Ухвала суду № 71807627, 25.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

Ухвала

25 січня 2018 року

м. Київ

справа № 640/7853/15-ц

провадження № 61-3488 зп 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду міста Харкова від 7 жовтня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до суддів апеляційного суду Полтавської області: Одринської Тетяни Володимирівни, Лобова Олександра Анатолійовича, Абрамова Петра Станіславовича, третя особа Державна казначейська служба України, про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 7 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Київського районного суду міста Харкова від 7 жовтня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Київського районного суду міста Харкова від 7 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року залишено без змін.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Київського районного суду міста Харкова від 7 жовтня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2017 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень, підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_1 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2011 року в справі за позовом фізичної особи до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про захист прав споживачів та стягнення зайво сплачених коштів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

23 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 передано до Верховного Суду.

Відповідно до статті 353 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень, Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 4 частини четвертої статті 359 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень, заява повертається заявнику, якщо є ухвала Верховного Суду України про відмову у прийнятті справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.

Ухвалою Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у допуску до провадження Верховного Суду України даної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду міста Харкова від 7 жовтня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2017 року відмовлено.

Зі змісту зазначеної ухвали Верховного Суду України вбачається, що ОСОБА_1 на підтвердження передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень, підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вже посилався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2011 року в справі за позовом фізичної особи до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про захист прав споживачів та стягнення зайво сплачених коштів.

У поданій вдруге заяві про перегляд судових рішень на підтвердження підстав перегляду за пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України ОСОБА_1 знову посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2011 року.

Таким чином, Верховним Судом України вже вирішувалося питання про допуск справи до провадження за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень з аналогічних підстав і у допуску до провадження справи відмовлено.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає поверненню заявнику, оскільки є ухвала суду про відмову у прийнятті справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року, статтями 353, 355, 359 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень,,

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України рішення Київського районного суду міста Харкова від 7 жовтня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2017 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук