Ухвала суду № 71796797, 23.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/12785/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23.01.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого – судді Стана І.В.,

суддів – Гошовського Г.М., Феєра І.С.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду: прокурора Попович І.І.,

власника майна ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/777/713/17, за апеляційною скаргою, яку подала заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2017 року задоволено погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 (далі – прокурор) клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 (далі – слідчий) і накладено арешт на транспортний засіб – сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом заборони його відчуження, повернувши його разом із вантажем вагою приблизно 21950 кілограм гр. ОСОБА_2.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 14 грудня 2017 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий із погодженим прокурором клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб – сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, разом із вантажем вагою приблизно 21950 кілограм. У клопотанні слідчий вказує на те, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12017070000000247, відомості про кримінальне правопорушення в якому 12.12.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за ч. 2 ст. 286 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що 12 грудня 2017 року приблизно о 06-й годині 30 хвилин, на території стоянки «Укрінтеравтосервіс», перед в’їздом на Українсько - Угорський міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Тиса», що знаходиться по вул. Головній у с. Соломоново Ужгородського району, відбулася дорожньо-транспортна пригода, а саме, наїзд сідлового тягача марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_3, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_4, завантажений вантажем вагою близько 21950 кілограм, під керуванням водія ОСОБА_7 на пішохода ОСОБА_8, який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер у реанімаційному відділенні Ужгородської центральної міської клінічної лікарні. Крім того, вказує на те, що 12 грудня 2017 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було виявлено та вилучено: сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, завантажений вантажем вагою приблизно 21950 кілограм, власником якого є ОСОБА_2, у зв’язку з чим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України транспортний засіб є предметом кримінального правопорушення та має значення речового доказу. Враховуючи вищенаведене, а також те, що сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, завантажений вантажем вагою близько 21950 кілограм, власником якого є ОСОБА_2, та речі, які вилучені в ході огляду місця ДТП, є предметом кримінального правопорушення, на якому збереглися сліди злочину, для його подальшого детального огляду та фіксації на ньому слідової інформації (деформацій) внаслідок наїзду, характеру їх утворення, проведення експертних досліджень та судових експертиз, що неможливо без вказаного транспортного засобу, з метою унеможливити розпоряджатися власникові вказаним автомобілем, його ремонту до проведення необхідних експертиз, і враховуючи те, що потерпілою стороною може бути заявлений цивільний позов про відшкодування витрат, а також з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий просить клопотання задовольнити.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що, враховуючи доводи клопотання, вимоги щодо розумності та спів розмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на транспортний засіб - сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом заборони його відчуження. В ухвалі також вказується на те, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження належним чином забезпечить мету застосування заходу забезпечення в кримінальному провадженні, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

В апеляційній скарзі заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, і такою, що постановлена з порушенням вимог ст. 370 КПК України. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, яку клопотання слідчого задовольнити в повному обсязі.

У доповненні до апеляційної скарги вказується на те, що ухвала слідчого судді про часткове задоволення клопотання є не вмотивована, оскільки в ній міститься лише посилання зміст статей КПК України, якими визначено підстави та порядок накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження, обов’язок слідчого та прокурора довести необхідність накладення арешту, беззаперечність права власності на майно. Крім того, вказується на те, що слідчим суддею залишено поза увагою те, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди загинула людина, а також аргументи слідчого про те, що досудове розслідування за даним фактом лише розпочато, висновки всіх необхідних експертиз відсутні, слідчий експеримент не проведено. На підставі наведеного, апелянт вважає, що, з метою швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та прийняття у найкоротші терміни обґрунтованого процесуального рішення у кримінальному провадженні, вищевказаний автомобіль як фігурант дорожньо-транспортної пригоди необхідно зберігати без можливості доступу до нього будь-яких осіб, окрім слідчих органів, та його використання, у тому числі й з метою збереження всієї можливої слідової та технічної інформації, яка може у подальшому знадобитися у процесі досудового розслідування. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на транспортний засіб - сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора Попович І.І., яка підтримала апеляційну скаргу й просили її задовольнити, власника майна ОСОБА_2 та його представника – адвоката ОСОБА_3, які судове рішення вважають законним та обґрунтованим і заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), а частиною 4 цієї статті передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, і, що слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Колегія суддів також вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на транспортний засіб – сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, слідчим суддею були враховані вимоги Конституції України, дотримані вимоги кримінального процесуального закону та принцип верховенства права, закладений у Європейській Конвенції та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке, з огляду на вищенаведені норми кримінального процесуального закону, визнається законним та обґрунтованим.

Як убачається із приєднаних до клопотання матеріалів, у провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження відомості про кримінальне правопорушення в якому 12.12.2017 внесені до ЄРДР за №12017070000000247, за ч. 2 ст. 286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, а саме, наїзду сідлового тягача марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_3, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_4, завантаженого вантажем вагою близько 21950 кілограм, під керуванням водія ОСОБА_7, на пішохода ОСОБА_8, який у результаті отриманих тілесних ушкоджень помер в реанімаційному відділенні Ужгородської центральної міської клінічної лікарні.

Крім того, з матеріалів судового провадження вбачається, що під час проведення 12 грудня 2017 року огляду місця дорожньо-транспортної пригоди виявлено та вилучено: сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, завантажений вантажем вагою приблизно 21950 кілограм, власником якого я гр. ОСОБА_2.

Враховуючи наведене, колегія судів погоджується з висновком слідчого судді про те, що слідчим та прокурором доведено необхідність накладення арешту на вилучений у ході проведення огляду місця події транспортний засіб - сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, і з урахуванням вимог щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідків арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, вважає, що на вказаний транспортний засіб необхідно накласти арешт шляхом заборони його відчуження.

На переконання колегії суддів, саме такий спосіб застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна належним чином забезпечить мету застосування заходу забезпечення в кримінальному провадженні, а також не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У зв’язку з вищенаведеним, доводи апеляційної скарги про те, що ухвала слідчого судді є не вмотивованою, оскільки в ній міститься лише посилання на зміст статей КПК України, якими визначено підстави та порядок накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження, обов’язок слідчого та прокурора довести необхідність накладення арешту, беззаперечність права власності на майно, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди загинула людина; що досудове розслідування за даним фактом лише розпочато, а висновки всіх необхідних експертиз відсутні й слідчий експеримент не проведено, - апеляційний суд, з урахуванням вищенаведеного, відхиляє як такі, що не впливають на висновок слідчого судді про накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб шляхом заборони його відчуження, доводи апеляційної скарги про те, що з метою швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та прийняття у найкоротші терміни обґрунтованого процесуального рішення у кримінальному провадженні, вищевказаний транспортний засіб як фігурант дорожньо-транспортної пригоди необхідно зберігати без можливості доступу до нього будь-яких осіб, окрім слідчих органів, та його використання, у тому числі й з метою збереження всієї можливої слідової та технічної інформації, яка може у подальшому знадобитися у процесі досудового розслідування, - відхиляються як такі, що не являються підставами для застосування іншого способу накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб, ніж заборона відчуження такого. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів вважає, що накладення арешту на даний транспортний засіб шляхом заборони його відчуження, не позбавляє орган досудового розслідування можливості здійснювати з указаним транспортним засобом слідчі дії, зокрема, призначити відповідні експертизи та проводити слідчий експеримент, тощо.

При оцінці доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує й те, що в такій не вказується на те, який саме спосіб накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб необхідно застосувати, а міститься прохання лише на накладення арешту на транспортний засіб, що й було зроблено слідчим суддею шляхом заборони відчуження транспортного засобу його власником.

На інші доводи, які б давали підстави для скасування судового рішення в апеляційній скарзі не вказується.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на транспортний засіб – сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Тому, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, такою, що не перешкоджає своєчасному та якісному проведенню досудового розслідування в кримінальному провадженні, а також не порушує права та інтереси інших осіб при розслідуванні кримінального правопорушення, а тому, підстав для її скасування не вбачає.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що апелянтом не заявлялось жодних клопотань як в апеляційній скарзі, так і під час її розгляду, у тому числі клопотань, які би підтверджували обґрунтованість доводів апеляційної скарги, та являлись підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подала заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2017 року, якою задоволено погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 і накладено арешт на транспортний засіб – сідловий тягач марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL» моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом заборони його відчуження, та зобов’язано повернути його разом із вантажем вагою приблизно 21950 кілограм гр. ОСОБА_2– залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: