Постанова № 718016, 31.05.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.07 р. Справа № 34/80а

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В.

при секретарі судового засідання Тараненко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Відокремлений підрозділ «Шахта «Моспінська» м. Моспіно

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 10.01.2007року №0000011330/0 та від 09.02.2007року №0000011330/1/4011/10/24-013.

За участю

представників сторін:

від позивача: Панченко О.А., Медянська О.А. (за довіреностями)

від відповідача: Хандуріна Н.М., Бондар Л.М., Яковенко О.В. (за довіреностями)

ВСТАНОВИВ: Заявлено позов Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» Відокремлений підрозділ «Шахта «Моспінська» м. Моспіно до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.01.2007року №0000011330/0.

Додатковою заявою від 27.03.2007 року (вхід.№02-41/2722) позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 09.02.2007року №0000011330/1/4011/10/24-013.

Позивач заявою від 27 квітня 2007 року (вхід. №02-41/17717) позивач збільшив позовні вимоги та просить визнати недійсними податкові поваідомлення-рішення від 09.02.2007р. №0000011330/1 та від 10.01.2007р. №0000011330/0 про стягнення штрафу у розмірі 1059664грн.

Заявою від 15 травня 2007року (вхід. №02-411/9211) позивач збільшив позовні вимоги та просить визнати недійсними повідомлення-рішення від 10.01.2007року №0000011330/0 у розмірі 1059664грн. та від 09.02.2007року №0000011330/1/4011/10/24-013 у розмірі 1059664грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОДПІ неправомірно застосувала штраф у розмірі 1059664грн. за відчуження активів, які знаходилися в податковій заставі та зазначає, що відповідно до ст.43 Гірничого Закону України ним безоплатно надано вугілля на побутові потреби певній категорії громадян.

Позивач вказує на те , що відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 07.10.1999р. суми витрат, повязані з безоплатним наданням вугілля на побутові потреби та компенсації за паливо та електроенергію працівникам підприємств вугільної промисловості, непрацюючим пенсіонерам, які мають певний стаж роботи, інвалідам з числа осіб, отримавших за часи праці на цих підприємствах каліцтво, професійне захворювання, інвалідам від загального захворювання, якщо вони користувались цим правом до отримання інвалідності, родинам загиблих на підприємстві, які отримують пенсії у разі втрати годувальника, відносяться на валові витрати підприємств. Позивач зазначає, що інщші категорії громадян шахта вугіллям не забезпечувала.

Відповідач у запереченнях від 03 березня 2007року (вхід.№02-41/9006) зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки позивач в порушення вимог п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. без попереднього узгодження з податковим органом здійснював відчуження майнових активів.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підприємства підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Моспінська» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» є структурним підрозділом ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» та не є юридичною особою.

Відповідачем проведено перевірку стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі Відокремленого підрозділу “Шахта “Моспінська” ДП “Донецька вугільна енергетична компанія”, за результатами якої складений акт від 20.12.2006року №329/24-013-33161769.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.”а” п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000року №2181-III ( зі змінами та доповненнями), здійснено відчуження активів без попередньої згоди податкового орган, а саме відпущено вугілля працівникам та пенсіонерам ВП “Шахта “Моспинська” ДП “ДВЕК” у кількості 4368,95тони на загальну суму 1059664грн. без узгодження з Спеціалізованою державною податковою інспекцією по рорботі з великими платниками податків у м. Донецьку .

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000011330/0 від 10.01.2007року про застосування штрафу у розмірі 1059664грн.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням № 0000011330/0 від 10.01.2007року та направив скаргу №22 від 15.01.2007року до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку. В свою чергу рішенням №3209/10/3/-013 від 02.02.2007року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишила податколве повідомлення-рішення № 0000011330/0 від 10.01.2007року без змін, а скаргу без задоволення.

09 лютого 2007року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийняте податкове повідомлення-рішення №0000011330/1/4011/10/24-013 про застосування до позивача штрафу у розмірі 1059664грн.

Як вбачається з матеріалів справи майно ВП “Шахта “Моспінська” ДП “ДВЕК” знаходиться у податковій заставі, про даний факт свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 2577856 від 17 лютого 2005року.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платників податків, що має податковий борг передаються у податкову заставу.

Відповідно до п.1.17 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має першочергове право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами у порядку, встановленому цим Законом.

За вимогами п.п.8.2.1. п.8.2 ст.8 цього Закону однією із підстав виникнення права податкової застави є несплата у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом.

Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Положення наведеної норми в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу втратило чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 2-рп/2005 від 24.03.2005р.

Згідно до п.4 наведеного Рішення положення п.п.8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, з 24.03.2005р. не має правових підстав для розповсюдження податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Згідно з п.п. "а" 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України від 20.12.2000р. № 2181-111 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податку, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій , що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом. Це стосується операцій купівлі-продажу, інших видів відчуження або оренди (лізінгу) нерухомого та рухомого майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків ( інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами ,що не є меншими за звичайні.

Крім того, відповідно до п.п.17.1.8. п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. у разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Безоплатна передача вугілля працівникам та пенсіонерам здійснена позивачем відповідно до ст.43 Гірничого закону України від 06.10.1999р. № 1127-ХIV із змінами та доповненнями, якою передбачені права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств і встановлено, що підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками Шахтарської Слави або Шахтарської Доблесті трьох ступенів, особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності.

Тобто, безоплатна передача вугілля є соціальною гарантією для працівників та пенсіонерів вугільних підприємств ,яка передбачена спеціальним законом і надання таких соціальних гарантій зазначеним особам є обов’язком вугільних підприємств. Вирішення питання надання чи не надання соціальних пільг працівникам вугільних підприємств та пенсіонерам цих підприємств не входить до компетенції податкового органу.

Відповідно до п.1 ст.2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що безоплатне надання вугілля певній категорії працівників позивача покладено на нього законом, а саме ст.43 Гірничого закону України та не може розцінюватися як порушення п.п. "а" 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України від 20.12.2000р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Матерілалами справи доведена неправомірність застосування відповідачем штрафних санкцій на загальну суму 1059664грн за порушення норм встановлених п.п. "а" 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України від 20.12.2000р. № 2181-111 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відтак вимоги позивача про визнання недійсними податкових повідомлень – рішення від 10.01.2007року №0000011330/0 та від 09.02.2007року №0000011330/1/4011/10/24-013 підлягають задоволенню .

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна і резолютивна частина у судовому засіданні 31 травня 2007 року в присутності представників сторін.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктом 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Відокремлений підрозділ «Шахта «Моспінська» м. Моспіно до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 10.01.2007року №0000011330/0 та від 09.02.2007року №0000011330/1/4011/10/24-013 задовольнити повністю.

Визнати повністю недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 10.01.2007року №0000011330/0 та від 09.02.2007року №0000011330/1/4011/10/24-013 про застосування штрафної санкції у розмірі 1059664грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Відокремлений підрозділ «Шахта «Моспінська» (83000, м.Донецьк, вул. Артема,63, 83492, Донецька область, м. Моспіно, вул. Новомоспинська, ЄДРПОУ 33340978) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 04 червня 2007року .

Суддя