Постанова № 71805572, 16.01.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1539/17 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/5010/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Ванівського О.М., Струс Л.Б.

секретаря: Бадівської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2017 року у справі за скаргою Дмитренка Володимира Павловича в інтересах ОСОБА_3 на дії директора Юридичного департаменту Державної казначейської служби України Ковальової Наталії Миколаївни,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2017 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірними дії директора юридичного департаменту Державної казначейської служби України Ковальової Наталії Миколаївни, щодо скерування до Головного управління ДКСУ у Львівській області виконавчого листа від 19.01.2017 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова стягувачу ОСОБА_3 на підставі рішення від 15.12.2016 року у цивільній справі № 461/3671/16-ц, боржником за яким на суму 45 493,87 грн. є Державна казначейська служба України;

Зобов'язано Державну казначейську службу України прийняти до виконання виконавчий лист від 19.01.2017 року, виданий Галицьким районним судом м. Львова, стягувачу ОСОБА_3 на підставі рішення від 15.12.2016 року у цивільній справі № 461/3671/16-ц.

Ухвалу суду оскаржила Державна казначейська служба України.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що скаржник не надав жодних доказів, які б свідчили про протиправні дії директора юридичного департаменту Державної казначейської служи України Ковальової Н.М. щодо скерування до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області виконавчого листа від 18.01.2017 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова стягувачу ОСОБА_5 на підставі рішення від 26.12.2016 року у цивільній справі № 461/3571/16. Вказує, що дії директора юридичного відділу відповідали нормам чинного законодавства щодо виконання таких рішень суду. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15.12.2016 року у справі № 461/3671/16-ц, яке набрало законої сили, задоволено позов ОСОБА_3 до Галицького ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області, Державної казначейської служби України, за участю третьої особи ОСОБА_6 про стягнення коштів на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями під час примусового виконання рішення. Ухвалено стягнути на користь ОСОБА_3 з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку коштів у сумі 45 493,87 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, з Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області на користь держави 689,00 грн. судового збору, та стягнути з Державного казначейства України на користь держави 689,00 грн. судового збору.

10.02.2017 року адвокат Дмитренко В.П. в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Державної казначейської служби із заявою про виконання рішення суду, у якій просив прийняти до виконання виконавчий лист від 19.01.2017 року, виданий Галицьким районним судом м.Львова на підставі рішення від 15.12.2016 року.

Згідно супровідного листа директора Юридичного департаменту Державного казначейства України від 21.02.2017 року, заяву адвоката Дмитренка В.П. з оригіналами виконавчих листів скеровано до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, з метою здійснення заходів, передбачених Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення суду про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України (Державною казначейською службою України). Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013р. № 45), затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п. 36 Порядку у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

Згідно п. 37 Порядку орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.

Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п'яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).

Відповідно до пп. 38, 39 Порядку для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

Враховуючи вищенаведені положення, стягувач (скаржник) зобов'язаний був подати виконавчий лист від 19.01.2017 року, виданий Галицьким районним судом. Львова на підставі рішення від 26.12.2016 року, на виконання до органу Казначейства за місцезнаходження органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, проте подав такі документи безпосередньо до Казначейства, яке в свою чергу згідно п. 36 Порядку скерувало згадані виконавчі документи до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області після вжиття відповідних заходів виконавчі документи 27.03.2017р. передані до Казначейства для продовження здійснення виконання.

Як встановлено, виконавчий документ стягувачу не повертався та перебував на виконанні, проте судом першої інстанції не взято до уваги пояснення про те, що Казначейством вживаються заходи на виконання виконавчого документа,

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2017р. Державною казначейською службою України було виконано вказаний виконавчий документ та відповідно кошти перераховано стягувачу.

За таких обставин, враховуючи, що скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про протиправні дії директора юридичного департаменту Державної казначейської служби України Ковальової Наталії Миколаївни, щодо скерування до Головного управління ДКСУ у Львівській області виконавчого листа від 19.01.2017 року, ухвала суду підлягає скасуванню із постановленням нової постанови про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2017 року скасувати та постановити нову постанову про відмову у задоволенні скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 24.01.2018р.

Головуючий

Судді: