Ухвала суду № 71803633, 22.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 645/4932/17 Головуючий суддя І інстанції Горпинич О.В.

Провадження № 11-сс/790/87/18 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенко Я.В.,

суддів - Цілюрик В.П. та Курило О.М.,

секретаря - Леськів Е.П.,

за участю прокурора - Карнаух О.М.,

захисника - Євстігнєєва В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 29 грудня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого старшого слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області капітана поліції Проценко К.С. про застосування відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувано відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, строком до 26 лютого 2018 року.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першою вимогою;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначено до 26.02.2018 року включно.

Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_3 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Направлено ухвалу про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на виконання до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації останнього.

Як зазначено в ухвалі, старший слідчий Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області капітан поліції Проценко К.С. звернулася до суду з вказаним клопотанням, погоджене із прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області Карнаух О.М., по кримінальному провадженню № 12017220460002990 від 04 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 (а.с.4).

Вищезазначене клопотання слідчого вмотивоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах.

Слідчим зазначено, що з 24.11.2017 року по 27.22.2017 року у кримінальному провадженні складено повідомлення про підозру у вчинені ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. З метою вручення зазначеного повідомлення співробітниками СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області неодноразово робились безрезультатні виходи за місцем проживання та реєстрації підозрюваного.

28.11.2017 року згідно квитанції з «Укрпошти» № 6109102538211 від 28.11.2017 року повідомлення, направлене поштовим зв'язком 27.11.2017 року відповідно до норм п.3 ч.1 ст.276, ч.1 ст. 278 КПК України, про підозру ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України, отримано його бабусею ОСОБА_5

В клопотанні слідчий вказав, що вина ОСОБА_3 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 03.11.2017; висновком експерта № 2206 від 16.11.2017 за результатами експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропний речовин, їх аналогів та прекурсорів»; показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; пред'явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 копії документів яких містяться в матеріалах судового провадження.

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилались тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_3, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна та враховуючи, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків, експерта в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом (а.с. 1-3).

Крім того, слідчим зазначено, що з 08.12.2017 року підозрюваний ОСОБА_3 оголошений в розшук.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя дійшов висновку що прокурором в судовому засіданні не доведено за допомогою обґрунтованих посилань той факт, що застосування більш м'який запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризиків, існування яких встановлено під час судового розгляду (а.с.39-43).

Разом з тим, слідчим суддею враховано, що підозрюваний перебуває у розшуку, тому слідчі дії в зазначеному кримінальному проваджені не завершені.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу пр відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

При обранні міри запобіжного заходу, яка може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя врахував посилання на наявність місця реєстрації та місця постійного проживання у підозрюваного, відсутність судимостей, молодий вік, та обґрунтовано прийшов до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, покладених на нього КПК України, необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження слідчий суддя одночасного визначив обов'язки, що покладаються на підозрюваного відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України (а.с.39-43).

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурором подано апеляційну скаргу, в якій міститься прохання застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, із зазначенням розміру застави не менше чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, покласти на ОСОБА_3 у разі внесення застави обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала є незаконною і необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішення, фактичним обставинам кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляції, думку захисника Євстігнєєва В.Г., який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування клопотання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України, ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4 ч.1 ст.177 КПК України та недостатністю застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою без зазначення щодо визначення розміру застави (а.с.1-3).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

В клопотанні слідчого не зазначені обґрунтування неможливості запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчим суддею не здобуто, а прокурором не доведено наявність доказів того, що до підозрюваного ОСОБА_3 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід.

Не здобуті зазначені вище докази і під час розгляду апеляції на ухвалу слідчого судді, прокурор не зміг довести їх наявність.

Однак, відповідно до вимог ст. 176 КПК України є інші (менш суворіші) запобіжні заходи які зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Не доведено вищезазначене прокурором і в суді апеляційної інстанції.

Між тим, слідчим суддею не в повній мірі враховано вимоги ст. 178 КПК України.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя по суті вказав, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановлено наявність обставин, визначених п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України.

Між тим, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не були доведені обставини передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Не зміг їх довести прокурор і при апеляційному розгляді.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176, 177,178, ст.181,183,184 та ч.4 ст.194 КПК України і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, строком до 26 лютого 2018 року з покладення на підозрюваного наступних обов'язків; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим; носити електронний засіб контролю.

Доводи прокурора в апеляції необґрунтовані, так як фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, вірності кваліфікації, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Що стосується посилання прокурора на недотримання ОСОБА_3 умов запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді від 29.12.2017 року то судова колегія зазначає, що слідчий та прокурор не позбавлений права звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді в порядку визначеному КПК України щодо зміни запобіжного заходу.

В міжнародний розшук ОСОБА_3 не оголошений, а тому враховуючи вимоги ч.6 ст.193 КПК України апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слід також звернути увагу апелянта на те, що ним подано скаргу саме на ухвалу слідчого судді і при викладенні апеляційних вимог необхідно враховувати які процесуальні рішення має право винести апеляційний суд у відповідності до ч.3 ст.407 КПК України.

Між тим прокурор в апеляційних вимогах взагалі не ставить питання про скасування ухвали слідчого судді.

За викладених обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2017 року, щодо застосування у відношенні підозрюваного за ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: