Рішення № 71803002, 18.01.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/2663/17

Провадження № 2/643/499/18

18.01.2018 року м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Горбунової Я.М.,

при секретарі - Арестовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Третя харківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 39/200 частини житлового будинку з надвірними будівлями, в порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою та просить визнати за нею право власності на 39/200 частини житлового будинку із надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел.Кременчуки Антонівського району Хмельницької області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 року у місті Алушта АРК; стягнути з відповідача ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, на її користь, понесені судові витрати: судовий збір в сумі 3499,91 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона, як спадкоємець за заповітом свого чоловіка ОСОБА_3, прийняла після його смерті спадщину шляхом особистого звернення у встановлений законом шести місячний строк до Третьої ХДНК із відповідною заявою, про що 25.04.2016 р. отримала Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №58898600 спадкової справи №147/2016; від спадщини вона не відмовлялась, але отримати у нотаріальному порядку Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, яке належить спадкодавцю, вона не має можливості, у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на це майно, який протиправно утримує у себе відповідач. Оскільки Постановою від 05.01.2017 р. нотаріуса 3-ї ХДНК позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 39/200 частин житлового будинку за АДРЕСА_2 після смерті чоловіка ОСОБА_3, вона вимушена звернутись до суду із дійсним позовом.

Позивач звернулась до суду з письмовою заявою, просить справу слухати у її відсутності, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час, місце та дату слухання справи неодноразово повідомлялась належним чином, причини неявки до суду не повідомила. Клопотання про слухання справи за її відсутністю, а також відзиву на позовну заяву, до суду не надходило.

Представник третьої особи - Третьої державної нотаріальної контори міста Харкова в судове засідання не з'явився, просить слухати справу у відсутності представника.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року у місті Алушта АРК, Україна, у віці 56 років помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець сел.Кременчуки Антонівського району Хмельницької області, громадянин України, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції 14.04.2016 р. складено відповідний актовий запис №5787.

18.03.2009 р. ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Мітякіною С.З., за р.№501, яким на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все своє майно де б таке не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті та на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4; заповіт не змінений та не скасований на день смерті, реєстрація Заповіту в Спадковому реєстрі зроблена 18.03.2009 р. за №46587979. З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, наданої Третьою ХДНК 15.12.2017 р., вбачається наявність Заповіту ОСОБА_3 за №46587979, який є чинним.

Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 у встановлений законом шести місячний строк шляхом особистого звернення до Третьої ХДНК із відповідною заявою, про що 25.04.2016 р. отримала Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №58898600 спадкової справи №147/2016 ( а.с. ). Від спадщини вона не відмовлялась. З повідомлення Третьої ХДНК за №2596/01-16 від 15.12.2017 р. вбачається, що після померлого ОСОБА_3 з заявами до нотаріальної контори звернулись: дружина померлого ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини згідно заповіту померлого від 18.03.2009 р. та донька померлого ОСОБА_4 із заявою, що вона не є непрацездатною за віком та інвалідом 1,2,3 групи та не має права на обов'язкову частину у спадщині; державною конторою заведено спадкову справу за №147/2016.

До складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, входить 39/200 частин житлового будинку із надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_3

За довідкою КП «ХМТБІ» №1012024 від 21.10.2016 р. спадкодавцю ОСОБА_3 за правом приватної власності належить 39/200 частин житлового будинку із надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_4, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Третьої ХДНК 14.11.2002 р., р. №1-1209. Така сама частка вказаного будинку (39/200 частин) за тим самим Свідоцтвом належить ОСОБА_2.

З наданої позивачем копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відомості якої співпадають із вище вказаною довідкою БТІ, вбачається, що 14.11.2002 р. це Свідоцтво отримали діти померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 р. ОСОБА_6: ОСОБА_3, що мешкає у АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, що мешкає у АДРЕСА_5, які належним чином зареєстрували своє право власності 21.11.2002 р. за реєстровим №28534 у КП «ХМБТІ». Зазначене Свідоцтво є правовстановлюючим документом на спадкове майно, якого не має у позивача.

Постановою від 05.01.2017 р. за №15/02-31 нотаріусом Третьої ХДНК позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі на її ім'я Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 39/200 частин житлового будинку за АДРЕСА_2 після смерті її чоловіка ОСОБА_3

Зазначена вище Постанова містить відомості про те, що нотаріус офіційно рекомендованим листом від 28.10.2016 р. звертався до ОСОБА_2 з проханням з'явитися до нотаріальної контори та надати спадкоємиці ОСОБА_3 правовстановлюючий документ на спадкове майно. Остання отримала рекомендований лист, але до нотаріуса не з'явилась та правовстановлюючого документу не надала.

З аналізу наведених даних слідує, що відповідач утримує оригінал свідоцтва про право на спадщину за заповітом, який є в одному екземплярі, та який є правовстановлюючим документом права власності її та її брата ОСОБА_3 А тому позивач позбавлена можливості належним чином у нотаріальному порядку оформити свої спадкові права та на законних підставах звернулась до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на спадщину.

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, - визнання права. За пунктом 3 Роз'яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст.392 ЦК України). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом, вона належним чином прийняла спадщину після його смерті у встановлений законом строк; вона також виконала свій обов'язок щодо звернення до нотаріусу за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, відповідно до ст.1297 ЦК України. Відповідач своєю поведінкою - утриманням правовстановлюючого документу на спадкове майно, порушує право позивача на отримання відповідного документу на спадщину.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вартість 39/200 частин житлового будинку із надвірними будівлями за АДРЕСА_5 складає 349 991 грн., відповідно до Звіту про оцінку майна від 25.01.2017 р. Згідно платіжної квитанції від 23.02.2017 р. позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3499,91 грн. Позивач скористувалась послугами адвоката, вартість яких склала 5000 грн., за квитанцією від 22.02.2017 р. Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : 1) в разі задоволення позову - на відповідача. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд стягує понесені нею судові витрати, пов'язані з розглядом справи, на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2,12,13, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, с у д, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженкою міста Харкова, громадянкою України, платника податків за ідентифікаційним номером НОМЕР_1, право власності на 39/200 ( тридцять дев'ять двохсотих) частини житлового будинку із надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_6, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця сел. Кременчуки Антонівського району Хмельницької області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 року у місті Алушта АРК.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, що мешкає за адресою: АДРЕСА_6, на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати: судовий збір в сумі 3499,91 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5000грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СУДДЯ Я.М. ГОРБУНОВА