Ухвала суду № 71808971, 26.01.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/181/18

УХВАЛА

26 січня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І.,

отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора про скасування свідоцтв по право на спадщину за законом від 04.07.2016 року № 3-666 та № 3-663, усунення від спадкування за законом ОСОБА_2 та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2018 року до Вінницького районного суду ОСОБА_3 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора про скасування свідоцтв по право на спадщину за законом від 04.07.2016 року № 3-666 та № 3-663, усунення від спадкування за законом ОСОБА_2 та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею обрано суддю Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І.

Оглянувши зазначену позовну заяву та матеріали, долучені до неї, вважаю за необхідне заявити самовідвід згідно п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, ст. 37 ЦПК України та ст. 15 Кодексу суддівської етики з огляду на наступне.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 07.10.2016 року, ухваленим під головуванням судді Бондаренко О.І. по цивільній справі № 128/3307/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, позов ОСОБА_2 задоволено: визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, який помер 25.10.2010 року та після смерті ОСОБА_5, яка померла 04.05.2012 року та прийняла спадщину, але за життя не оформила своїх спадкових прав на: земельну ділянку площею 0,2500 гектарів, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в с. Лука-Мелешківська, вул. Центральна, 9-а, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520682800:02:008:0219; земельну ділянку площею 0,1468 гектарів, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Лука-Мелешківська, вул. Центральна, 9-а, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520682800:02:008:0220.

В подальшому, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 28.10.2016 року виправлено описку в даному рішенні суду.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 03.11.2017 року, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 07.10.2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом – відмовлено.

Статтею 2 ЦПК України визначено завдання та основні засади цивільного судочинства – справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є право відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості якого є сумніви. Виходячи з цього, ефективність даного інституту пов’язана із застосуванням як національного законодавства, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначено в постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року. Зокрема, суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції 1950 року, а також практики Європейського Суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ, як джерело права.

Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції 1950 року при вирішенні спору щодо цивільних прав та обов’язків, сторони мають право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

У відповідності до положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схваленої Резолюцією Економічної та ОСОБА_6 ООН 27.07.2006 року №2006/23 про те, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 5 Кодексу суддівської етики незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід’ємною складовою справедливого суду.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заява судді Бондаренко О.І. про самовідвід підлягає до задоволення.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 5 Кодексу суддівської етики, ст. ст. 2, 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суддя , -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко Оксани Іванівни про самовідвід – задоволити.

Відвести головуючого суддю Бондаренко Оксану Іванівну за матеріалами цивільного позову № 128/181/18 ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора про скасування свідоцтв по право на спадщину за законом від 04.07.2016 року № 3-666 та № 3-663, усунення від спадкування за законом ОСОБА_2 та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Матеріали цивільного позову № 128/181/18 ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора про скасування свідоцтв по право на спадщину за законом від 04.07.2016 року № 3-666 та № 3-663, усунення від спадкування за законом ОСОБА_2 та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - передати для розгляду іншому судді Вінницького районного суду Вінницької області у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: