Постанова № 71798406, 22.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2018 р. Справа№ 911/2012/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Корсакової Г.В.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників учасників апеляційного провадження згідно протоколу судового засідання від 22.01.2018;

розглянувши апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області

на ухвалу господарського суду Київської області від 25.10.2017

у справі № 911/2012/17 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Росава"

до Білоцерківської міської ради Київської області

третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство "Росава"

за участю - Прокуратури Київської області

про визнання протиправним та скасування окремих положень рішення

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Відкритого акціонерного товариства "Росава"

до Білоцерківської міської ради Київської області

за участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства "Росава"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ВАТ "Росава") - Фонд державного майна України

за участю - Прокуратури Київської області

про визнання протиправним та скасування окремих положень рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Росава" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Білоцерківської міської ради № 236-15-VII від 08 вересня 2016 року «Про затвердження переліку комунальної інфраструктури м. Біла Церква» в частині включення в перелік майна об'єктів комунальної інфраструктури м. Біла Церква наступного майна, що належить ВАТ «Росава»: 1. Палац культури «Росава», м. Біла Церква, вул. Леваневського, 53 (нежитлова будівля літ. «А-3», площею 9 194,5 кв.м.; нежитлова будівля літ. «Б», площею 1 126,7 кв.м.), 2. Полікліника, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 140 (площею 5 917,8 кв.м.).

25 жовтня 2017 року представником ВАТ «Росава» до суду першої інстанції було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 911/2012/17 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 357/11454/16-а, яка розглядається Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2017 у справі № 911/2012/17 зупинено провадження у справі № 911/2012/17 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 357/11454/16-а, яка розглядається Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Білоцерківська міська рада Київської області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувану ухвалу скасувати, а справу № 911/2012/17 передати до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не врахував ту обставину, що предмет позову у даній справі та у справі № 357/11454/16-а є ідентичними (ті ж самі підстави та предмет позову та ті ж самі сторони), а тому вказані справи не можуть бути пов'язаними в розумінні ст. 79 ГПК України. Так, на думку апелянта, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі. Окрім цього апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції черговості розгляду клопотань, оскільки клопотання прокуратури Київської області про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України не було розглянуто судом першої інстанції. Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції було поставлено під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили, зокрема, ухвала Білоцерківського суду Київського області від 10.10.2017 № 357/11454/16-а.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Чорна Л.В., Разіна Т.І.

В подальшому, під час апеляційного провадження у даній справі суддями Київського апеляційного господарського суду неодноразово були заявлені та задовольнялися самовідводи та відводи від розгляду апеляційної скарги у даній справі, зокрема, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 було задоволено заяву судді Разіної Т.І. про самовідвід у справі № 911/2012/17; матеріали справи № 911/2012/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2017 справу № 911/2012/17 за апеляційною скаргою Білоцерківської міської ради Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 25.10.2017 було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Корсакова Г.В., Михальська Ю.Б., вказана судова колегія ухвалою від 26.12.2017 прийняла апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.10.2017 у справі № 911/2012/17 до провадження та призначила її до розгляду на 22.01.2018.

В судовому засіданні 22.01.2018 представники відповідача та прокуратури апеляційну скаргу у даній справі підтримали, просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - скасувати, відмовивши в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Представники позивача та третьої особи з самостійними вимогами в судовому засіданні 22.01.2018 проти задоволення апеляційної скарги у даній справі заперечили, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник Фонду державного майна України в судовому засіданні 22.01.2018 зазначив, що, оскільки фактично ухвала про зупинення провадження у даній справі не впливає на права та обов'язки Фонду, третя особа без заявлення самостійних вимог не має визначеної правової позиції щодо підтримання або заперечення проти задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2017 у справі № 911/2012/17 зупинено провадження у справі № 911/2012/17 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 357/11454/16-а, яка розглядається Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.

Так, переглядаючи оскаржувану ухвалу, судом апеляційної інстанції було встановлено, що в провадженні Білоцерківського районного суду Київської області перебуває адміністративна справа № 357/11454/16-а за позовом ВАТ "Росава" до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення № 236-15-VII від 08.09.2016 року «Про затвердження переліку комунальної інфраструктури м. Біла Церква» в частині включення в перелік майна об'єктів комунальної інфраструктури м. Біла Церква майна, що належить ВАТ «Росава».

З ЄДРСР вбачається, що ухвалою Білоцерківського районного суду Київської області від 20.10.2016 було порушено провадження у справі № 357/11454/16-а за позовом Відкритого акціонерного товариства «Росава» до Білоцерківської міської ради про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення №236-15-УІІ від 08.09.2016 «Про затвердження переліку комунальної інфраструктури м. Біла Церква» та призначено до судового розгляду.

В подальшому, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.11.2016 провадження у справі було закрите з посиланням на те, що справа має бути розглянута у порядку господарського судочинства, оскільки спір виник у зв'язку з проведенням ліквідаційної процедури банкрута.

Ухвалою від 10.01.2017 Київський апеляційний адміністративний суд скасував зазначену ухвалу суду першої інстанції з посиланням на те, що правовідносини між сторонами виникли внаслідок публічно-правового спору, та направив справу для продовження розгляду.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нову ухвалу про закриття провадження у наведеній адміністративній справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 357/11454/16-а було відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 05.12.2017. Разом з цим, ухвалою від 05.12.2017 апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Росава» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Росава» до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення було закрито як помилково відкрите.

Справа була повернута до суду першої інстанції та відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.01.2018 справу за адміністартивним позовом Відкритого акціонерного товариства «РОСАВА» до Білоцерківської міської ради, про визнання протиправним та скасування окремих положень рішення було прийнято до провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з викликом учасників справи в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на 15 лютого 2018 року.

Таким чином, станом на момент перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 25.10.2017 у справі № 911/2012/17, в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області розглядається справа з аналогічними предметом та підставами позову (вказана обставина не заперечувалась учасниками апеляційного провадження в судовому засіданні 22.01.2018).

Розглядаючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, суд першої інстанції зазначив, що оскільки розгляд вищезазначеного ВАТ «Росава» клопотання має безпосередній вплив на розгляд у межах провадження у справі № 911/2012/17 позовної заяви ПАТ "Росава" до Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи ВАТ "Росава", Фонд державного майна України, про визнання протиправним та скасування окремих положень рішення, то відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 911/2012/17 підлягає зупиненню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 79 ГПК України (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали від 25.10.2017) господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у Законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Вказана стаття ГПК України встановлює вичерпний перелік підстав обов'язкового зупинення провадження у справі, при цьому інші підстави є неправомірними.

Зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом є способом добування доказів у справі, що розглядається. Однак, наслідком такого зупинення є порушення принципів рівності перед законом і судом; змагальності, обов'язку доказування і подання доказів. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 22 вересня 2016 року у справі № 911/1105/16).

Відповідно до п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами перших інстанцій" статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено (в даному випадку навіть не взаємопов'язаність, в співпадіння предметів спорів).

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку за правилами господарського та адміністративного судочинства розглядаються дві справи, що мають аналогічні предмети та підстави позову.

При цьому, як вбачається з рішень (ухвал) в адміністративній справі № 357/11454/16-а, як у вказаній справі, так і при розгляді даної господарської справи учасниками апеляційного провадження подавались клопотання про припинення провадження у справі та про закриття провадження у справі через різні позиції учасників про підсудність даного спору або господарській або адміністративній юрисдикції. Натомість, фактично, ані при розгляді даної справи, ані при розгляді адміністративної справи спір не було розглянуто по суті, а розглядаються (з 2016 року в адміністративній справі) лише процесуальні питання щодо визначення підсудності даного спору. Таким чином, з застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

При цьому, як вище зазначалось, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Навіть сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, тоді як розгляд справ з аналогічними предметами в різних судочинствах не є взаємопов'язаністю.

В цій частині суд апеляційної інстанції частково погоджується з доводами прокуратури, що оскаржувала ухвала не містить жодних обґрунтувань неможливості вирішення справи № 911/2012/17 по суті до вирішення іншої справи № 357/11454/16-а, так і розгляду її клопотання про припинення провадження у справі. Окрім цього, як вірно вказує апелянт, предмети спорів у вказаних справах є тотожними, а тому висновок суду першої інстанції про неможливість розгляду даної справи до вирішення зазначеної адміністративної - не ґрунтується на нормах чинного процесуального законодавства, так і в розумінні ч. 1 ст. 79 ГПК України (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваної ухвали).

А тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість місцевим господарським судом самостійно встановити як при розгляді справи № 911/2012/17 по суті всі обставини, надати правову оцінку доказам, якими позивач обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги, так і розглянути процесуальні клопотання, у зв'язку з чим вирішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області справи № 357/11454/16-а, жодним чином не перешкоджає розгляду даної господарської справи та не є підставою для зупинення провадження у даній справі в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що обставини, на які посилається суд першої інстанції при зупиненні провадження, як на такі, що унеможливлюють розгляд справи № 911/2012/17, такими по своїй суті не є.

У разі зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених ч. 1 ст. 79 ГПК України (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали), будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Білоцерківської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.10.2017 у справі № 911/2012/17 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 25.10.2017 у справі № 911/2012/17 в частині зупинення провадження у справі № 911/3296/16 підлягає скасуванню (у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі слід відмовити), з направленням справи до місцевого господарського суду для подальшого розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції роз'яснює, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. У вказаному пункті не зазначено про можливість оскарження ухали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку. Однак, положеннями п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачені випадки, відповідно до яких касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції можливе.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 129, 227, 255, 269, 270, ч. 3 ст. 271, ст. 275, 280, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.10.2017 у справі № 911/2012/17 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.10.2017 у справі № 911/2012/17 про зупинення провадження у справі - скасувати. В задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі - відмовити.

3. Матеріали справи № 911/2012/17 передати на розгляд суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.01.2018.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Г.В. Корсакова

Ю.Б. Михальська