Ухвала суду № 71797407, 24.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про часткове задоволення скарги

24.01.2018м. ДніпроСправа № 904/4450/13

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1

у справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпро

про стягнення 239 298 373,44 грн. за договором купівлі-продажу природного газу

Головуючий суддя Назаренко Н.Г.

Суддя Бєлік В.Г.

Суддя Загинайко Т.В.

За участю секретаря судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача (стягувача): не з'явився

Від відповідача (скаржника - боржника): не з'явився

Від ВДВС: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2014 у справі № 904/4450/13 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення 239 298 373,44 грн. за договором купівлі-продажу природного газу відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" по справі № 904/4450/13 задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2014 скасовано.

25.04.2014 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2014 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" по справі №904/4450/13 задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 скасовано та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2014 залишено без змін.

05.08.2014 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 16.07.2014 видано наказ.

12.01.2018 від Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" надійшла скарга, в якій скаржник просить:

- визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 щодо не зняття арешту з усього нерухомого майна ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", вчиненого на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП № 43628093 від 13.06.2014 та невнесення інформації про зняття арешту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - неправомірними;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення, зняти арешт з усього нерухомого майна Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", вчинений на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП № 43628093 від 13.06.2014 та внести відомості про зняття арешту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

В обґрунтування скарги, скаржник посилається на те, що 03 січня 2018 року ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ»), отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дізналося, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в реєстрі в розділі - «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» не знято арешт з усього нерухомого майна ПАТ «ІНТЕРПАИП НТЗ» на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП №43628093 від 13.06.2014 року.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №43628093 відносно примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4450/13 від 25.04.2014 року та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження були винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 13.06.2014 року.

Але, 16.07.2014 року Вищим господарським судом України в справі № 904/4450/13 винесено постанову, згідно з якою постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року, на підставі якої Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ № 904/4450/13 від 25.04.2014 року відносно примусового виконання рішення суду, було скасовано, в зв'язку з цим, зазначений наказ втратив чинність та не підлягав виконанню.

25.07.2014 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 на підставі постанови Вищого господарського суду України від 16.07.2014 року по справі № 904/4450/13 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №43628093 в котрій в.п.2. та п.3. скасував постанову про арешт майна ПАТ «ІНТЕРПАИП НТЗ» та оголошення заборони на його відчуження від 13.06.2014 року та постанову про арешт коштів ПАТ «ІНТЕРПАИП НТЗ» від 09.07.2014 року.

Однак, станом на 03.01.2018 року арешт не знято.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення скаржника до суду зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату від 15.01.2018 № 60 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу", відповідно до пункту 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 904/4450/13. Обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу: у члена колегії - судді Мартинюка С.В. закінчився термін повноважень.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 15.01.2018 визначено наступний склад колегії: головуючий колегії ОСОБА_3, судді - Бєлік В.Г., Загинайко Т.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018, розгляд скарги призначено на 24.01.2018.

23.01.2018 стягувач подав до канцелярії суду письмові пояснення в порядку ст. 42 ГПК України, в яких зазначив, що не направлення ВДВС копії постанови якою скасовано арешт коштів боржника для належного виконання та до відома банківських установ і органів, які здійснюють посвідчення договорів відчуження майна порушує порядок зняття арешту з коштів та майна боржника. Просив суд розгляд скарги здійснювати без присутності представника стягувача.

24.01.2018 представники скаржника (боржника), стягувача та державного виконавця в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Частиною 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги на підставі наступного:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2014 у справі № 904/4450/13 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення 239 298 373,44 грн. за договором купівлі-продажу природного газу відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" по справі № 904/4450/13 задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2014 скасовано.

25.04.2014 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 видано наказ.

13.06.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43628093 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2014 у справі №904/4450/13 (а.с.134-135 т.2).

Того ж дня, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою держаним виконавцем було накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" у межах суми стягнення 35 254 353,49 грн. (а.с.136-137 т.2).

Супровідним листом №14-0-43628093/5.-506/2 від 13.06.2014 головний виконавець відділу ДВС направив копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2014 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.06.2014 на адреси органів та установ, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, органу або посадовій особі, яка видала документ та сторонам виконавчого провадження (а.с.132-133 т.2).

Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2014 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" по справі № 904/4450/13 задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 скасовано та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2014 залишено без змін.

25.07.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №43628093 на підставі п. 4 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в зв’язку зі скасуванням постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 на підставі якої було видано наказ, який перебував на виконанні у виконавчому провадженні №43628093 (а.с.138-139 т.2). Згідно з п. 2 постанови державним виконавцем постановлено скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43628093 від 13.06.2014.

Відповідно до п. 4 постанови про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець відділу ДВС постановив направити копії постанов для належного виконання та до відома в органи та установи, які посвідчують договори відчуження чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, до банківських установ, сторонам виконавчого провадження та до суду, який видав виконавчий документ.

Супровідним листом №14-0-43628093/5.-506/2 від 25.07.2014 головний виконавець відділу ДВС направив копії постанови про закінчення виконавчого провадження №43628093 на адреси ПАТ«СІТБАНК»; ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО»; АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»; ПАТ «ПУМБ»; ПАТ «АЛЬФА-БАНК»; Філії «КІБ» ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_5»;АТ «ОТП ОСОБА_5»; ПАТ «ІНГ ОСОБА_5 Україна»; Філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк»; АТ «Ощадбанк»; ПАТ«УКРСОЦБАНК»; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті; Обласної ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області; Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області; Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області; УДАІ ГУ МВС в м.Києві; Департаменту ДАІ МВС України; Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві; ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"; ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафгогаз України" та до Господарського суду Дніпропетровської області (46-47 т. 2).

02.09.2014 ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (боржник) звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України зі скаргою якою просив зобов’язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 терміново направити повідомлення Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції стосовно зняття арешту з рухомого майна ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в рамках виконавчого провадження №43628093 та проконтролювати його виконання (а.с.140-141 т. 2).

29.09.2014 в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у відповідь на скаргу від 02.09.2014 повідомив, що в силу припису п.4 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», 25.07.2014 державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження р.н. № 43628093, з виконанням вимог наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4450/13 від 25.04.2014р., копії якої направлені для відома та належного виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, до банківських установ: ПАТ «СІТІБАНК», ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО», АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «АЛЬФА-БАНК», Філії «КІБ» ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_5», АТ «ОТП ОСОБА_5», ПАТ «ІНГ ОСОБА_5 Україна», Філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», АТ «Ощадбанк», ПАТ «УКРСОЦБАНК», сторонам виконавчого провадження та до суду, що видав виконавчий документ. Належним чином реагуючи на заяву сторони виконавчого провадження, 11.09.2014р. відповідні дані додатково внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.142-143 т. 2).

16.12.2014 ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (боржник) звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України зі скаргою якою повідомив, що на початку грудня 2014 року звернувшись в РЄВ -2 у Дніпропетровській області для зняття з реєстрації автомобіля який належить ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ» з ціллю його продажу скаржнику стало відомо, що на рухоме майно ПАТ «ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ» накладено арешт згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП №43628093 від 13.06.2014 року, тобто, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 не направив постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №43628093 від 25.07.2014 року на адресу РЄВ -2 у Дніпропетровській області. Просив зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 терміново направити постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №43628093 від 25.07.2014 року на адресу РЄВ-2 у Дніпропетровській області; Обласної державної автомобільної інспекції УМВС України в Дніпропетровській області; УДАЇ ГУ МВС в м. Києві; Департаменту ДАІ МВС України в рамках виконавчого провадження №43628093 та проконтролювати його виконання (а.с.143 т.2).

26.12.2014 у відповідь на скаргу від 16.12.2014 в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повідомив, що 25.07.2014р. державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлені до відома та належного виконання в органи та установи (у тому числі до органів Державтоінспекції), які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, до відповідних банківських установ, сторонам виконавчого провадження та до суду, що видав виконавчий документ. З метою недопущення порушення законних прав та інтересів сторони виконавчого провадження, 26.12.2014р. постанова про закінчення виконавчого провадження № 43628093 повторно направлена для належного виконання до РЄВ-2 у Дніпропетровській області, Обласної ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, УДАІ ГУ МВС в м.Києві, Департаменту ДАІ МВС України (а.с.144 т. 2).

Звертаючись до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 скаржник зазначає, що 03 січня 2018 року ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ»), отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.67 – 131 т. 2) скаржник дізнався, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в реєстрі в розділі - «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» не знято арешт з усього нерухомого майна ПАТ «ІНТЕРПАИП НТЗ» накладений на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП №43628093 від 13.06.2014 року.

Вказані вище обставини порушують права скаржника.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1. ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно п. 7 Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, що набрав чинності з 05.10.2016р. встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, яка діяла на час закінчення виконавчого провадження – 25.07.2017), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №43628093 на підставі п. 4 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в зв’язку зі скасуванням постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 на підставі якої було видано наказ, який перебував на виконанні у виконавчому провадженні №43628093 (а.с.138-139 т.2).

Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно (ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з п. 3 постанови про закінчення виконавчого провадження №43628093 державним виконавцем постановлено скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43628093 від 13.06.2014.

Як вже вказувалось вище, вказана постанова про закінчення виконавчого провадження була направлена супровідним листом №14-0-43628093/5.-506/2 від 25.07.2014 на адреси ПАТ«СІТІБАНК»; ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО»; АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»; ПАТ «ПУМБ»; ПАТ «АЛЬФА-БАНК»; Філії «КІБ» ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_5»;АТ «ОТП ОСОБА_5»; ПАТ «ІНГ ОСОБА_5 Україна»; Філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк»; АТ «Ощадбанк»; ПАТ «УКРСОЦБАНК»; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті; Обласної ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області; Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області; Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області; УДАІ ГУ МВС в м.Києві; Департаменту ДАІ МВС України; Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві; ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"; ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафгогаз України" та до Господарського суду Дніпропетровської області (46-47 т. 2).

Проте, відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.67 – 131 т. 2) станом на 03.01.2018 арешт накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43628093 від 13.06.2014 не скасовано.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла станом на час закінчення виконавчого провадження - 25.07.2014), державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Відповідно до п. 4.1.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла станом на час закінчення виконавчого провадження - 25.07.2014), Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, станом на час закінчення виконавчого провадження (25.07.2014)на державного виконавця не було покладено функцій державного реєстратора.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла станом на час закінчення виконавчого провадження - 25.07.2014) визначено, що державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 28-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла станом на час закінчення виконавчого провадження - 25.07.2014), державний виконавець під час примусового виконання рішень відповідно до закону користується інформацією з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва та обтяження таких прав.

Державний виконавець під час примусового виконання рішень відповідно до закону подає до органу державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій або електронній формі.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла станом на час закінчення виконавчого провадження - 25.07.2014), Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи. Державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

За викладених обставин, суд вважає що державний виконавець діяв у межах повноважень встановлених чинним законодавством станом на 25.07.2014, у зв’язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині визнання бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 щодо не зняття арешту з усього нерухомого майна ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", вчиненого на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП № 43628093 від 13.06.2014 та невнесення інформації про зняття арешту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна – неправомірними.

Одночасно з цим, суд вважає за можливе задовольнити скаргу в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення, зняти арешт з усього нерухомого майна Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", вчинений на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП № 43628093 від 13.06.2014 та внести відомості про зняття арешту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з наступних підстав:

Згідно зі ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції яка є чинною станом на час розгляду скарги, державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції яка є чинною станом на час розгляду скарги, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів визначено поняття обовязковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Крім того, у Рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

З метою відновлення порушеного права боржника вільно розпоряджатись своїм нерухомим майном та враховуючи, що станом на час розгляду скарги на державну виконавчу службу розповсюджуються повноваження державного реєстратора, суд вважає за можливе задовольнити скаргу в частині вимог про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення, зняти арешт з усього нерухомого майна Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", вчинений на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП № 43628093 від 13.06.2014 та внести відомості про зняття арешту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 232 - 236, 342 - 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 – задовольнити частково.

2. Відмовити у задоволенні скарги в частині визнання бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 щодо не зняття арешту з усього нерухомого майна ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", вчиненого на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП № 43628093 від 13.06.2014 та невнесення інформації про зняття арешту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна – неправомірними.

3. Задовольнити скаргу в частині вимог про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення, зняти арешт з усього нерухомого майна Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", вчинений на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження ВП № 43628093 від 13.06.2014 та внести відомості про зняття арешту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили 24.01.2018 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Суддя В.Г. Бєлік

Суддя Т.В. Загинайко