Ухвала суду № 71801081, 25.01.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/108/18

Провадження № 11-сс/779/36/2018

Категорія ст. 303 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддя-доповідач Повзла В.В.,

суддів Кукурудза Б.І., Гандзюка В.П.

за участю секретаря Василаш Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2018 року про повернення скарги ОСОБА_2 на бездіяльність старшого слідчого СВ Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області Кобецької Г.Я., заявнику, -

за участю: прокурора Чепіля Ю.Д.

захисника Жидецької С.Р.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі апелянт просив ухвалу слідчого судді скасувати, скаргу направити на новий розгляд. Апелянт вважає, що слідчий суддя безпідставно повернув йому скаргу з мотивів порушення строків на оскарження бездіяльності слідчого. В обґрунтування своїх доводів, апелянт посилається на те, що слідчим не було прийнято жодного процесуального документу відносно його клопотання про призначення судово-медичної експертизи на предмет встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що унеможливлює визначити початок строку оскарження такої бездіяльності слідчого. Таким чином вважає, що оскільки діючим КПК України не прописано чіткого порядку та строків оскарження вказаної категорії справ, тому слідчим суддею невірно застосовано норму ч. 1 ст. 304 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2018 року повернуто скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність старшого слідчого СВ Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області Кобецької Г.Я., заявнику. Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходив з того, що скарга подана до суду з пропуском, та заявником не наведено жодних причин його пропуску, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України є підставою для її повернення.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник підтримав доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати;

- прокурор не підтримав доводи апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованої та просив залишити її без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, з наступних підстав.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу і відповідно до ст. 7 КПК - однією із засад кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.

Метою впровадження процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора або слідчого під час досудового розслідування є забезпечення невідкладного судового захисту прав, свобод та законних інтересів кожної людини, яка тим чи іншим чином є учасником кримінального провадження.

Зі скарги ОСОБА_2 вбачається, що 20.12.2017 року він звернувся до слідчого із клопотанням про призначення судово-медичної експертизи на предмет встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, яке, згідно з відміткою на ньому, отримав цього ж дня - 20.12.2017 року, особисто слідчий Кобецька Г.Я. (а.п. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на дії, рішення чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, зокрема на бездіяльність слідчого яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Саме відсутність повідомлення від слідчого про результат розгляду клопотання про призначення судово-медичної експертизи, так само як й не отримання жодного процесуального рішення з цього приводу від слідчого, на думку ОСОБА_2, свідчать про бездіяльність слідчого Кобецької Г.Я.

На думку колегії суддів, така бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.

Саме тому у слідчого судді не було достатніх підстав для повернення скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого з мотивів пропущення ним строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.

За вказаних вище обставин, твердження слідчого суддя про те, що перебіг строку оскарження бездіяльності слідчого почався 25.12.2017 року (якщо враховувати вихідні і святкові дні - 26.12.2017 року), а отже, завершився 04.01.2018 року є передчасним.

Слідчий суддя, до повноваження якого належить здійснення судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, належним чином не перевірив виконання слідчим вимог, передбачених ст. 220 КПК України, та передчасно дійшов висновку про повернення скарги ОСОБА_2 заявнику.

На думку колегії суддів, такий висновок слідчого судді не ґрунтується на вимогах КПК України, оскільки ст. 220 КПК чітко регламентує обов'язок слідчого повідомити особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду.

Основним Законом України, а саме ст. 19 Конституції України, закріплено обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право розраховувати на сумлінне ставлення уповноважених осіб до належного виконання покладених на них діючим законодавством обов'язків.

В свою чергу, заявник ОСОБА_2, звертаючись до слідчого із клопотанням про призначення судово-медичної експертизи, розраховував на сумлінне ставлення та належне виконання слідчим повноважень, передбачених ст. 220 КПК України.

Виконання завдань кримінального провадження повинно здійснюватися лише із застосуванням та із дотриманням належної правової процедури. Належна правова процедура - це встановлений кримінальним процесуальним законом порядок дій, який забезпечує прийняття законних, обґрунтованих і справедливих рішень.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя при прийнятті рішення, не врахував обов'язок уповноважених органів щодо здійснення ними певних дій після отримання клопотання від учасників кримінального провадження.

Між тим, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав особи під час досудового розслідування, у кожному окремому випадку слідчий суддя зобов'язаний сумлінно і принципово виконувати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, та діяти в межах і відповідно до вимог закону.

Недотримання слідчим суддею загальних засад кримінального провадження, може призвести до порушення права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 16.12.99 у справі «Т. проти Великої Британії»).

На думку колегії суддів, рішення слідчого судді про повернення скарги заявнику, суперечить як вимогам п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, який визначає порядок оскарження бездіяльності слідчого, яка може полягати у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, так й ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ilhan v. Turkey» зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Слідчий суддя не врахував наведені вище вимоги закону та практику Європейського суду, що призвело до безпідставного повернення скарги ОСОБА_2 з підстав викладених в ухвалі.

З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність органів досудового розслідування, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді про повернення скарги ОСОБА_2 такою, що прийнята із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

За вказаних вище обставин, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості постановити судове рішення за скаргою ОСОБА_2 без розгляду її по суті слідчим суддею за відсутності інших процесуальних перешкод.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Оскільки розгляд та прийняття ухвали за наслідком розгляду відповідної скарги згідно вимог ст.ст. 306, 307 КПК України є прерогативою слідчого судді місцевого суду, і за змістом ст. 407 КПК України не входить до повноважень суду апеляційної інстанції, колегія суддів, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме вимог ч. 1 ст. 7 КПК України, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу слідчого судді - скасувати, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового розгляду слід належним чином перевірити викладені ОСОБА_2 доводи, та в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2018 року про повернення скарги ОСОБА_2 на бездіяльність старшого слідчого СВ Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області Кобецької Г.Я., заявнику, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою визнати скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність старшого слідчого СВ Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області Кобецької Г.Я., такою, що підлягає розгляду та направити її до Долинського районного суду Івано-Франківської області для вирішення питання про її прийняття до розгляду згідно з вимогами ст.ст. 304-307 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді В.В. Повзло

В.П. Гандзюк

Б.І. Кукурудз

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло