Вирок № 71801729, 22.01.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7910/17

1-КП/415/237/18

ВИРОК

Іменем України

22.01.18 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Полякова Д.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, –

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – обвинувачений ОСОБА_2 16 листопада 2017 року, приблизно о 23 годині, більш точніший час не встановлено, перебуваючи в районі кафе-бару «Базар», по вулиці Гарібальді, 33, міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрав – мобільний телефон марки «Samsung», модель «GT-С3322і Duos», ІМЕІ 1) №358657053059031, ІМЕІ 2) №358658053059039, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1400-289е від 01 грудня 2017 року, 423 гривні 33 копійки, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму.

В судове засідання надана угода про примирення, укладена 07 грудня 2017 року, між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.468-ст.471 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої –

обвинувачений ОСОБА_2 визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, викладеному в обвинувальному акті, тобто – у таємному викраденні чужого майна (крадіжці),

потерпілий ОСОБА_1 і обвинувачений ОСОБА_2 остаточно примирились і сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуючись на призначенні останньому покарання за ст.185 ч.1 КК України – у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Відповідно до вимог ст.468 КПК України – у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення, яка, на підставі ст.469 КПК України – може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті та угоді про примирення, зазначивши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілого ОСОБА_1, зокрема, – мобільного телефону марки «Samsung», перебуваючи разом з останнім в районі кафе-бару «Базар», по вулиці Гарібальді, 33, міста Лисичанська, та скориставшись відсутністю уваги, як з боку сторонніх осіб, так і з боку безпосередньо потерпілого ОСОБА_1, 16 листопада 2017 року, в нічний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії. З потерпілим ОСОБА_1 – примирився, відшкодувавши в повному обсязі майнову шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням, та заключивши відповідну угоду про примирення, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженя судом угоди про примирення між ним та потерпілим, в тому числі, і наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, та щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, зокрема, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, права заявлення клопотань, права на виклик свідків та надання суду своїх доказів, а також, наслідки невиконання угоди, вказані у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченим ОСОБА_2, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та щодо позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, в тому числі, і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду, наполягавши на затвердженні останньої та підтвердивши повне відшкодування завданих кримінальним правопорушенням майнових збитків.

З матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, вбачається, що дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковано, як злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при цьому, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному – визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про примирення від 07 грудня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 07 грудня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, – відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України.

Умови угоди про примирення від 07 грудня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1 – не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та розмір покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, визначені в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, застосування покарання – у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, – відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення від 07 грудня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та думку потерпілого ОСОБА_1, які наполягали на затвердженні угоди, погоджуючись з думкою прокурора Полякова Д.В., який вважав, що угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 618 гривень 50 копійок (а.с.35), пов'язані із залученням експертів при проведенні судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1400-289е від 01 грудня 2017 року (а.с.30-34), під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, з метою встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач – УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО – ГУДКСУ у Луганській області, 804013

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Samsung», модель «GT-С3322і Duos», ІМЕІ 1) №358657053059031, ІМЕІ 2) №358658053059039, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.21,36),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_1

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про примирення, укладену 07 грудня 2017 року між обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12017130240002430 відносно ОСОБА_2, – затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання – у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач – УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО – ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

618 (шістсот вісімнадцять) гривень 50 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Samsung», модель «GT-С3322і Duos», ІМЕІ 1) №358657053059031, ІМЕІ 2) №358658053059039, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1,

– повернути потерпілому ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2, потерпілим ОСОБА_1 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: