Постанова № 71802797, 19.01.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-а/641/11/2018 Справа №641/8651/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2018 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Боговського Д.Є.,

за участю секретаря - Бєлової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про поновлення порушеного права, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати та поновити її право на отримання грошової допомоги при народженні дитини; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради здійснити виплату допомоги при народженні дитини та стягнути моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в неї народилась донька ОСОБА_3 та з цього часу вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною. З огляду на положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» позивач має право на отримання грошової допомоги при народженні дитини у встановленому законом розмірі. Вказана соціальна допомога встановлюється державою з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання малюків та надається одному з батьків, із ким постійно мешкає дитина. Після сплину 12 місяців від народження дитини позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради із метою оформлення та отримання грошової допомоги, однак їй було відмовлено у виплаті грошової допомоги. Позивач посилається на те, що в неї не було можливості залишити малолітню дитину - інваліда для своєчасного оформлення документів на призначення допомоги. Посилаючись на норми Конституції України, Конвенцію про права дитини, Конвенцію про захист прав інвалідів, Декларацію прав дитини, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН, норми Закону України «Про охорону дитинства», позивач вважає, що діями посадових осіб відповідача порушені права її доньки інваліда, а бездіяльністю спричинено моральну шкоду, оскільки виплата допомоги при народженні дитини є обов'язком державного органу для забезпечення прав дитини.

Від відповідача Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій управління не визнає позовні вимоги та просить відмовити в їх задоволенні із посиланням на те, що 17.07.2017 позивач звернулась до управління за призначенням державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років. Для оформлення допомоги при народженні дитини позивач звернулась до управління лише в листопаді 2017 року, їй було правомірно відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитину, оскільки законом встановлений строк в 12 місяців для подачі відповідної заява. З 28.01.2016 позивач втратила право на призначення допомоги при народженні дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд доходить наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3, її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_2).

17.07.2017 мати дитини ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради за призначенням державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років; інвалідність на дитину вперше встановлена з 14.07.2017 по 13.07.2022. Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради 09.01.2018 видано посвідчення, яким підтверджується призначення державної соціальної допомоги на дитину-інваліда ОСОБА_3, 2015 р.н.

07.11.2017 мати дитини ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради із заявою щодо призначення допомоги при народженні дитини.

17.11.2017 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради надало відповідь щодо відсутності підстав для виплати соціальної виплати, оскільки батьки дитини не звернулись із заявою про призначення допомоги у зв'язку з народженням дитини до 28.01.2016, вони втратили право на призначення допомоги.

Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України, вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Права дитини на забезпечення державою належного її утримання також гарантуються ст. 52 Конституції України. Тобто, в даному випадку позовні вимоги є формою реалізації конституційного права громадянина на соціальний захист.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги при народженні дитини засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВРУ №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону призначається державна допомога при народженні дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Відповідно до ст. 6 цього Закону документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Стаття 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачає, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Аналогічні положення містяться в п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27 грудня 2001 року № 1751, зокрема, п.12 цього Положення передбачає, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Відповідно до Закону органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги. Одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, суд доходить висновку про те, що чинним законодавством, яке регулює спірні правовідносини, визначено обов'язкову умову призначення допомоги при народженні дитини, а саме: звернення за її призначенням не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, донька позивача - ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з тим, із заявою про призначення допомоги при народженні дитини позивач звернулась в листопада 2017 року, тобто після закінчення законодавчо установленого для цього строку.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що зазначений строк є присічним, тобто можливість його поновлення законом не передбачена. Значення такого строку полягає у тому, щоб припинити дію за певних обставин. Присічні строки - це не звичайні строки здійснення суб'єктивних прав, а особливі строки, зі спливом яких присікається існування суб'єктивного права.

Таким чином, закінчення присічного строку призводить до припинення суб'єктивних прав і обов'язків, у спірних правовідносинах - можливості звернення з заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

Позивачем не вказуються підстави, за яких він не мав можливості вчасно подати документи для призначення допомоги, а передбачений законодавством строк є достатньо тривалим для того, щоб особа, яка бажає скористатись правом на отримання вказаних видів державної допомоги, могла його реалізувати.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (ст.ст. 73, 74, 75, 76).

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання та поновлення її права на отримання грошової допомоги при народженні дитини та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради здійснити виплату допомоги при народженні дитини.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, вони є похідними від вимоги про поновлення її порушеного права, а у випадку залишення без задоволення основної вимоги, відсутні підстави і для задоволення похідних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 14, 241-246, 257, 262-263 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про поновлення порушеного права, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, м. Харків, вул. Вишнева,3

Суддя - Д. Є. Боговський