Ухвала суду № 71804429, 25.01.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/29/18 1-кп/335/311/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., суддів Геєць Ю.В., Крамаренко І.А., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., прокурора Михайлова А.В., адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, представників потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015080060003917 від 28.08.2015 року відносно:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Орджонікідзе), Дніпропетровської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого:

1) 11.11.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.172 КК України до позбавлення права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та виконавчої влади строком на 2 роки;

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

02.01.2018 року із Запорізької місцевої прокуратури № 2 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.364 КК України.

Зі змісту обвинувального акту слідує, що ОСОБА_2. О.Ч. в період з 05.11.2010 року по 15.11.2015 року будучи обраним на посаду Запорізького міського голови за результатами чергових виборів, являючись відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування другої категорії, та у вказаний період часу будучи особою, яка постійно обіймає в органах місцевого самоврядування посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та, відповідно до примітки до ст. 364 КК України, будучи службовою особою, вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам Державного підприємства «Запорізького лісомисливського господарства» на суму 232 269,00 грн., тобто більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками, та інтересам територіальної громади міста Запоріжжя на суму 3 298 074,00 грн., тобто більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

Крім того, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді міського голови м. Запоріжжя, 12.09.2014 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, знаходячись на санкціонованому мітингу, який відбувався біля Запорізької обласної адміністрації по пр. Соборному, 164, м. Запоріжжя, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом, а саме: зробив декілька кроків у бік одного з учасників мітингу - потерпілого ОСОБА_5, двома руками штовхнув його у плечі, від чого останній майже впав на асфальт, завдавши фізичного болю останньому.

Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню проводилось слідчими СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області та слідчими СГ ГУНП в Ззапорізькій області, а процесуальне керівництво здійснювали прокурори Запорізької місцевої прокуратури № 2.

Обвинувальний акт і складено і затверджено прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6

Ухвалою колегії суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.01.2018 року вказане кримінальне провадження було призначене до підготовчого судового засідання.

25.01.2018 року, в підготовчому судовому засіданні прокурор Михайлов А.В. вважає за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні, заявили клопотання про повернення прокурору обвинувального акту через його невідповідність вимогам ст.291 КПК України.

Представник Запорізької міської ради ОСОБА_4, що представляє інтереси Територіальної громади міста Запоріжжя, покладалась на розсуд суду.

Представник потерпілого Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_3 вважає за можливе повернути обвинувальний акт прокурору.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає необхідним повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України.

Так, ч. 4 ст.110 КПК України визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складено прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

При цьому, вимоги щодо обвинувального акту встановлені у ст.ст.110, 291 КПК України, виходячи з положень яких, він набуває статусу процесуального рішення з моменту його затвердження прокурором.

Згідно вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально - правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Також, до нього додаються додатки, вказані в ч.4 ст.291 КПК України.

При цьому, згідно вимог ст. 291 КПК України, в даному підсумковому документі досудового розслідування не повинно бути жодних внутрішніх суперечностей, граматичних помилок і описок, всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені як між собою, так і з доданими до нього додатками.

При складанні обвинувального акта і додатків до нього, прокурор вимоги закону не виконав, про що свідчать наступні факти.

Так, при дослідженні обвинувального акту відносно ОСОБА_2 судом встановлено, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме:

Відповідно до п.2 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт, в тому числі, має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

В порушення вищевказаної норми закону, в анкетних даних обвинуваченого ОСОБА_2 не зазначено місце його проживання, а лише місце його реєстрації.

Згідно п.3 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості щодо кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Однак, в направленому до суду обвинувальному акті у відношенні ОСОБА_2 в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, взагалі не зазначено відомості про потерпілого ОСОБА_5

Таким чином, в підсумковому документі досудового розслідування маються суттєві суперечності, а саме вказано, що своїми діями ОСОБА_2 завдав фізичного болю ОСОБА_5 та, разом з цим, прокурор дійшов висновку про те, що потерпілий у даному кримінальному діянні відсутній.

Крім того, ч. 1 ст. 55 КПК України, передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

При цьому, що стосується обвинувачення ОСОБА_2 по ч.2 ст.364 КК України, то потерпілим від його дій прокурором вказано територіальну громаду м. Запоріжжя, інтереси якої представляє Запорізька міська рада, без зазначення її реквізитів та відомостей, передбачених ч.2 ст.291 КПК України.

Таким чином, по вказаному провадженню слідчим не встановлено повних даних про особу обвинуваченого та потерпілих.

Відповідно до вимог ст.293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування визначеним у цій статті особам, в тому числі підозрюваному і його захиснику.

Однак, в матеріалах переданих до суду відсутня розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

В ході проведення підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 також заперечував факт вручення йому вказаних документів.

При цьому, звертає на себе увагу той факт, що на аркуші № 29 матеріалів направлених до суду, закріплена поштова квитанція від 29.12.2017 року про направлення рекомендованого листа невідомого змісту, а в графі «кому» вказано три великі літери «СИП».

За таких обставин, суд вважає, що надані матеріали кримінального провадження не містять даних про виконання прокурором вимог ст.293 КПК України та вручення обвинуваченому обвинувального акта, який би відповідав вимогам цього Кодексу.

Крім того, і реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні має суттєві порушення.

Так, згідно запису № 1, одне з трьох кримінальних проваджень внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080060003917 від 28.08.2015 року.

Однак, відомості про внесення до ЄРДР двох інших правопорушень в даному реєстрі взагалі відсутні, що на думку суду є суттєвим недоліком.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених ст. 364 КК України, якщо розмір предмету злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 в період з 05.11.2010 року по 15.11.2015 року за результатами чергових виборів був обраний на посаду Запорізького міського голови, являючись відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування другої категорії, та у вказаний період часу будучи особою, яка постійно обіймає в органах місцевого самоврядування посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та, відповідно до примітки до ст.364 КК України, будучи службовою особою, вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, та інтересам територіальної громади міста Запоріжжя.

Отже, відповідно до положень ч. 5 ст. 216 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні мали здійснювати детективи Національного антикорупційного бюро України.

При цьому, в порушення вказаних вимог закону, досудове розслідування проводилось слідчими СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області та слідчими СГ ГУНП в Ззапорізькій області, а процесуальне керівництво здійснювали прокурори Запорізької місцевої прокуратури № 2.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України заборонено доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншим органам досудового розслідування.

Всупереч положенням ст. 216 КПК України, вказане кримінальне провадження не було своєчасно передано за підслідністю компетентному органу досудового розслідування.

Крім цього, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, відповідно до вимог ч.5 ст.8 Закону України «Про прокуратуру», є єдиним самостійним структурним підрозділом Генеральної прокуратури України, уповноваженим здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства Національним антикорупційним бюро України.

Таким чином, затвердження даного обвинувального акта прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 є незаконним, оскільки суперечить вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, в порушення вимог закону, досудове рослідування проводили не уповноважені на те особи, а нагляд за додержання вимог закону та процесуальне керівництво здійснювалось не належним прокурором.

Крім того, звертає на себе увагу і той факт, що не дивлячись на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та особу обвинуваченого, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовувались, але закінчили свою дію 20.11.2017 року.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Вищенаведені обставини, встановлені судом, свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, а порушення закону, допущені під час досудового розслідування, а також невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

При наявності вищезазначених порушень, оскільки досудове розслідування даного кримінального провадження, а також затвердження обвинувального акта по даному кримінальному провадженню проводили не уповноважені на це особи, а в підсумковому документі досудового розслідування містяться помилки та суттєві суперечності, суд не має можливості призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, а тому, вважає за необхідне повернути його прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12015080060003917 від 28.08.2015 року відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.364 КК України, - повернути прокурору.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 діб з дня її оголошення.

Час оголошення повного тексту ухвали 25.01.2018 року.

Головуючий В.О. Макаров

Судді: Ю.В. Геєць

ОСОБА_7