Рішення № 71803496, 25.01.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4026/17

Провадження № 2/645/340/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.

При секретарі судових засідань Момот О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те,що наймачем 1 кімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_4, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. Шлюб було розірвано 01 квітня 2009 року. Позивач та відповідач зареєстровані в АДРЕСА_1 постійно. Вищевказана квартира належить до комунальної власності м. Харкова. Відповідач не проживає у вищезазначеному житловому приміщенні близько 5 років без поважних причин. 07 квітня 2004 року відповідач ОСОБА_3 був засуджений за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі. 04 квітня 2011 року відповідач був звільнений у зв'язку з відбуттям строку покарання. У довідці про звільнення було зазначено адресу спірної квартири. Після звільнення наприкінці 2012 року відповідач залишив квартиру і його місцеперебування до теперішнього часу невідоме. Позивач зверталась з заявою про розшук до правоохоронних органів, їй повідомили, що відповідача знайшли, але з'ясувалось, що це не він, відповідач в квартирі не з'явився. Позивач ОСОБА_2 особисто веде господарство, а реєстрація відповідача в квартирі впливає на розмір оплати комунальних послуг, що підвищує її витрати та значно обмежує її законні права.

Представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 17.11.2017 року, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та оригінали документів для огляду в судовому засіданні. Також зазначила, в зв*язку з неявкою в судове засідання Відповідача, що належним чином повідомлений, від якого не надійшло заяви про причини неявки, на підставі ст. 280 ЦПК України, просила розглядати справу у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не заявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу місця реєстрації відповідача, яка відповідає даним адресно-довідкового відділу ГУ ДМС України в Харківській області про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 /а.с. 12/. Причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи, про що свідчать зворотні повідомлення в матеріалах справи, заперечень не надав. Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

У відповідності до приписів ч. 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлені належним чином .

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази в їх сукупності, вислухавши пояснення позивача, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відповіді з КП «Жилкомсервіс» №28584/2/07-05 від 29.11.2012 року основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований з 10.03.1983 року по теперішній час. Дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована з 31.03.1999 року по теперішній час. Заборгованість за комунальні послуги відсутні, зі скаргами з приводу спричинення перешкод в проживанні ОСОБА_3 до КП «Жилкомсервіс» не звертався. (а.с.5).

Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку №1197 від 23 червня 2017 року, виданої КП «Жилкомсервіс дільниця № 55» квартира АДРЕСА_2 належить територіальній громаді в м. Харкові, не приватизована, у житловому приміщенні зареєстровані дві особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2.(а.с.28).

Згідно відповіді, наданої Немишлянським ВП ГУ НП в Харківській області 19.07.2017 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з заявами чи повідомленнями з питань перешкоджання проживання за вищевказаною адресою не звертався. Також повідомлено, що заява ОСОБА_2, в якій вона просила прийняти заходи щодо встановлення місцезнаходження її колишнього чоловіка ОСОБА_3 була зареєстрована в ЖЕО №10803 від 05.11.2012 року, за результатами її перевірки було прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.4).

Згідно довідки про звільнення серії НОМЕР_1, виданої ОСОБА_3 встановлено, що він відбував покарання в установах Державної кримінально -виконавчої служби в період з 07.04.2004 року по 04 квітня 2011 року, після звільнення прямує за місцем мешкання АДРЕСА_1

Згідно повідомлення Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова №16458-13/34 від 21.11.2012 року встановлено, що відповідач перебував на обліку в Пенсійному фонді України з 2012 року. У листопада 2012 року ОСОБА_3 повідомлено про необхідність з'явитись до УПФУ Фрунзенського району м. Харкова з оригіналами паспорту та ідентифікаційного коду, що він не зробив (а.с.6-7).

Як вбачається з позовної заяви та відомостей відділу адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС УДМС України в Харківській області від 04.10.2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

На виконання ухвали суду про витребування доказів, Індустріальним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова надана відповідь № 13292/1606 від 08.12.2017 року, згідно з якою ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 перебував на обліку та отримував пенсію за віком з 15.04.2011 року по 21.10.2013 року. Виплата пенсії припинена з 01.11.2013 року у зв'язку з тривалою несплатою. Пенсія не отримана в період з 01.04.2013 року по 31.10.2013 року (а.с. 43).

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, реєстрація відповідача порушує її права, створює для неї матеріальні складнощі, бо вона є пенсіонеркою та змушена переплачувати вартість комунальних послуг, факт реєстрації відповідача у квартирі позбавляє її можливості вселити інших членів сім'ї чи укласти договір піднайму, оскільки такі дії можливі лише за письмовою згодою усіх членів сім'ї, у зв'язку з чим просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням .

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Існування домовленості між сторонами про право користування житловим приміщенням не встановлено.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні позивачем квартирою АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись 12, 76, 81, 82, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 71, 72 ЖК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Харківської області, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде виготовлений до 01.02.2018 р.

Головуючий суддя -