Постанова № 71798379, 23.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Справа№ 910/15892/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Зеленіна В.О.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: Повалій О.В. - дов. № ордер серія ДП № 17361

від 01.11.2017р.

від відповідача: Гронь М.А.- дов. № 357 від 17.01.2018р.

від третьої особи:не з»явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Адор Лтд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2017р.

у справі № 910/15892/17 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адор Лтд"

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія

"Біола"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адор Лтд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про зобов»язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в забезпечення виконання ТОВ "Компанія "Біола" своїх зобов'язань за кредитним договором №4К13664И від 23.10.2013, укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Компанія "Біола", між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки №4К13664И/П від 22.11.2016 шляхом використання електронного цифрового підпису згідно п. 17 договору поруки. 23.11.2016 позивач як поручитель виконав обов'язок боржника ТОВ "Компанія "Біола" перед кредитором (відповідачем) за кредитним договором №4К13664И від 23.10.2013, а саме сплатив заборгованість в розмірі 27966184,10 грн., у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач повинен передати позивачу документи, які підтверджують обов'язок боржника. З огляду на наведене, позивач просить суд зобов'язати відповідача передати позивачеві оригінали документів, якими засвідчується обов'язок ТОВ "Компанія "Біола" за кредитним договором №4К13664И від 23.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15892/17 та справу призначено до розгляду. До участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біола".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2017р. у позові відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в дохід Державного бюджету України штраф за ухилення від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, у розмірі 1000 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Адор Лтд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 17.11.2017 р. у справі № 910/15892/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи. Крім того, суд не правильно застосував норму матеріального права, а саме ст. 556 ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.12.2017 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Адор Лтд" було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 910/15892/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О. апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 23.01.2018 р.

З 15.12.2017р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розпорядженням № 09.1-08/186/1 від 23.01.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.01.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017р. прийнято справу № 910/15892/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Адор Лтд" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2017р. до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді:Зубець Л.П., Зеленін В.О. Розгляд справи № 910/15892/17 призначено на 23.01.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

22.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адор Лтд" (далі - позивач, поручитель) та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач, кредитор) укладено договір поруки № 4К13664И/П.

Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біола" (далі - боржник) своїх зобов'язань за кредитним договором від 23.10.2013 № 4К13664И, а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Відповідно до п. 2 та п. 3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за Кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Згідно з пунктами 4, 5 та 6 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору; у випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

У випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого п. 6 цього Договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за Кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього Договору (п. 7 договору поруки).

За умовами пункту 8 договору поруки, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за Кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

У відповідності до п. 9 договору поруки, у випадку невиконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього Договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмові вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим Договором.

Згідно з п. 10 договору поруки, кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим Договором (п. 11 договору поруки).

Цей Договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 07.02.2013, укладеної сторонами (п. 17 договору поруки).

Відповідач зазначає, що роздруківка договору поруки, що долучена до позову, не є належним доказом підписання договору поруки та не містить жодної ідентифікуючої ознаки правочину, який було посвідчено електронними ключами.

Як зазначає позивач, у забезпечення виконання ТОВ "Компанія "Біола" своїх зобов'язань за кредитним договором №4К13664И від 23.10.2013, укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Компанія "Біола", між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки №4К13664И/П від 22.11.2016 шляхом використання електронного цифрового підпису згідно п. 17 договору поруки. 23.11.2016 позивач як поручитель виконав обов'язок боржника ТОВ "Компанія "Біола" перед кредитором (відповідачем) за кредитним договором №4К13664И від 23.10.2013, а саме сплатив заборгованість в розмірі 27966184,10 грн., у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач повинен передати позивачу документи, які підтверджують обов'язок боржника. З огляду на наведене, позивач просить суд зобов'язати відповідача передати позивачеві оригінали документів, якими засвідчується обов'язок ТОВ "Компанія "Біола" за кредитним договором №4К13664И від 23.10.2013.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 8 договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за Кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Як встановлено судом, 23.11.2016 позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 27966184,10 грн. з призначенням платежу: виконання зобов'язання за кредитним договором №4К13664И від 23.10.2013 згідно з договором поруки №4К13664И/П від 22.11.2016, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 23.11.2016.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт отримання коштів від позивача в сумі 27966184,10 грн., сплачених за платіжним дорученням №3 від 23.11.2016, та не подано доказів повернення цих коштів, як помилково перерахованих.

Такі дії відповідача свідчать про прийняття ним виконання за договором поруки №4К13664И/П від 22.11.2016 від позивача, а тому відсутні підстави для розгляду питання щодо неукладення такого договору.

Ухвалами суду від 21.09.2017, 10.10.2017 та 31.10.2017 зобов'язано позивача, відповідача та третю особу надати суду письмові пояснення щодо порядку та дати укладення договору поруки № 4К13664И/П від 22.11.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю " Адор Лтд" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк"; копію Кредитного договору № 4К13664И від 23.10.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біола" та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", з усіма додатками та додатковими угодами до нього; копії договорів, якими було забезпечено виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біола" за Кредитним договором № 4К13664И від 23.10.2013; докази надання Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" кредиту за Кредитним договором № 4К13664И від 23.10.2013 (копії банківських виписок, платіжних доручень, меморіальних ордерів, тощо); докази повернення кредиту за Кредитним договором № 4К13664И від 23.10.2013 та сплати процентів за користування кредитом (копії платіжних доручень, банківських виписок, тощо); розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 4К13664И від 23.10.2013 станом на 23.11.2016.

17.11.2017 позивачем було подано копію кредитного договору №4А16126Г від 22.11.2016, у якому зазначено, що він укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адор Лтд" та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "Приватбанк".

Разом з тим, як встановлено судом, предметом зобов'язання, яке, відповідно до умов договору поруки №4К13664И/П від 22.11.2016, забезпечено порукою за цим договором, є зобов'язання третьої особи за кредитним договором №4К13664И від 23.10.2013 перед відповідачем.

При цьому, копії кредитного договору №4К13664И від 23.10.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біола" та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", з усіма додатками та додатковими угодами до нього не були надані ні відповідачем, ні третьою особою. Не додано зазначених документів і до апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Правовий аналіз норм частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

За відсутності у матеріалах справи копій кредитного договору №4К13664И від 23.10.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біола" та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", доказів щодо наявності заборгованості боржника за кредитним договором та відповідного розрахунку заборгованості, суд позбавлений можливості встановити обставини стосовно наявності такої заборгованості та тверджень позивача про повне виконання ним зобов'язання за таким кредитним договором, та, відповідно, наявності підстав для переходу прав кредитора до позивача, а отже і підстав для передачі документів, що підтверджують обов'язок боржника.

Законом не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч. 3 ст. 553 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 556 Цивільного кодексу України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Умовами договору поруки, ані чинним законодавством України, не передбачено обов'язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника.

Відповідно до п. 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.

Позивачем не доведено суду наявності у нього порушеного права чи охоронюваного законом інтересу щодо предмету спору у даній справі.

Доводи відповідача щодо відсутності порушеного права позивача у зв'язку з відсутністю досудового звернення позивача з вимогою до відповідача про передачу документів є необґрунтованими, так як закон та умови договору поруки не передбачають обов'язку такого звернення. При цьому, норми ЦК України та умови договору поруки визначають єдину підставу виникнення обов'язку у відповідача щодо передачі документів поручителю - а саме, виконання кредитного зобов'язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Адор Лтд».

Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвалами суду від 21.09.2017, 10.10.2017 та 31.10.2017 зобов'язано позивача, відповідача та третю особу надати суду письмові пояснення щодо порядку та дати укладення договору поруки № 4К13664И/П від 22.11.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адор Лтд" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк"; копію Кредитного договору № 4К13664И від 23.10.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біола" та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", з усіма додатками та додатковими угодами до нього; копії договорів, якими було забезпечено виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біола" за Кредитним договором № 4К13664И від 23.10.2013; докази надання Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" кредиту за Кредитним договором № 4К13664И від 23.10.2013 (копії банківських виписок, платіжних доручень, меморіальних ордерів, тощо); докази повернення кредиту за Кредитним договором № 4К13664И від 23.10.2013 та сплати процентів за користування кредитом (копії платіжних доручень, банківських виписок, тощо); розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 4К13664И від 23.10.2013 станом на 23.11.2016.

Відповідно до п. 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки: стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК); винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК). При цьому слід мати на увазі, що передбачене пунктом 5 статті 83 ГПК право господарського суду у прийнятті рішення стягнути з винної сторони штраф у доход державного бюджету України стосується не лише рішень, прийнятих по суті справи, а й ухвал, у тому числі тих, якими розгляд справи не закінчується (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника учасника судового процесу та/або неподанням ним витребуваних судом матеріалів тощо).

Однак, вказані вимоги ухвал Господарського суду міста Києва відповідачем виконано не було, будь-яких пояснень щодо неможливості подання (наявності поважних причин неподання) доказів на виконання вимог ухвал суду відповідачем подано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про застосування до відповідача штрафу у розмірі 1000 грн. 00 коп., передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2017р. у справі № 910/15892/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Адор Лтд» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2017р. у справі № 910/15892/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/15892/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

В.О. Зеленін