого майна є речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчим не надано постанови про визнання речовим доказом, а також не доведено ризику відчуження зазначеного нерухомого майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого судді є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 84, 85, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660000349 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар