Постанова № 71803668, 22.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 619/3259/17 Головуючий 1 інст. – Нечипоренко І.М.

Провадження № 22-ц/790/1254/18 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: забезпечення позову

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Прологаєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу № 619/3259/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого володіння,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2

на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 9 листопада 2017 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену суддею Нечипоренко І.М., -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 9 листопада 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2. просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування скарги посилається на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Суд першої інстанції всупереч ч. 3 ст. 153 ЦПК України, не вимагав надання доказів перебування оспорюваного автомобіля у володіння відповідача та доказів використання спірного автомобіля саме відповідачем у спосіб, що зменшує вартість та не за призначенням.

Вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про використання спірного автомобіля саме відповідачем та у спосіб, що зменшує вартість чи не за призначенням.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується частково, з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку із тим, що розгляд заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову здійснювався за нормами ЦПК України, які діяли до набрання чинності Законом України №2147-VII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", колегія суддів переглядає ухвалу суду на відповідність нормам процесуального права, які діяли на момент постановлення оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась з позовною заявою про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно з листом Регіонального сервісного центру в Харківській області Міністерства внутрішніх справ України автомобіль Volksvagen Transporter Т4, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_2. Саме вона є власником спірного майна і тому суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині передачі автомобіля на зберігання на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП МВС України "Інформ-ресурси"за адресою: Харківська облсть, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Дзержинського, 1 - до завершення розгляду справи.

Такий спосіб забезпечення позову не вирішує справу по суті та запобігне можливому знищенню майна і не утруднить в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову. Відсутність відомостей про те, що атомобіль знаходиться у відповідача не виключає можливість забезпечення позову судом, та буде з»ясоване на стадії виконання.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову частково не відповідає вимогам закону та обставинам справи і тому є підстави для її зміни.

В іншій частині суд правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, тому, що позивач навела лише свої міркування без фактичного обгрунтування щодо можливих неправомірних дій відповідача.

Судова колегія вважає, що обраний спосіб забезпечення позову , а саме зберігання автомобіля на спецмайданчику буде достатнім і співмірним із заявленими позовними вимогами і сприятиме збереженню автомобіля та завадить можливим неправомірним діям до розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 9 листопада 2017 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову – змінити.

Заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зобов"язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, передати автомобіль Volkswagen Transporter T4. 2001 року випуску, шасі (кузов, рама) WV1ZZZ70Z2H088292. об"єм двигуна 2461, реєстраційний № НОМЕР_4, зареєстрованого ВРЕР №3 ГУМВСУ Харків 23.05.2008 року, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ АХС №113540, виданого ВРЕР №3 ГУМВСУ Харків 23.05.2008 року на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП МВС України "Інформ-ресурси"за адресою: Харківська облсть, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Дзержинського, 1 - до завершення розгляду справи.

В іншій частині ухвалу суду - залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

ОСОБА_1

Повний текст постанови складено 23 січня 2018 року