Ухвала суду № 71799542, 24.01.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2070/17

Номер провадження 1-кс/213/1/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді Нестеренка О.М.,

при секретарі Ладухіній І.С.,

за участю прокурора Дячун М.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

слідчого Тарасова В.Р.,

підозрюваної ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання слідчого СВ Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася у с. Воздвижівка Гуляйпільського району Запорізької області, громадянки України, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, смт. Широке, вул. Озерна, 65,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, заявленого у камках кримінального провадження № 12017040740000860,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2017 слідчий СВ Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, погодженим з прокурором та просить обрати у відношенні підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні умисного злочину при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 05.07.2017, приблизно о 11.50 годині, знаходячись на другому поверсі у другому під’їзді будинку №8 по проспекту Південний в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, маючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи який вона, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, шляхом ривку відкрито вихопила з правої руки потерпілої ОСОБА_4 сумку та поліетиленовий пакет, які вона тримала у правій руці, в яких знаходилися гаманець із шкірозамінника, вишневого кольору з грошима в сумі 210 гривень, мобільний телефон «Nokia» з сім картою «Київстар» №0979394479, ключ від квартири та дві книжки, таким чином відкрито викрала вказане майно. Після чого ОСОБА_2, утримуючи викрадене майно, при собі, з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинила потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 500 гривень.

05.07.2017 року на підставі зібраних доказів у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Необхідність застосування до підозрюваної саме такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий мотивував наявністю ризиків, передбачених пунктами 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто можливістю переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та вчинення нею нового кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали. Слідчий пояснив, що вина ОСОБА_2 у вчинені злочину підтверджується зібраними доказами, зокрема протоколами огляду місця події, проколами допиту потерпілої та свідка, протоколом пред’явлення особи для впізнання потерпілій, протоколом допиту підозрюваної від 05.07.2017 року. В зв’язку з тим, що на виклики до Інгулецького ВП КВП підозрювана перестала з’являтися, при виконанні доручення в порядку ст.40 КПК України співробітникам СКР Інгулецького ВП КВП встановлено, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації та мешкання відсутня, у зв’язку з чим остання була оголошена в розшук. На теперішній час фактичне місце знаходження підозрюваної ОСОБА_2 встановлено. Зазначив, що її зухвалі дії під час досудового розслідування свідчать про те, що вона ухиляється від органів досудового розслідування та суду, тому застосування більш м’якого запобіжного заходу виключається, однак не заперечував проти одночасного визначення застави.

Підозрювана та її захисник проти задоволення клопотання слідчого заперечували, посилаючись на те, що підозрювана у скоєному розкаюється, вчинила злочин в зв’язку з відсутністю коштів, але запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 є надто суворим, оскільки вона підозрюється в скоєнні злочину середньої тяжкості, та підозрювана не має наміру ухилятися від слідства та суду. Тому захисник просила обрати у відношенні ОСОБА_2 більш м’який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник просила також врахувати, що підозрювана в силу ст.89 КК України вважається несудимою, на цей час - вагітна, строк вагітності становить 5 місяців 2 тижні, а отже умови тримання в слідчому ізоляторі будуть для неї неприйнятними та нашкодять здоров’ю майбутньої дитини.

Також підозрювана пояснила, що не мала можливості з’являтися до слідчого, оскільки її викрав цивільний чоловік, однак до поліції за фактом викрадення вона не зверталася, причини чого пояснити суду не змогла.

Заслухавши пояснення підозрюваної, її захисника, слідчого, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Суд вважає, що слідчим доведено, що ОСОБА_2 не має місця роботи, тобто не має постійного джерела доходу, що вказує на відсутність у останньої міцних соціальних зв'язків, раніше вже притягувалася до кримінальної відповідальності, пройшов короткий проміжок часу після закінчення випробувального терміну за попереднім вироком, її зухвалі дії, що вказують на негативну репутацію підозрюваної.

При цьому суд не може прийняти вагітність підозрюваної як підставу неможливості обрання у відношенні неї запобіжного заходу, оскільки строк вагітності на час розгляду клопотання становить дещо більше п’яти місяців, і вагітність сама по собі не виключає можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи захисника про те, що підозрювана безвідповідально поставилася до притягнення її до кримінальної відповідальності і необхідності явки до слідчого через молодий вік, необізнаність і невміння читати суд не приймає до уваги, оскільки підозра була вручена 05.07.2017 за участю перекладача, а сама ОСОБА_2 раніше вже була засуджена за ч.2 ст.186 КК України.

До пояснень ОСОБА_2 про те, що її начебто викрав цивільний чоловій і позбавив її свободи пересування, слідчий суддя ставиться критично, оскільки із заявами до правоохоронних органів ані вона, ані її родичі не зверталися, а мати не повідомила жодної інформації про факт викрадення і можливе місцезнаходження доньки під час допиту її слідчим 29.07.2017.

Сама ж ОСОБА_2 пояснила, що з 05.07.2017 неодноразово користувалася мобільним телефоном, однак не змогла пояснити, чому не звернулася до органів правопорядку чи родичів за допомогою.

На підставі зазначеного суд вважає, що більш м’які запобіжні заходи не будуть дієвими і не забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов’язків.

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років, наявність ризиків вчинення підозрюваною дій, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК (можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше правопорушення), а також ураховуючи обставини, визначені ст.178 КПК (тяжкість покарання, те, що раніше вона притягувалась до кримінальної відповідальності, відсутність постійного місця роботи, тривале не проживання за місцем реєстрації, негативну репутацію), доходжу висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов’язків, є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального порушення середньої тяжкості, їй також необхідно відповідно до ст.ст.183 ч.3, 182 ч.5 КПК України визначити розмір застави.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, суд приймає до уваги обставини кримінального правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_2, її майновий та сімейний стан, інші дані про неї, та вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись статтями 132, 176 - 179, 182, 183, 194, 197, 206 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання – 16.00 год. 23 січня 2018 року до 24 год. 00 хв. 23 березня 2018 року.

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України, в розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області № 37312066017442 в ГУДКСУ у м. Києві, код за ЄДРПОУ 26239738, в ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820172.

Підозрювана ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_2 наступні обов'язки:

прибувати до кабінету слідчого Інгулецького ВП КВП, за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Салтиківська,9-б, за викликом слідчого, не відлучатися із населеного пункту, в якому вона мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 23 березня 2018 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити співробітникам Інгулецького ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.М. Нестеренко