Ухвала суду № 71811714, 22.01.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7844/17

Провадження № 1-кп/303/107/18

Номер рядка стат. звіту 41

Іменем України

УХВАЛА

22 cічня 2018 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Куропятник О.М.,

суддів Морозової Н.Л., Носова В.В.,

секретар судового засідання Годьмаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Мукачево питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 22017070000000063 від 23 квітня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.307, ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Гіряк Д.І.

сторони захисту – обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників обвинувачених (адвокатів): ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 22017070000000063 від 23 квітня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвалою суду від 27 листопада 2017 року запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою продовжено до 25 січня 2018 року.

У судовому засіданні прокурор вважав за необхідне продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, виходячи з тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати.

Захисник ОСОБА_6 клопотав щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, більш м’який запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, з покладенням обов’язків, передбачених п.5 ст. 194 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали клопотання ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м’який запобіжний захід.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо доцільності продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжних захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Водночас, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує правило поваги до особистої свободи.

Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України, запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Так, враховуючи практику ЄСПЛ у справах «Смирнова проти Росії», «Вемгофф проти Німеччини», «Летельєр проти Франції» судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1І вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, є приватним підприємцем, має постійне місце проживання, має на утриманні одну малолітню дитину, перебуває тривалий час під вартою /з 23 квітня 2017 року/, що свідчить про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для взяття ОСОБА_1 під варту, зменшилися.

Відповідно до положень ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, у разі доведеності вини ОСОБА_1 може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Аналіз наведених обставин та вимог закону з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») дозволяє суду зробити висновок про можливість зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою шляхом обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, а саме: у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, що на думку суду буде достатнім й необхідним заходом забезпечення його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду кримінального провадження та для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобіганню певним ризикам.

Разом з тим, обвинуваченому ОСОБА_1 підлягають роз'ясненню його обов'язки передбачені ч.6 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст.ст. 176-178, 180, 181, 183, 196-198, 331, 369, 370, 372, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під варту на інший більш м’який запобіжний захід – задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід, застосований до нього у виді тримання під варту на запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці до 22 березня 2018 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- цілодобово не залишати місце фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 без дозволу суду;

- носити електронний засіб контролю.

Обов’язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк два місяці до 22 березня 2018 року. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Роз’яснити обвинуваченому, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов’язків, покладених судом на підозрюваного при обранні запобіжного заходу.

Обвинуваченого ОСОБА_1 негайно доставити до місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнити з-під варти.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору та направити до Закарпатської УВП № 9.

Ухвала оскарженню не підлягає, відповідно до ч.2 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали проголошено о 08 год. 00 хв. 26 січня 2018 року в приміщені Мукачівського міськрайонного суду за адресою: м. Мукачево, вул. Л.Толстого, 13 Закарпатської області.

Головуючий О.М.Куропятник

Судді: Н.Л. Морозова

ОСОБА_11