Ухвала суду № 71807612, 25.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

Ухвала

25 січня 2018 року

м. Київ

справа № 340/225/17-ц

провадження № 61-2781ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до служби автомобільних доріг у Івано-Франківській області, дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», філії «Верховинська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В :

16 січня 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга.

Відповідно до пункту 14 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга поданаДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до суду касаційної інстанції 29 грудня 2017 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 325 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, в редакції від 07 липня 2010 року.

Заявником подано заяву про поновлення цього строку, посилаючись на те, що державним виконавцем накладено арешт на належні йому кошти.

Однак, накладення арешту на грошові кошти заявника на рахунках банку або інших фінансових установ державним виконавцем, свідчить лише про тимчасову неможливість розпоряджатися своїми грошовими коштами та в жодному разі не підтверджує обставин, які б об'єктивно перешкоджали заявнику подати касаційну скаргу, з дотриманням строків.

При цьому, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, чи доказів про підтвердження права ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на пільгу при його сплаті.

Заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на постанову від 30 жовтня 2017 року про накладення державним виконавцем арешту на кошти в межах суми 9 425 838 грн 47 коп., що містяться на всіх рахунках та належать ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в ПАТ АБ «Укргазбанк».

Відповідно до правил частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на те, що постановою державного виконавця від 30 жовтня 2017 року арешт накладено на конкретно визначену суму та у визначеному банку, за відсутності відомостей про те, що єдиним банком, де знаходяться рахунки заявника є саме ПАТ АБ «Укргазбанк», а залишок коштів на відповідних рахунках є меншим, ніж сума, в межах якої накладено арешт, тобто достовірних підтверджень майнового стану і доходів, які унеможливлюють сплату судового збору, не надано, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору при подачі касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Сума судового збору за подання касаційної скарги станом на дату її подання складала 1 454 грн 50 коп.

Судовий збір за подачу касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду підлягає внесенню або перерахуванню до УДКСУ Печерського району міста Києва, код ЗКПО 38004897, розрахунковий рахунок 31213207700007, банк одержувача ГУДКУ у місті Києві, МФО 820019, ККДБ 22030102.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або докази звільнення від його сплати.

Крім того, заявнику необхідно уточнити прохальну частини касаційної скарги, оскільки вона не узгоджується з положеннями ЦПК України щодо повноважень суду касаційної інстанції, через те, що заявником у прохальній частині касаційної скарги не ставиться питання щодо скасування рішення суду першої інстанції, яке залишене без змін оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції, хоча заявлено клопотання про передачу справи на новий розгляд саме до місцевого суду.

За змістом частин другої та третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також якщо вона подана особою після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу і підстави, наведені нею у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, визнані неповажними, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Визнати підстави, наведені дочірнім підприємством «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

У задоволенні клопотання дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року залишити без руху.

Для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення, а також для усунення зазначених недоліків надати строк до 23 лютого 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви в зазначений строк або визнання неповажними наведених підстав для поновлення строку касаційного оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України, а у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо приведення касаційної скарги у відповідність вимогами статті 392 ЦПК України - касаційну скаргу буде повернуто заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников