Ухвала суду № 71796600, 24.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/12670/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24.01.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого – судді Стана І.В.,

суддів – Мишинчук Н.С., Феєра І.С.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду: прокурора Попович І.І.,

адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/777/41/18, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні погодженого прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 (далі – прокурор) клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП в Закарпатській області ОСОБА_5 (далі – слідчий) про накладення арешту на майно, а саме, транспортні засоби марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_1, та «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 14 грудня 2017 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий із погодженим прокурором клопотанням про накладення арешту на транспортні засоби марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_1, та «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2. У клопотанні слідчий вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10 грудня 2017 року приблизно о 10-й годині 40 хвилин, гр. ОСОБА_6, 25.06.1989 р. н., діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_7, 11.07.1995 р. н., ОСОБА_8, 02.01.1999 р. н., ОСОБА_9, 14.10.1994 р. н., перебуваючи на автомобільній дорозі, у житловій зоні поряд із будинком № 19, що знаходиться по вул. Харківській у м. Ужгороді, куди прибули на автомобілі НОМЕР_3, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, спрямованих на вимагання в гр. ОСОБА_10, 27.04.1988 р. н., мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, грошових коштів, усупереч волі останнього, із застосуванням до нього фізичного насильства, яке полягало в стисканні шиї, рук і ніг, нанесенні численних ударів руками та ногами в різні частини тіла, погрожуючи застосуванням зброї та вбивством, силоміць перемістили ОСОБА_10 із належного йому автомобіля марки «Merсedes-Benz E200», д.н.з. НОМЕР_4 до транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Gelandewagen», д.н.з. НОМЕР_1, після чого, від'їхали з місця вчинення кримінального правопорушення, і у такий спосіб незаконно позбавили ОСОБА_10 волі, перемістивши його з одного місця до іншого, чим обмежили його у свободі вільного пересування, та у транспортному засобі, погрожуючи застосуванням зброї та вбивством, вимагали у ОСОБА_10 передачі їм грошових коштів, після чого, були затримані працівниками поліції на вул. Собранецькій у місті Ужгороді.

10 грудня 2017 року в ході огляду місця події, який проводився на проїзній частині дороги, навпроти розважального центру «Джин», що знаходиться по вул. Собранецькій, 128, у м. Ужгороді Закарпатської області, було вилучено автомобіль марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється гр. ОСОБА_11, який поміщено на штрафмайданчик Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10 ОСОБА_12 у клопотанні слідчий вказує й на те, що позбавлення волі ОСОБА_10 за вищевказаних обставин, на автомобільній дорозі, у житловій зоні поряд із будинком №19, що знаходиться по вул. Харківській у м. Ужгороді, відбувалось за участі невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, які перебували в транспортному засобі марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2, яким рух транспортного засобу «Merсedes-Benz E200», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_10 був заблокований спереду, однак, зазначений транспортний засіб зник із місця події, а в подальшому, 10.12.2017 був виявлений працівниками поліції на ділянці автодороги між селами ОСОБА_13 та Домбоки Мукачівського району Закарпатської області, та вилучений у ході проведення огляду місця події й поміщений на штраф майданчик Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10 ОСОБА_14 цьому, слідчий посилається на те, що необхідність у накладенні арешту на автомобілі марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_1, та марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2, які відповідно до ст. 98 КПК України є речовими доказами, полягає у забезпеченні проведення всіх необхідних експертиз, всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, недопущенні реалізації, відчуження, передачі у користування зазначеними речами. При цьому, вказує на те, що матеріали кримінального провадження свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що автомобілі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки в автомобілі марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_1, чотири невстановлені особи перевозили потерпілого з одного місця в інше, а тому, в автомобілі можливо залишені біологічні сліди, які необхідно зберегти та вилучити для проведення судових експертиз. Разом із тим, вказує на те, що від працівників органу національної поліції надійшов рапорт щодо сумніву в достовірності номеру кузовного позначення вказаного автомобіля, що може свідчити про склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, і що можна встановити лише шляхом проведення трасологічної експертизи, для проведення якої необхідно збереження транспортного засобу в такому стані, в якому він є на даний час. На підставі наведеного, слідчий вважає, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що транспортні засоби марки Mersedes-Benz Gelandewagen та марки «Toyota Land Cruiser 200» зберегли на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, з метою проведення всіх необхідних слідчих дій, відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди та цивільного позову, виникла необхідність у накладенні на них арешту. Просить накласти арешт на транспортні засоби марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_11, та марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_15, шляхом заборони розпорядження, використання, відчуження та проведення з ними будь-яких нотаріальних дій.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що підстави для накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно відсутні. При цьому, вказується на те, що доводи клопотання про достатність підстав вважати, що вилучене майно, а саме, автомобіль марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється громадянка ОСОБА_11, та автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого являється громадянка ОСОБА_15 є речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Разом із тим, вказується й на те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_15 не мають процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого, не несуть цивільну відповідальність за особою, яка є такою в межах кримінального провадження, а щодо автомобілів слідчим були вчинені всі необхідні слідчі дії. Тому в задоволенні клопотання слідчого відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Окрім зазначених у клопотанні про накладення арешту на майно доводів, посилається й на те, що метою накладення на вищевказані транспортні засоби арешту є і запобігання можливості їх використання, відчуження та розпорядження, а незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження негативно вплине на хід досудового розслідування, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до їх втрати, що у свою чергу сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на транспортні засоби марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_1, та марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду : прокурора Попович І.І., яка підтримала апеляційну скаргу ; адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які судове рішення вважали законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали судового провадження, надані апеляційному суду процесуальні рішення та документи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності власників автомобілів ОСОБА_11 та ОСОБА_15, неявка яких, з урахуванням положень ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При прийнятті рішення про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб, апеляційний суд враховує те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги вказані особи повідомлені належним чином і, що в розгляді апеляційної скарги приймали участь адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Як убачається із клопотання, досудовим розслідуванням установлено, що 10 грудня 2017 року приблизно о 10-й годині 40 хвилин, гр. ОСОБА_6, 25.06.1989 р. н., діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_7, 11.07.1995 р. н., ОСОБА_8, 02.01.1999 р. н., ОСОБА_9, 14.10.1994 р. н., перебуваючи на автомобільній дорозі, у житловій зоні поряд із будинком № 19, що знаходиться по вул. Харківській у м. Ужгороді, куди прибули на автомобілі НОМЕР_3, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, спрямованих на вимагання в ОСОБА_10, 27.04.1988 р. н., мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, грошових коштів, усупереч волі останнього, із застосуванням до нього фізичного насильства, яке полягало в стисканні шиї, рук і ніг, нанесенні численних ударів руками та ногами в різні частини тіла, погрожуючи застосуванням зброї та вбивством, силоміць перемістили ОСОБА_10 із належного йому автомобіля марки «Merсedes-Benz E200», д.н.з. АО 2424 ВА до транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Gelandewagen», д.н.з. НОМЕР_1, після чого, поїхали з місця вчинення кримінального правопорушення, і у такий спосіб незаконно позбавили ОСОБА_10 волі, перемістивши його з одного місця до іншого, чим обмежили його у свободі вільного пересування, та у транспортному засобі, погрожуючи застосуванням зброї та вбивством, вимагали у ОСОБА_10 передачі їм грошових коштів, після чого, були затримані працівниками поліції на вул. Собранецькій у місті Ужгороді. 10 грудня 2017 року в ході огляду місця події, який проводився на проїзній частині дороги, навпроти розважального центру «Джин», що знаходиться по вул. Собранецькій, 128, у м. Ужгороді Закарпатської області, було вилучено автомобіль марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється гр. ОСОБА_11, який поміщено на штраф майданчик Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10 А. Позбавлення волі ОСОБА_10 за вищевказаних обставин, на автомобільній дорозі, у житловій зоні поряд із будинком № 19, що знаходиться по вул. Харківській у м. Ужгороді, відбувалось за участі невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які перебували в автомобілі марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2, яким рух транспортного засобу «Merсedes-Benz E200», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_10 був заблокований спереду, однак, зазначений транспортний засіб із місця події зник, а в подальшому, 10.12.2017 був виявлений працівниками поліції на ділянці автодороги між селами ОСОБА_13 та Домбоки Мукачівського району Закарпатської області, та вилучений у ході проведення огляду місця події й поміщений на штраф майданчик Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10 А.

Прийшовши до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно, слідчий суддя не врахував вищенаведені обставини та приєднані до клопотання докази, не дотримався наведених вище норм кримінального процесуального закону, з огляду на таке.

З постанови слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_16 від 11.12.2017 вбачається, що автомобілі марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_11, та марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_15, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017070030003440 від 10.12.2017, що в свою чергу свідчить про відповідність вказаного майна визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, у зв’язку із чим, висновок слідчого судді про необґрунтованість доводів клопотання про достатність підстав вважати, що автомобілі є речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України визнається такими, що не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з вимогами закону.

Твердження слідчого судді про те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_15 не мають процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого, не несуть цивільну відповідальність за особою, яка є такою в межах кримінального провадження, а щодо автомобілів слідчим були вчинені всі необхідні слідчі дії, з урахуванням вищенаведеного, у тому числі й положень ч. 3 ст. ст. 170 КПК України, не можуть бути визнані підставами для відмови в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказані транспортні засобі у даному кримінальному провадженні.

Вищенаведене, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не можна визнати належним чином умотивованим, таким, що ґрунтується на вимогах закону, і яке, з урахуванням наведеного вище, підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

Дослідивши матеріали судового провадження та надані в ході розгляду апеляційної скарги докази, колегія суддів вважає, що вищевказані обставини викликають необхідність накладення арешту на автомобілі марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_11, та марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_15, шляхом застосування таких обтяжень, які не перешкоджатимуть завданням кримінального провадження, і не порушуватимуть право особи володіти майном, а саме, забороною їх відчуження. При прийнятті рішення в частині застосування найменш обтяжливого способу арешту автомобілів колегія суддів враховує те, що зберігання автомобілів на штрафмайданчику на відкритому просторі може призвести до їх пошкодження.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Крім того, при прийнятті рішення, колегія суддів враховує положення ст. 173 КПК України про розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, а такожположення, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до яких заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. При цьому, колегія суддів враховує й те, що на наявність передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України обставин, не вказується як у клопотанні слідчого, так і не вказував прокурор у ході розгляду апеляційної скарги, і жодних доказів у підтвердження таких обставин органом досудового розслідування не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що не накладення арешту на вищевказані автомобілі шляхом заборони їх використання та розпорядження ними, негативно вплине на хід досудового розслідування, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушення, а також може призвести до їх втрати, що у свою чергу сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності, - колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного, відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів враховує фактичні обставини справи, які свідчать про те, що у період з 28 грудня 2017 року до 24 січня 2018 року – часу розгляду апеляційної скарги, власники автомобілів не вчиняли жодних дій, спрямованих на зникнення, приховування, пошкодження, втрату, знищення, перетворення цих автомобілів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, і на наявність даних про вчинення таких дій не посилався прокурор під час розгляду апеляційної скарги. При цьому, колегія суддів враховує й те, що під час розгляду апеляційної скарги прокурор не вказував і на те які саме слідчі дії необхідно провести органу досудового розслідування, проведення яких неможливе без накладення арешту на вищевказані автомобілі шляхом заборони власникам користуватися та розпоряджатися ними.

Колегія суддів також вважає, що під час апеляційного розгляду справи прокурором, відповідно до ст. 173 КПК України, не наведено переконливих доводів щодо настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню в разі незастосування арешту вищевказаних автомобілів шляхом заборони розпоряджатися та користуватися ними.

При прийнятті судового рішення, колегія суддів також враховує те, що матеріали кримінального провадження підтверджують обставини вчинення передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 189 КК України кримінальних правопорушень із використанням автомобілів марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється гр. ОСОБА_11, та марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого являється гр. ОСОБА_15.

Крім того, при прийнятті судового рішення, колегія суддів враховує й те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_15 не є підозрюваними, обвинуваченими чи особами, які несуть цивільну відповідальність за особою, яка є такою в межах кримінального провадження; що даних, які б спростовували право власності вказаних осіб на вищевказані автомобілі апеляційним судом не встановлено, і на такі дані орган досудового розслідування не вказує.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в кримінальному провадженні слід накласти арешт на автомобілі марки Mersedes-Benz Gelandewagen, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється гр. ОСОБА_11, та марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого являється гр. ОСОБА_15, шляхом заборони їх відчужувати, залишивши їх у користуванні їх власників, що не буде перешкоджати повному і всебічному проведенню досудового розслідування, та не буде порушувати право власника на мирне володіння своїм майномі не створюватиме шкідливі наслідки як для майна, так і їх власників.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 173 КПК України копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий зобов’язаний вжити заходи спрямовані на виконання рішення суду в частині арешту майна, шляхом застосування визначеного способу його арешту.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 грудня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні погодженого прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП в Закарпатській області ОСОБА_5 про накладення арешту на транспортні засоби марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є гр. ОСОБА_11, та «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2., власником якого є гр. ОСОБА_15,– скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП в Закарпатській області ОСОБА_5 про накладення арешту на транспортні засоби марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є гр. ОСОБА_11, та «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2., власником якого є гр. ОСОБА_15,задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортні засоби марки «Mersedes-Benz Gelandewagen», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є гр. ОСОБА_11, та «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2., власником якого є гр. ОСОБА_15,шляхом заборони їх відчуження, залишивши їх у користуванні, відповідно, ОСОБА_11 та ОСОБА_15.

Копію ухвали для відома та виконання направити слідчому СВ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: