Постанова № 71800501, 18.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/91/18 Головуючий у І-й інстанції - Ігнатенко В.В.

Справа № 202/7775/17-п Головуючий в ІІ інстанції - Мазниця А.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Дніпро

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що працює директором ТОВ фірми "Маркет-Сервіс", зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 800 неоподаткованих доходів громадян, що становить 13 600 гривень, стягнуто судовий збір у розмірі 320 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно оскаржуваної постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1, працюючи директором ТОВ фірми "Маркет-Сервіс", вчинив порушення ст. 1 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного отримання валютної виручки в сумі 589 204 долларів США, та вчинив порушення п. 1 ст. 9 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" в частині порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна станом на 01.10.2015 року, 01.01.2016 року, 01.04.2016 року, 01.07.2016 року, 01.10.2016 року, 01.01.2017 року, що виявлено актом перевірки №23173/04-36-14/31181487 від 14.11.2017 року, скоївши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162-1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Обґрунтовуючи вимоги свого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення було неправильно зазначено адресу його проживання, а тому його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, який було проведено за його відсутності. Зазначає, що довідався про існування оскаржуваної постанови тільки при зверненні до суду першої інстанції 28.12.2017 року, і того ж дня отримав копію даної постанови, а тому строки апеляційного оскарження належить рахувати з 28.12.2017 року.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього було складено за адміністративне правопорушення, яке було виявлене в ході попередньої перевірки від 27.05.2016 року.

Так, із акту №23173/04-36-14/31181487 від 14.11.2017 року вбачається, що за результатами перевірки, яка була проведена у травні 2016 року, ТОВ фірмі "Маркет-сервіс" було донараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 315 684, 24 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення №0000221400 від 27.05.2017 року, яку було сплачено в повному обсязі ще в 2016 році, про що зазначено і в самому акті, а тому враховуючи наведене, 27.08.2017 року минув трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення.

Вказує, що суд першої інстанції, допустив неповне з'ясування усіх обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах провадження доказам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою винесення незаконної постанови.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, - приходить до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки доводи останнього про те, він при винесенні згаданої постанови не був присутній та отримав її копію за межами строку апеляційного оскарження, підтверджуються матеріалами справи, а отже є підстави для висновку, що строк апеляційного оскарження був пропущений ОСОБА_1 з поважної причини.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що відповідальність за ч. 1 ст. 162-1 КУпАП настає за умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14.11.2017 р. № 472 та витягу з акту позапланової виїзної перевірки від 14.11.2017 р. № 23173/04-36-14/31181487, сутність правопорушення, у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_1, полягає у тому, що останній, будучи директором ТОВ фірми «Маркет-Сервіс», допустив несвоєчасне отримання валютної виручки від ТОО «Eurotire (Євротайр)», (Республіка Казахстан), за контрактом від 10.04.2015 р. № 38/04-15, а також допустив порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна станом на 01.10.2015 року, 01.01.2016 року, 01.04.2016 року, 01.07.2016 року, 01.10.2016 року, 01.01.2017 року у виді подання на вказані дати декларацій про валютні цінності, доходи та майно, яке належить резиденту України та знаходиться поза її межами, в яких не відображено вказану прострочену дебіторську заборгованість.

Разом з тим, факт неотримання ТОВ фірмою «Маркет-Сервіс» протягом встановленого часу валютної виручки від ТОО «Eurotire (Євротайр)», (Республіка Казахстан), за контрактом від 10.04.2015 р. № 38/04-15, що належить кваліфікувати як порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», мав місце у 2015 році та був виявлений не пізніше 17.05.2016 р., коли був складений акт перевірки № 931/04-64-14/31181487 (а.с. 2, 4). Остання у часі декларація про валютні цінності, доходи та майно, яке належить резиденту України та знаходиться поза її межами, в яких не відображено відповідну прострочену дебіторську заборгованість, була подана ТОВ фірмою «Маркет-Сервіс» 05.01.2017 р. за № 9258924819 (а.с. 5).

Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, у яких стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Зважаючи на те, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення було виявлене більше, ніж за три місяці до дня притягнення останнього до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою суду першої інстанції, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягало закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду першої інстанції не може залишатися в силі, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Кіровського Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 162 - 1 КУпАП - скасувати в частині накладення адміністративного стягнення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 162 - 1 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області А.А. Мазниця