Вирок № 71799118, 25.01.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/69/18

Провадження № 1-кп/175/6/18

Вирок

Іменем України

25 січня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Потикевича Д.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040440002017 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, там же зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого у тому ж населеному пункті АДРЕСА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше судимого:

- 24.03.2010 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.309 ч.2, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

- 28.07.2010 року тим же судом за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. Вирок цього ж суду від 24.03.2010 року виконувати самостійно;

- 01.02.2011 року тим же судом за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 263 ч.1, 309 ч.1, 307 ч.2, 315 ч.1, 315 ч.2, 317 ч.1, 317 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільненого з кримінально-виправної установи 09.07.2014 року за ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 року на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»;

- 20.11.2017 року тим же судом за ст.ст.309 ч.2, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за умисні злочини, у тому числі пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, 01 листопада 2017 року приблизно о 07.00 годині він знаходився на території автовокзалу по вул. 195-ї Стрілкової дивізії у м. Новомосковську Дніпропетровської області, де знайшов поліетиленовий пакет з емблемою магазину «АТБ», в якому знаходився паперовий згорток із речовиною рослинного походження, яку визначив для себе як наркотичний засіб (канабіс), і вчиняючи злочин повторно, без мети збуту почав незаконно його зберігати при собі у власній сумці.

Того ж дня близько 15.30 години ОСОБА_1 прибув до ділянки № 206 садового товариства «Трубник» на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, де був помічений працівниками сектору кримінальної поліції Дніпровського районного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, які здійснювали оперативно-розшукові заходи, спрямовані на розкриття та профілактику вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з таємним викраденням чужого майна. Під час встановлення особи обвинуваченого, який вів себе підозріло, останній в присутності понятих добровільно видав паперовий згорток із речовиною рослинного походження масою 30,727 г, яка відповідно «Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці № 1» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 16.05.2000 року є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс», масою в перерахунку на висушену речовину 29,498 г, який ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст.307, 317 КК України, вчиняючи злочин повторно, незаконно придбав і зберігав без мети збуту.

У судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю і підтвердив про свою причетність до вчинення інкримінованого злочину за обставин, зазначених у обвинувальному акті. У скоєному щиросердно кається і просить призначити умовне покарання.

Його провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 22 грудня 2017 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст.307, 317 КК України.

При визначенні виду й міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу ОСОБА_1, - шість разів притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, на момент вчинення інкримінованого злочину мав три незняті та непогашені судимості, дві з яких за незаконний обіг наркотичних засобів, зі слів – фактично працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 1996 року по 2016 рік перебував на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності».

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи із цих вимог закону, з урахуванням обставин справи, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до наслідків злочину, віднесеного до категорії середньої тяжкості, вчиненого до засудження 20 листопада 2017 року, суд вважає необхідним призначити покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим з випробуванням, із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

У зв’язку з наведеним, суд не вбачає підстав для призначення реального покарання, на чому наполягав прокурор у судових дебатах.

Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи № 1/8.6/4227 від 14.11.2017 року, які складають 989,60 грн., що підтверджується довідкою експертної установи МВС України (а.к.п.18).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідністю зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі двох років шести місяців іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням у виді 5 років позбавлення волі, призначеним за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2017 року, остаточно, за сукупністю злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п’ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі трьох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН невідомий) 989,60 грн. на користь держави (одержувач платежу – УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку – 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ – 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу – за експертизу № 1/8.6/4227 від 14.11.2017 року).

Наркотичний засіб «канабіс», поміщений до спецпакету № 0012585, який по квитанції № 000000061 під порядковим № 147 зберігається у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови старшого слідчого Дніпровського РВП ОСОБА_2 від 14 листопада 2017 року, - знищити після набрання вироком законної сили.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко