Ухвала суду № 71797023, 25.01.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

місто Луцьк

УХВАЛА

"25" січня 2018 р. Справа № 903/44/18 Суддя господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Гувер"

про забезпечення позову

у справі №903/44/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гувер"

до відповідача фізичної особи-підприємця Панечко Сергія Петровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

приватне акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2

про стягнення 180743грн. 57коп.

встановив: 23.01.2018р. на адресу господарського суду разом із позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх..01-68/2/18 від 23.01.2018р.), в якій останній просить накласти арешт на вантажний сідловий тягач Renault Magnum DXI 460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, власником якого є Панечко Сергій Петрович.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що з вини водія ОСОБА_2, який працює у ФОП Панечко С.П., 26 липня 2017 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений транспортний засіб, який належить ТОВ «Гувер» та втрачено вантаж, а саме молоко на загальну суму 180743,57 грн, яке належало ПрАТ «Кременчуцький міськмолокозавод». Відповідач самостійно не відшкодував збитки спричинені його працівником, внаслідок чого ПрАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» пред'явило до ТОВ «Гувер», як до перевізника відповідального за збереження вантажу, претензію про відшкодування шкоди спричиненої втратою товару.

Позивач в повному обсязі відшкодував збитки ПрАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» у розмірі вартості втраченого вантажу.

23 листопада 2017 року на адресу ФОП Панечко С.П. була направлена претензія про відшкодування шкоди на суму 180 743, 57 грн. Вказана претензія була залишена боржником без відповіді та без задоволення, Відповідач жодних дій щодо відшкодування збитків не вчинив.

Заявник зазначає, що вказана обставина в сукупності з іншими, свідчить про ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань з відшкодування завданих збитків. Такі дії боржника свідчать про умисне нехтування вимогами законодавства та своїми зобов'язаннями. Не надання боржником відповіді на претензію свідчить про відсутність у боржника намірів будь-яким чином урегулювати конфлікт у позасудовому порядку та наявність намірів на ухилення від виконання своїх зобов'язань.

До заяви про забезпечення позову позивач долучив докази сплати судового збору на суму 881грн.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими, пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійсненні розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заявником не подано жодних належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Відсутність відповіді на надіслану претензію не свідчить про ухилення ФОП Панечко С.П. відшкодувати збитки.

Слід також зазначити, що вжиття заходів до забезпечення позову не повинно перешкоджати господарській діяльності особи, яка здійснює таку діяльність. При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В заяві про забезпечення позову не наведено та заявником не подано жодного доказу наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову та доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 140 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів відповідно до ст.ст. 255, 256, 257 ГПК України.

Суддя О. Г. Слободян