Постанова № 71798462, 22.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2018 року Справа № 904/7848/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання Манчік О.О.

розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 року у справі №904/7848/17, суддя Мельниченко І.Ф., повний текст рішення складено 30.10.2017р.

за позовом Публічного акціорнерного товариства "Українська залізниця",м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг дніпропетровської області

про стягнення 308 428, 92 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до суду з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 298 650 грн. плати за користування вагонами, та 9 778,92 грн. збору за зберігання вантажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 року ( суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 298 650 00 коп. плати за користування вагонами, 9 778 92 коп. збору за зберігання вантажу, 4626 43 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що:

- зі сторони ПрАТ "АМКР" накопичувальна картка ф.ДУ-92 від 13.03.17р. та відомість плати за користування вагонами ф.ГУ-46 підписані із запереченнями, у зв'язку з тим, що у Перевізника була практична можливість для забезпечення доставки вантажу, що перевозився у відповідних вагонах на колії ст.Кривий ріг Головний, так як факт зайнятості приймально-відправних колій на станції призначення належним чином не доведено позивачем, відповідно і необгрунтована затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення;

- додані до позовної заяви акти загальної форми, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводять, що всі приймально-здавальні колії станції Кривий Ріг Головний у зазначені періоди зайняті з вини відповідача;

- вина відповідача у затримці спірних вагонів відсутня. Нарахування позивачем плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу безпідставне.

Відповідач погоджується з тим, що вагони за наказом № 412 від 18.02.2017р. затримані з його вини і за цим наказом він сплатив нараховану плату за користування вагонами. В подальшому, за наступними наказами вагони були затримані у зв?язку з неможливістю їх доставки залізницею, а не з вини відповідача. Відповідач після закінчення затримки за наказом – 18.02.2017р. о 16-00 год. мав можливість прийняти вагони, але вони не були доставлені залізницею і в подальшому затримані за наступними наказами.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Вагони були затримані на станції підходу правомірно, із-за скупченя вагонів з вини відповідача на ст.. Кривий Ріг – Головний, що підтверджується наявними актами загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст.. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

02.01.2008р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено договір ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп від “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги”, згідно умов п.1.1 якого предметом договору є надання залізницею послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно п.п. 2.1, 2.3 договору, вантажовласник зобов’язується пред’являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу. Залізниця зобов’язується вести облік нарахованих і сплачених грошових коштів та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Кривий Ріг або технологічний центр з обробки перевізних документів.

Пунктом 2.4 договору (в редакції додаткової угоди №35/32 від 20.01.16) сторони погодили, що вантажовласник зобов’язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під’їзній колії на рахунок ЄТехПД регіональної філії “Придніпровська залізниця” за реквізитами.

Відповідно до п.8.4 Договору, його укладено строком на один рік і його дія продовжується, якщо жодна із сторін не звернеться до іншої сторони письмово за один місяць до закінчення з пропозицією про припинення його дії.

В лютому 2017р. ПАТ “Придніпровська залізниця” за залізничними накладними № 41661877, 4166183, 41662206, 019992, 020008, 019950, 41672403, 41672437, 41672411, 41676438, 41680661, 41680679, 41662214, 41662180, 41662230, 41662222, 41662263, 406546, 47489851, 47498290, 47498324, 47497912, 019968, 019976, 019984, 47433867, 47433859, 47477625, 47484969, 47484977, 41674078, 41672429, 41674086, 416,74144, 41674193, 416,74110, 41674052, 41674102, 41671454, 41675240, 41675257, 41666322, 41680653, 41683921, 41679895, 41679861, 41679911, 41679903, 41679887, 41679929 прийняло до перевезення на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг" збірний поїзд у складі власних порожніх вагонів у кількості 50 штук. Станція призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

17.02.2017р. о 18-05 год. поїзд № 3568 у складі 50 порожніх вагонів прибув на станцію Новоблочна Придніпровської залізниці.

Дані вагони були затримані на ст..Новоблочна 18.02.2017р. о 06-58 год. за наказом № 142 через неможливість приймання їх станцією призначення з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці та несвоєчасним вивільненням колій від вантажу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг"

На станції Новоблочна складені акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 59 від 18.02.2017р., акт загальної форми ГУ-23 від 18.02.2017р. та о 07- 23 год.. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.

Станція призначення Кривий ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 18.02.2017 р о 07 - 50 год. по телефону 93-418 зміст зазначеного повідомлення.

Вказане повідомлення по телефону прийняв грузовий диспетчер ПАТ "ОСОБА_1 Кривий Ріг" ОСОБА_2

18.02.2017р. о 16 год. 02 хв. було видано наказ № 404 про закінчення затримки потяга.

Таким чином, спірні вагони простоювали на підходах до станції призначення з вини відповідача протягом 09 год. 02 хв.

19.02.2017р. о 21:42 год. було видано наказ № 422 про затримку зазначених вагонів, яка тривала до 11:02 год 20.02.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 411 від 20.02.2017р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 12 год. 17 хв.

22.02.2017р. о 03:35 год. було видано наказ № 429 про затримку вагонів, яка тривала до 19:03 год. 22.02.2017р. і була припинена відповідно до наказу № 423 від 22.02.2017р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 15 год. 28 хв.

25.02.2017р. о 07:00 год. було видано наказ № 451 про затримку вагонів, яка тривала до 09:10 год. 25.02.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 435 від 25.02.2017р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 02 год 10 хв.

27 02.2017 р. о 02:05 год було видано наказ № 467 про затримку вагонів, яка тривала до 20:40 год 02.03.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 464 від 02.03.2017р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 90 год. 35 хв.

03.03.2017р. о 02:31 год було видано наказ № 487 про затримку вагонів, яка тривала до 22:32 год. 03.03.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 478 від 03.03.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 20 год 01 хв.

04.03.2017р. о 13:15 год було видано наказ № 502 про затримку вагонів, яка тривала до 3:17 год 09.03.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 514 від 09.03.2017р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 110 год 02 хв.

09.03.2017р. о 07:35 год було видано наказ № 541 про затримку вагонів, яка тривала до 11:10 год. 10.03.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 529 від 10.03.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 27 год. 25 хв.

10.03.2017 р. о 13:45 год. було видано наказ № 563 про затримку вагонів, яка тривала до 09:32 год. 11.03.2017р. і була припинена відповідно до наказу № 548 від 11.03.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 19 год. 47 хв.

По кожному факту затримки вагонів складались акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 59 від 18.02.2017р., № 63 від 19.02.2017р., № 66 від 22.02.2017р., № 68 від 25.02.2017р. № 69 від 27.02.2017 р., № 72 від 03.03.2017 р., № 77 від 04.03.2017р., № 82 від 09 03 2017 р № 85 від 10.03.2017 р. та акти загальної форми ГУ-23 № 59 від 18.02.2017р., № 63 від 19.02.2017р., № 66 від 22.02.2017р., № 68 від 25.02.2017р. № 69 від 27.02.2017 р., № 72 від 03.03.2017 р., № 77 від 04.03.2017р., № 82 від 09 03 2017 р № 85 від 10.03.2017 р.

Повідомлення про затримку передавалися на станцію призначення, яка у свою чергу передавала ці повідомлення відповідачу.

Загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача склав 306 год. 59 хв.

Весь час затримки вагонів спірні вагони перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею була нарахована плата за користування вагонами, яка включена до відомості плати за користування вагонами № 13039257 в сумі 253 115,00 грн.(без ПДВ).

В подальшому позивач здійснив перевірку та встановив загальний час затримки вагонів – 303 год. 26 хв. Плата за користування за цей час складає

249 435 грн. Відповідачем сплачено 560 грн. З урахуванням ПДВ залишок суми плати складає 298 650 грн.

Згідно накопичувальної картки № 14039029 від 13.03.2017р. відповідачу нараховано збір за зберігання вантажу за період затримки у сумі 8 149,10 грн.(без ПДВ).

Накопичувальна картка містить відмову від сплати суми 8149,10 грн., що складає збір за зберігання вантажу, а також зауваження про те, що під час простою спірних вагонів на станції Новоблочній, останні вагони, що простоювали на станції призначення з вини комбінату, були забрані ним 18.02.2017 р. о 16:00 год., тому затримка вагонів сталась не з його вини.

Збір за зберігання вантажу розраховано за 13 діб, перша з яких безоплатна, що складає суму 9778,92 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст..119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами,громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус „вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

Відповідно п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно п.3 розділу 2 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф. ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласником щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно п.9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

Отже Залізниця видає наказ про затримку вагонів і контейнерів на станції підходу у разі затримки з вини вантажовласника і плата вноситься вантажовласником за весь час затримки вагонів з його вини.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами з наказом № 412 від 18.02.2017р. про затримку вагонів відповідач погодився.

18.02.2017р. о 16 год. 02 хв. було видано наказ № 404 про закінчення затримки вагонів за наказом № 412.

Як вбачається з актів загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» складених на станції Кривий Ріг-Головний, в період з 16-00год 18.02.2017р. по 21 год. 10 хв. 19.02.2017р. тобто протягом 29 годин жодного вагону, які б належали відповідачу або прибули на його адресу не знаходились на коліях станції Кривий Ріг-Головний.

Відстань від станції затримки до станції призначення 4 км і за 29 годин позивач мав можливість доставити затримані вагони на станцію призначення.

Позивачем не надано доказів неможливості доставити вагони у вищезазначений період з вини саме відповідача.

Отже наступна затримка вагонів за наказом № 422 від 19.02.2017р. о 21:42 год. сталася саме через не доставку вагонів до станції призначення позивачем.

Також колегія суддів зазначає, що на ст..Кривий Ріг-Головний, згідно актів загальної форми ГУ-23, наявних в матеріалах справи, колії не були заняті відповідачем в період з 09-40 год. 20.02.2017р. по 02-20год. 22.02.2017р. тобто 40 годин, та з 19-00год. 22.02.2017р. по 01-25год. 27.02.2017р. – більше 4-х діб.

Таким чином колегія суддів вважає, що оскільки затримка вагонів за наказом № 422 від 19.02.2017р. виникла не з вини відповідача то відповідач не може нести відповідальність за затримку вагонів в подальшому у вигляд плати за користування вагонами та збору за зберігання.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню у зв?язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 року у справі №904/7848/17 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» 5 089, 07 грн. судового збору за апеляційною скаргою.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду України протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25.01.2018р..

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.О.Чимбар