Рішення № 71805594, 23.01.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1158/17

№ провадження 2-а/453/20/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря Корнута Т.Б.,

позивача ОСОБА_1,

його представника – адвоката ОСОБА_2,

та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, зобов’язання призначити пенсію за вислугу років,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 27.10.2017 року звернувся у суд із адміністративною позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.08.2017 року щодо відмови йому у призначенні пенсії за вислугу років, а також зобов’язати відповідача призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 31.07.2017 року.

Ухвалою судді від 30.10.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі і призначено до судового розгляду (а. с. 43).

Судове засідання у справі призначались на 23.11.2017 року, на 15.12.2017 року та на 23.01.2018 року. Розгляд справи по суті відбувся 23.01.2018 року за правилами загального позовного провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за вислугою років робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті повний робочий день на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за Списком професій, посад і виробництв, затверджуваних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України: чоловіки – після досягнення 55-ти років і при стажі роботи не менше 30-ти років, з них не менше 12-ти років і 6-ти місяців на зазначених роботах. Списком професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв. Лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583 передбачені роботи трелювальників та штабелювальників деревини, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах професій (розділ XХIІ «Лісозаготівлі», підпункт «а»). Так як він у різний час працював трелювальником лісу, їздовим, що прирівнюється до трелювальника лісу, то займані ним посади включені до Списку, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Відтак він, досягнувши 07.07.2017 року 55-ти років, 31.07.2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років за вказаним Списком, однак відповідачем 31.08.2017 року прийнято рішення про відмову у призначенні йому пенсії за вислугу років, а листом від 07.09.2017 року вих. № 1431/05-29 він отримав роз’яснення з посиланням на те, що подані ним документи не підтверджують виконання необхідних робіт, записи та назви професій у трудовій книжці текстуально не відповідають згаданому вище Списку, виконання роботи певним способом, інструментом протягом повного робочого дня документально не підтверджено. Зазначене рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років він вважає протиправним, та таким, що порушує його права і інтереси, у зв’язку з чим він був змушений звертатися до суду із даним адміністративним позовом про його скасування та зобов’язання відповідача призначити пенсію за вислугу років.

Позивач та його належно уповноважений представник – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративній позовній заяві (а. с. 2-3), просили їх задовольнити. У судовому засіданні під час вступного слова представник позивача надав пояснення, аналогічні наведеним в адміністративному позові.

Належно уповноважений представник відповідача ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – головний спеціаліст-юрисконсульт ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення вимог адміністративного позову заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов від 22.11.2017 року (а. с. 45-47), просила у такому відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, позивачу 07.07.2017 року виповнилося 55 років (а. с. 4-5), у зв’язку з чим він 31.07.2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, визначеної п. «в» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із обґрунтуванням для цього відповідних підстав (а. с. 6), на що відповідачем 31.08.2017 року прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років (а. с. 7-9), а також позивач одержав лист-роз’яснення відповідача про відмову у призначенні йому такої пенсії від 07.09.2017 року за вих. № 1431/05-29 (а. с. 10-12).

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Аналогічні положення містяться також у ч. 2 ст. 122 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення даного рішення у справі).

Враховуючи ту обставину, що стосовно ненарахованих пенсій жодними нормативно-правовими актами, окрім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин, слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.

Оскільки, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою 27.10.2017 року, а про порушення своїх прав дізнався 31.08.2017 року (дата одержання рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років), то суд дійшов висновку про подання даного адміністративного позову у визначений законом строк.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом «в» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п’ятнадцятим - двадцять третім пункту «б» частини першої статті 13 цього Закону. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої статті 13 цього Закону. У свою чергу, відповідно до абзацу 17 пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року – не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

За змістом ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Так, згідно трудової книжки серії БТ-І № 5494304 від 20.12.1986 року (а. с. 13-15) позивач працював повний робочий день в Сможанській сільській ОСОБА_5 народних депутатів їздовим з 04 лютого 1979 року по 30 вересня 1980 рік. З 06 листопада 1980 року по 16 жовтня 1982 року проходив військову службу у рядах Радянської армії. З 10 грудня 1986 року по 27 січня 1993 року він працював їздовим Сможанського відділення радгоспу «Верховина», який був реорганізований в КСП «Верховина», а потім в СГ ТзОВ «Верховина». 02 січня 1993 року позивач був прийнятий трелювальником Мохнатського лісництва Боринського селекційного держлісгоспу, з 29 липня 1993 року переведений їздовим, а 01 квітня 2002 року він був звільнений з роботи їздового цього лісгоспу за власним бажанням. З 08 січня 2004 року по 27 травня 2004 року позивач перебував на обліку у Сколівському районному центрі зайнятості. 28 травня 2004 року позивач прийнятий трелювальником Сможанського лісництва державного підприємства «Славський лісгосп» та 02 липня 2007 року звільнений з цієї роботи за власним бажанням. Факт проходження позивачем військової служби стверджується довідкою Сколівського РВК від 27.07.2017 року за вих. № 57 (а. с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу позивачем, окрім трудової книжки, було надано для підтвердження спеціального трудового стажу цілий ряд уточнюючих документів.

Так, СГ ТзОВ «Верховина» 25.07.2017 року за вих. № 14 видано уточнюючу довідку (а. с. 17), згідно якої позивач дійсно працював їздовим у радгоспі «Верховина» з 23.11.1982 року по 05.01.1985 року та з 15.05.1985 року по 30.11.1986 року.

ДП «Славське лісове господарство» 24.07.2017 року за вих. № 615 видано уточнюючу довідку (а. с. 19), згідно якої позивач дійсно працював трелювальником лісу Сможанського лісництва цього лісгоспу з 14.01.1985 року по 30.04.1985 року.

Крім того, 27.07.2017 року за вих. № 658 ДП «Славське лісове господарство» видано уточнюючу довідку (а. с. 22) про те, що позивач дійсно був безпосередньо зайнятий повний робочий день на промисловій заготівлі лісу на лісоділянках Сможанського лісництва даного лісгоспу з 14.01.1985 року по 30.04.1985 року та з 28.05.2004 року по 02.07.2007 року, що дає право на призначення йому пенсії за вислугу років.

Із довідки ДП «Славське лісове господарство» від 13.10.2017 року за вих. № 838 (а. с. 37) вбачається, що позивач дійсно працював у Сможанському лісництві пожежним сторожем у період з 11.09.2017 року по 11.10.2017 року, що підтверджується цивільно-правовою угодою № 179 від 11.09.2017 року (а. с. 38-39) та актами виконаних робіт від 30.09.2017 року, від 11.10.2017 року (40, 41).

Згідно уточнюючої довідки ДП «Боринське лісове господарство» від 03.07.2017 років № 296 (а. с. 25), позивач дійсно працював трелювальником лісу даного лісгоспу з 02.01.1993 року по 01.04.2002 року, робота яким підпадає до Списку професій та посад працівників лісових підприємств, затвердженого ОСОБА_5 КМУ від 12.10.1993 року № 583, та дає право на пенсію за вислугу років. Зазначена довідка видана на підставі книг наказів за 1993-2002 роки та відомостей на виплату заробітної плати (а. с. 26-33).

Із довідок про заробіток (дохід) для обчислення пенсії, видані ДП «Боринське лісове господарство» від 10.07.2017 року за № 314, 315 (а. с. 34, 35) вбачається, що за період 1993-2002 років позивачу дійсно виплачувалась заробітна плата за роботу трелювальником на цьому лісовому підприємстві.

Також, ДП «Боринське лісове господарство» у своїй довідці від 03.07.2017 року № 295 (а. с. 36) роз’яснило, що під назвою професії «їздовий» слід розуміти роботи, які виконуються працівником гужовим транспортом по підтрелівці лісу та штабелюванні його на верхніх складах. На окремих ділянках проводилася виключно кінна трелівка лісу. Робітників, які доглядали за кіньми, що виконували трелювальні роботи, називали возчиками. Саме такі трелювальні роботи здійснював позивач за період з 02.01.1993 року по 01.04.2002 року.

В свою чергу, пунктом «а» «Робітники» розділу ХХІІ «Лісозаготівлі» Списку № 2, затвердженого ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 (в редакції чинній станом на 1985 рік) передбачені роботи трелювальників. Пунктом «а» розділу «Робітники» Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений ОСОБА_5 КМУ від 12.10.1992 року № 583, передбачені роботи трелювальників та штабелювальників деревини, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах.

Таким чином, позивач працював повний робочий день на роботах, пов’язаних із лісозаготівлями, а на момент звернення за пенсією загальний стаж його роботи становив 26 років 6 місяців 8 днів, з яких 13 років 2 місяці 20 днів – спеціальний стаж, що дає позивачу право на призначення пенсії за вислугу років. Відтак, у позивача більш ніж достатньо стажу роботи, який дає йому право на отримання пенсії за вислугу років і такий стаж підтверджується матеріалами справи. Позивач досяг відповідного віку, з якого йому може бути призначена пенсія за вислугу років.

За наведених і встановлених судом обставин, відповідач безпідставно своїм рішенням відмовив позивачу у призначенні йому пенсії за вислугу років.

Статтею 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсії призначаються органами Пенсійного Фонду України з дня звернення за пенсією.

З огляду на вказане, адміністративні позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, зокрема слід визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 31.08.2017 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, а також зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 31.07.2017 року, тобто з дня звернення позивача за пенсією.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.08.2017 року щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1.

Зобов’язати Стрийське об’єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Олесницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 37870392) призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серія КВ 261318, виданий 10.09.1999 року Сколівським РВ УМВС України у Львівській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 31.07.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.Я. Микитин

Рішення у повному обсязі складено 25 січня 2018 року.