Ухвала суду № 71803241, 23.01.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2540/17

Провадження № 2/645/219/18

УХ В А Л А

Іменем України

23 січня 2018 р. Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді – Іващенко С.О.,

секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на 68/600 частин домоволодіння в порядку набувальної давності, та зустрічним позовом ОСОБА_3 міської ради до ОСОБА_2 про визнання права власності на 68/600 частини домоволодіння за територіальною громадою м. Харкова в особі ОСОБА_3 міської ради,

встановив:

14.06.2017 року позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою. Ухвалою судді від 16.06.2017 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання. 23.08.2017 року представник відповідача ОСОБА_3 міської ради звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на 68/600 частини домоволодіння за територіальною громадою м. Харкова в особі ОСОБА_3 міської ради, яка ухвалою від 05.10.2017 року прийнята судом до розгляду.

У судове засідання призначене на 23.01.2018 року позивач не з'явився, надав суду заяву в якій просив суд судове засідання провести без його участі. Представник ХМР в судове засідання не з'явився.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10. 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Водночас, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов’язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.

До того ж, відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому згідно ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об’єднані з вищезазначеними вимогами.

З огляду на предмет позову, категорію та складність справи, значення справи для сторін дана справа не підпадає під ознаки малозначної справи суд приходить до висновку про необхідність продовжити розгляд зазначеної справи в порядку загального позовного провадження.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду згідно ЦПК України в порядку загального позовного провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 274, пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України,

у х в а л и в :

Справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на 68/600 частин домоволодіння в порядку набувальної давності, та зустрічним позовом ОСОБА_3 міської ради до ОСОБА_2 про визнання права власності на 68/600 частини домоволодіння за територіальною громадою м. Харкова в особі ОСОБА_3 міської ради розглядати у загальному позовному провадженні.

Відкласти розгляд справи на 26.02.2018 року о 12 год. 00 хв.

Повторно направити ухвалу Фрунзенського районного суду від 08.11.2018 року про витребування доказів по справі для виконання.

Встановити відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред’явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://gr.pl.court.gov.ua .

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Фрунзенського районного суду С. О. Іващенко