Ухвала суду № 71804195, 23.01.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.01.2018

Справа № 320/467/18

Провадження № 1-кс/320/127/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Міщенко Т.М.,

при секретарі – Макаренко В.В.,

за участю прокурора – Капліної К.О.,

захисника – ОСОБА_1,

підозрюваного – ОСОБА_2,

розглянувши клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 13.10.2008 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75, 76 п. 2, 3 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

2) 14.11.2008 Веселівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання покарання за вироком від 13.10.2008 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75, 76 п. 2, 3 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

3) 11.12.2012 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки;

4) 04.12.2014 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 11.12.2012 та призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 25.08.2017 року по відбуттю строку покарання;

по матеріалам кримінального провадження за № 12017080140004746 від 06.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 187 КК України,

встановив:

23.01.2018 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя строком на 60 днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що 05.11.2017 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні магазину «Бердянські ковбаси», який розташований по вул. Я. Мудрого, 10 в м. Мелітополі Запорізької області, діючи повторно з корисливих мотивів в ході раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_5 залишила без нагляду на прилавку у вищевказаному приміщенні належне їй майно - мобільний телефон марки "Blackview A7", ІМЕІ 1: 322449093446022, ІМЕІ 2: 352449093446030, в корпусі білого кольору, вартістю 2000 гривень, в якому знаходилась флеш-карта об`ємом 4 Gb, вартістю 80 гривень, сім-карта мобільного оператору «Київстар», вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 10 гривень, таємно викрав зазначений мобільний телефон, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2105 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, 17 січня 2018 року приблизно об 11 годині 45 хвилин, знаходячись на території магазину №3147 «Брусничка» ТОВ «Український Рітейл», який розташований за адресою: м. Мелітополь, проспект 50-річчя Перемоги, буд. №49, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, сховав під куртку наступний товар:

-одну пляшку віскі «Джек Деніелс» об’ємом 0,5 л., вартістю 332 гривні 46 копійок;

-одну пляшку коньяку «Вайт Хорс» об’ємом 0,5 л., вартістю 310 гривень 56 копійок;

-дві упаковки кави «Якобз Монарх» об’ємом 170 гр., вартістю за одну упаковку 142 гривні 38 копійок, на загальну суму 284 гривні 38 копійок.

Після цього ОСОБА_2 залишив територію магазину №3147 «Брусничка» ТОВ «Український Рітейл», не розрахувавшись за вищевказаний товар, завдавши таким чином магазину №3147 «Брусничка» ТОВ «Український Рітейл» матеріальну шкоду на загальну суму 927 гривень 40 копійок.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20 січня 2018 року приблизно о 13 годині 10 хвилин, знаходячись біля торгового павільйону №1029 на «Центральному ринку», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Університетська, 4, ОСОБА_2, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, з метою заволодіння грошима ОСОБА_6 здійснив на неї напад, під час якого перестрибнув через дерев`яну тумбочку, що відокремлювала торгову площу від покупців. Після чого, опинившись поруч з потерпілою, взявши з вітрини у ліву руку кухонний ніж для подолання імовірного опору з боку ОСОБА_6, підійшов до неї, та демонструючи кухонний ніж, наказав відійти від столу, де знаходились грошові кошти. Вказані дії потерпіла ОСОБА_6 сприйняла як реальну небезпеку для життя та здоров’я та відійшла від торгового місця. Відразу після цього ОСОБА_2, відкривши дверцята столу, схопив грошові кошти в сумі 2000 гривень, що належать ОСОБА_6, тим самим заволодів ними та втік з місця вчиненого злочину, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 2000 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), що кваліфікується як злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_2 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 06 листопада 2017 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12 грудня 2017 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17 січня 2018 року;

- протоколом огляду DVD-диску;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 20.01.2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.01.2018 року;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками;

- протоколом затримання ОСОБА_2 від 21 січня 2018 року, згідно якого о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 вчинив ряд корисливих злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до семи років. Крім того, ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, за місцем мешкання згідно характеристики характеризується незадовільно, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів та знову вчинив тяжкий корисливий злочин.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-перешкоджати кримінальному провадженню;

-незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, слідчий зазначає, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

-при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, санкцією яких передбачене покарання у виді позбавлення волі, особу підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні;

-враховуючи те, що ОСОБА_2. офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, беручи до уваги майновий стан підозрюваного, застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, неможливе.

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі та додав, що запобігти зазначеним ризикам при застосуванні інших більш м’яких запобіжних заходів неможливо. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати до підозрюваного вищевказаний запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні провину не визнав в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, просив застосувати до нього більш м’який запобіжний захід.

Захисник – адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні просив застосувати відносно підзахисного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, оскільки він має визначене місце реєстрації та проживання, перебуває на обліку в туберкульозному диспансері, має ВІЛ-інфіковане захворювання, а тому потребує медичного нагляду та лікування.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, захисника, які висловили свої заперечення проти заявленого слідчим клопотання, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дане клопотання носить обґрунтований характер та підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017080140004746, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2017 року, копіями матеріалів кримінального провадження.

21 січня 2018 року о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, про що свідчить протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

23.01.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 вчинив ряд корисливих злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до семи років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, за місцем мешкання згідно характеристики характеризується незадовільно, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів та знову вчинив тяжкий корисливий злочин.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-перешкоджати кримінальному провадженню;

-незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку суду, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора., але враховуючи тяжкість вчинених злочинів, санкцією яких передбачене покарання у виді позбавлення волі, особу підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також, особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні.

Таким чином, слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя строком на 60 днів.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, який не має офіційного місця роботи, в зв’язку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, підозру у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; утримуватися від спілкування із свідками; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя строком на 60 днів - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Запорізькому СІЗО-10 на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 21 січня 2018 року з 22 год. 10 хв.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 22 березня 2018 року до 22 год. 10 хв.

Одночасно визначити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок № 37319085001205, відкритий ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу вказати ПІБ підозрюваного, зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

-утримуватися від спілкування з свідками;

-докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 березня до 22 год. 10 хв.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: